
- •1. Проблеми
- •2. Аналіз причин
- •2.1. Обмежені бюджетні ресурси Стан фінансування досліджень
- •Радянська спадщина
- •Міжнародний досвід фінансового забезпечення урядових досліджень
- •2.2. Застарілі стандарти досліджень
- •Зміна методів досліджень як реакція на нову роль уряду і нові функції Мінекономіки
- •Продукти і результати дослідження
- •Міжнародний досвід
- •2.3. Проблема кадрів Рамки для обговорення проблеми кадрів
- •Вимоги до кадрів і персоналу з огляду на нові завдання Мінекономіки
- •Радянська спадщина
- •Відсутність перспектив професійного росту для дослідників, що працюють на замовлення Мінекономіки
- •2.4. Проблема формування планів і організації досліджень для Мінекономіки
- •Різні за типом дослідження мають бути організовані по-різному
- •Визначення стратегічних цілей міністерства у рамках державної політики;
- •Розробка комплексної програми досліджень для міністерства;
- •3.2. Пропозиція щодо введення і нормативного забезпечення нових стандартів, які забезпечать якісні продукти досліджень для Мінекономіки
- •Обґрунтування
- •Опис пропозиції
- •Основна ідея пропозиції
- •Обґрунтування
- •Опис пропозиції та її реалізація
- •3.4. Пропозиція щодо фінансового забезпечення досліджень для Мінекономіки
- •Обґрунтування
- •Опис пропозиції
- •Реалізація
- •4. План впровадження рекомендацій
Радянська спадщина
Спадщиною радянської системи є те, що у системі вищої професійної підготовки України немає таких дисциплін, як методи і інструменти аналізу політики, аналіз затрат і результатів. У номенклатурі спеціальностей Міністерства освіти і науки немає спеціальності “публічна політика”.
Принципи підготовки фахівців для системи управління плановою економікою були зовсім інші. Економічна наука існувала відособлено від радянського планового господарства.
Українська теоретична економічна думка широко відома у всьому світі, але таких досліджень небагато, і вони мають обмежений вплив на економічне середовище. І навпаки, досліджень і розробок, які забезпечують ухвалення урядових рішень та мають носити повсякденний, масовий характер і впливати на економічну ситуацію, в Україні майже не проводять. У Міністерстві економіки і підвідомчих йому наукових інституціях, як і в суспільстві в цілому, недостатньо таких висококваліфікованих фахівців.
Відсутність перспектив професійного росту для дослідників, що працюють на замовлення Мінекономіки
Експерти відзначають незадоволення своєю роботою серед тих, хто працює на замовлення Мінекономіки. Спостерігається плинність кадрів, загальна деморалізація, невизначеність можливостей професійної кар’єри.
Однією із причин такого становища, на нашу думку, є така: у зв’язку з новими функціями Мінекономіки змінилися вимоги до продуктів досліджень, а професійний статус і кваліфікаційні вимоги до тих, хто має виконувати такі дослідження, залишаються без змін.
Внаслідок цього склалася така ситуація, коли фахівці, які проводять дослідження у найбільш важливій сьогодні для країни галузі – забезпеченні урядових рішень щодо економічного розвитку – залишилися на узбіччі, поза магістральним напрямком розвитку методів досліджень та останніх тенденцій на ринку інтелектуальних послуг.
Іншою причиною незадоволення своєю роботою тих, хто виконує дослідження для Мінекономіки, є те, що не існує точно сформульованих функцій урядового аналітика політики. У поняття функцій урядового аналітика політики ми вкладаємо, зазвичай, функції не однієї людини, а, можливо, кількох працівників міністерства, які працюють як одна група.
Урядовий аналітик політики виконує функції: а) організатора досліджень, який замовляє іншим організаціям аналіз і дослідження, що мають забезпечити матеріал для підготовки проектів урядових рішень та інших державних документів; б) аналітика, який на підставі результатів цих досліджень готує рекомендації міністру чи керівнику департаменту; в) власне дослідника, який збирає дані і проводить дослідження самостійно або разом з іншими виконавцями.
Тенденції на міжнародних ринках інтелектуальних послуг і перспективи професійного росту для дослідників, що працюють на замовлення уряду
Особливістю методології аналізу політики є детально розроблені стандарти, які прийнято у всіх розвинених демократичних країнах і які органічно входять до системи ухвалення урядових рішень на Заході. Ці стандарти легко засвоюються, вони дозволяють ефективно працювати над розв’язанням проблем державної політики, розкладаючи їх на низку досить простих завдань, які вирішують завдяки кропіткій, але зрозумілій для замовника і виконавців роботі.
На жаль, в Україні не сталося того, що відбувається сьогодні в усьому світі, де аналіз політики і економічні дослідження, що його забезпечують, є найбільш дорогими видами діяльності, які користуються великим попитом на ринку інтелектуальних послуг і дають можливість людині будувати власну кар’єру як на урядовій службі, так і в бізнесі чи у третьому секторі.
Аналітик політики відрізняється від академічного вченого тим, що він, крім викладання в університеті і роботи у дослідницькій установі, може працювати ще й у державному апараті або у приватному секторі, професійно виконуючи свої прямі обов’язки за основним місцем роботи.
Працюючи в аналітичних центрах – так званих Think Tanks, – аналітик політики та економічний дослідник може будувати для себе “трамплін” для досягнення високої посади в уряді. І навпаки: роботу в уряді, у міністерствах – часто на дуже високих і відповідальних посадах – фахівці з аналізу політики використовують для підвищення свого професійного потенціалу і рейтингу серед дослідників і аналітиків.