2.4. Проблема формування планів і організації досліджень для Мінекономіки

Завдання досліджень не ґрунтуються на стратегічних інтересах України

Як зазначили експерти, пропозиції проектів річних планів спрямовані на наукове забезпечення виконання поточних короткострокових завдань, а не на розв’язання комплексних соціально-економічних проблем стратегічного характеру. Сьогодні перелік НДР на розгляд тендерного комітету Мінекономіки формується департаментами та управліннями міністерства, що врешті-решт призводить до того, що до цього переліку часто включаються дрібні, не об’єднані єдиною ідеєю роботи, які не здатні розв’язати стратегічні проблеми економічного розвитку країни.

Різні за типом дослідження мають бути організовані по-різному

Всі дослідження для Мінекономіки, незалежно від їх об’єкту, так чи інакше прив’язані до якогось конкретного урядового рішення. Вони забезпечують або підготовку такого рішення, або програму його реалізації.

Серед досліджень, які виконують на замовлення Мінекономіки, багато таких, які за своїм змістом є великими програмами. Вони ще потребують деталізації, і до їх складу має входити багато менших проектів і окремих досліджень. Наприклад, дослідження із назвою “Законодавче та нормативне забезпечення формування і реалізації державних цільових програм”. Виконання такого комплексу робіт потребує міжгалузевих комунікацій, зв’язків з іншими дослідженнями.

Є також дослідження, які передбачають використання думки незалежних експертів, комунікацію з неурядовими організаціями, проведення кампанії у засобах масової інформації. Це, наприклад, дослідження під назвою “Підготовка проекту державної програми детінізації економіки разом з комплексом заходів, спрямованих на її виконання, та іншими супроводжуючими матеріалами”.

Є теми, які мають переважно концептуальний характер, як, наприклад, розробка концепції комплексної програми розвитку комбінованої моделі ринку з обґрунтуванням пропозицій внутрішньої та зовнішньої орієнтації. Вони мають змінити громадську думку щодо питань економічної політики, ввести у систему ухвалення рішень щодо державної політики економічних реформ нові уявлення, що ґрунтуються на факторному аналізі, перевірці наукових гіпотез і теоретичних положень.

Водночас, багато таких тем досліджень, які є окремими локальними розробками та мають конкретну область використання, тому вони повинні входити до складу більш широких програм. Це роботи, що мають у своїх назвах слова “Методичне, програмне та інформаційно-комп’ютерне забезпечення...”, “Розробка методики...”, “Розробка проектів методичних рекомендацій...”.

Причиною того, що немає єдиного плану досліджень є те, що дуже важко, майже неможливо координувати усі ці дослідження, різні за призначенням і специфікою.

Радянська спадщина

Раніше Держплану нав’язували директиви щодо тематичних планів досліджень. Сьогодні ситуація змінилася, і департаменти Мінекономіки мають розробляти завдання досліджень самостійно, спираючись на положення державної економічної політики.

Для того, щоб краще виконати ці завдання, має бути горизонтальна комунікація між департаментами міністерства та інституціями, потенційними виконавцями досліджень, урядом і громадськістю. Такої комунікації не могло бути за радянських часів, тому що вона суперечила б інтересам правлячого режиму, для якого питання якості державних послуг і ефективності політики не існувало.

Ось чому у Міністерстві економіки, як і в інших міністерствах і відомствах, немає процедур горизонтальної комунікації між окремими департаментами і управліннями, процедур консультацій з громадськістю, бізнесом, які є основними користувачами державних послуг.

Завдання урядового аналітика політики, який здійснює організацію і координацію досліджень: світовий досвід

Досвід розвинених демократичних країн свідчить про те, що кожна стадія підготовки і ухвалення урядового рішення має співвідноситись із своїм типом документа. Документи поділяються на внутрішні й зовнішні. “Внутрішні” документи – це, наприклад, доповідна записка міністру, аналітична записка, корпоративний документ. “Зовнішні” документи передбачають залучення громадськості і незалежних експертів та забезпечують підготовку законодавчих актів і впровадження політики. Наприклад, програма – зовнішній документ урядової політики, який інформує громадськість про політичні рішення.

Кожний тип документа має свій алгоритм, процедуру розробки. Відповідно до завдань документа має бути організоване і дослідження. У формулюванні теми дослідження організатори, менеджери досліджень для уряду спираються на типи документів, які будуть підготовлені у результаті цих досліджень і які зможуть забезпечити виконання стратегічних завдань урядової політики.

На підставі розуміння того, які документи повинні бути одержані за результатами досліджень, має бути розроблено схему координації досліджень. Не зробивши цього, менеджер не може сподіватися на ефект від окремих досліджень. Системного ефекту у рамках стратегії економічних реформ можна досягти лише за умови, що всі дослідження працюватимуть на одну мету, на єдиний пріоритет урядової політики.

Аналізуючи досвід західних країн, уряди яких були реформовані відповідно до вимог відкритого демократичного суспільства, можна визначити такі частини процесу формування завдань і організації досліджень: