2.4. Сукупність функціональних складових економічної безпеки підприємства.

 

Як вже зазначалося, функціонально-структурна декомпозиція економічної безпеки підприємства передбачає поділ її на такі складові: фінансову, інтелектуально-кадрову, техніко-технологічну, інформаційну, політико-правову, продуктову, силову, екологічну та ін. Це досить логічно, оскільки характеризує важливі функціональні напрями та структурні елементи діяльності кожного підприємства. Кожна із складових є важливим елементом системи безпеки суб'єкта господарювання та є каталізатором заходів політики, спрямованих на вирішення завдань у своїй сфері.

Так, предметом фінансової складової є проблеми досягнення найбільш ефективного використання фінансових ресурсів підприємства, його належний фінансовий стан; інтелектуально-кадрової – запобігання негативним впливам на персонал підприємства та ефективне управління ним; належна забезпеченість матеріально-технічною базою та ефективність її використання є прерогативою техніко-технологічної складової безпеки; продуктова складова стосується забезпеченості відповідності продукції (товарів) вимогам ринку та врахування параметрів асортименту, якості, ціни, способів просування на ринок; в межах політико-правової складової розглядаються проблеми забезпечення діяльності підприємства нормативно-правовими документами, дотримання чинного законодавства, правильне укладення договорів; інформаційна складова стосується джерел інформації, її обробки, зберігання та охорони; силова – наявності відповідного підрозділу на підприємстві, який забезпечує охорону майна, капіталу, фізичну безпеку персоналу.

Разом з тим, зауважимо на двох важливих аспектах:

1)  перелік функціональних складових безпеки та структурних складових в їх межах не є типовим і вичерпним та залежить від багатьох особливостей підприємства;

2)  частина функціональних складових більшою мірою призначена для оцінювання стану (рівня) безпеки, а інша – для формування висновків відносно ефективності роботи із забезпечення економічної безпеки (рис. 2.11).

Так, до групи функціональних складових, які більшою мірою дозволяють оцінити стан забезпечення економічної безпеки підприємства у сфері фінансів, персоналу, основних засобів, матеріально-технічної та техніко-технологічної бази, інвестиційно-інноваційної та маркетингової діяльності, відносяться фінансова, інтелектуально-кадрова, техніко-технологічна, інвестиційна, інноваційна та маркетингова функціональні складові безпеки.

Звісно, що підприємство планує і реалізує заходи з посилення безпеки за цими напрямами, але більшою мірою їх стан та стан економічної безпеки суб’єкта господарювання в цілому визначається ефективністю заходів за такими функціональними складовими економічної безпеки як інституціййно-правова, інформаційна, логістична, інтерфейсна, силова, екологічна та ін.

У наукових дослідженнях з аналізованої проблеми зустрічаються підходи, коли до системи економічної безпеки деякі автори включають ще соціальну, ресурсну, суспільно-політичну, ринкову та інші складові безпеки. Абсолютно не відкидаючи як доцільність, так і прикладний аспект цих доповнень, зауважимо, що більшість характеристик соціальної безпеки розглядається в межах інституційно-правової складової та й в загальному аспект соціальної безпеки характерний для безпеки особи; ресурсне забезпечення життєдіяльності підприємства повинно враховувати індикатори всіх складових його безпеки; ринкова та інтерфейсна компоненти більшою мірою стосуються зовнішніх аспектів економічної безпеки підприємства, тому можуть використовуватися при ідентифікації зовнішніх ризиків та загроз, але недоліки їх забезпечення, очевидно, відображають не зовнішні, а внутрішні структурні складові, передусім – маркетингова. Крім того, науковці, по-різному визначаючи функціонально-структурні складові безпеки, не рідко вкладають в них однаковий зміст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.11. Декомпонування економічної безпеки підприємства на функціональні складові

У науковій літературі пропонується, наприклад, вводити замість продуктової екологічну складову безпеки, що відповідає за дотримання чинних екологічних норм, мінімізацію втрат від забруднення довкілля; замість силової характеристики безпеки – трудову та безпеку життєдіяльності, під якою розуміють охорону праці на підприємстві; замість інтелектуально-кадрової – кадрову, трактуючи її як процес запобігання негативним впливам ризиків та загроз, пов'язаних з персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами загалом. Проте, розподіл цих характеристик безпеки є дискусійним, адже інтелектуальний капітал не може збільшуватися без участі персоналу підприємства.

 Додамо, що, наприклад, оцінювання стану економічної безпеки підприємства торгівлі потребує характеристики логістичної та маркетингової складових. Під логістичною компонентою розуміють сукупність заходів, спрямованих на забезпечення належного товароруху поза та в межах підприємства, досягнення оптимальності та ефективності логістичних процесів, пов’язаних з постачанням товарів, їх руху, мінімізацію ризиків у сфері транспортування, зберігання та переміщення, забезпечення належного рівня доступу підприємства до системи транспортування товарів.

Завданням маркетингової складової безпеки підприємства варто визначити надання характеристики ефективності політики у сфері дослідження ринку, виходу на його перспективні сегменти та функціонування на ньому, а також рівня захисту підприємства від ризиків та загроз у сфері позиціонування продукції на ринку. Ця компонента безпеки має відображати й здатність вносити необхідні коригування в маркетингову політику з метою підтримки необхідного попиту та обсягу збуту продукції для відтворення підприємства. За умови включення цієї складової до переліку структурних характеристик економічної безпеки підприємства об’єктивним видається висновок про підпорядкування продуктового складника безпеки маркетинговому.

Усталена (в науковій літературі) типологізація структурних складових економічної безпеки підприємства не заперечує й також її удосконалення виокремленням, наприклад, інноваційного та інвестиційного складника, а також подальшою декомпозицією типових структурних складових на підскладові. Певні особливості діяльності окремих підприємств можуть потребувати навіть більш глибокого дослідження підскладової безпеки, ніж більшості її функціональних складових (наприклад, інноваційної напротивагу фінансовій).

Не зважаючи на необхідність уніфікації підходів до управління економічною безпекою суб’єкта первинної ланки економіки, все ж об’єктивно існують її особливості залежно від виду економічної діяльності. Так, для виробничого підприємства пріоритетними завданнями є забезпечення доступу до господарських ресурсів, технологій та ринку збуту, для підприємства сфери послуг – збереженість інформації, торговельного – вигідні контракти з постачальниками, вдале місце розташування, ефективна маркетингова політика.

Втім, подальший розвиток наукових досліджень у сфері економічної безпеки все більше підводить до необхідності звуження переліку її функціональних складових. Головними мотивами тут виступають спрощення та уніфікація методики оцінювання, а також механізмів управління, зокрема за рахунок «очищення» переліку напрямів від неекономічних (що не стосуються економічної сфери господарювання). Так, в окремих працях з проблем економічної безпеки підприємств пропонується не враховувати техніко-технологічну, інтелектуально-кадрову, продуктову, силову, політико-правову, екологічну та інші складові. З’явилися ідеї введення попри економічну категорію терміну «корпоративна» безпека підприємства, де за економічною, фінансовою та маркетинговою складовими враховуються соціальна, інтелектуальна, морально-психологічна, цивільна, технічна, технологічна, екологічна, протипожежна, правова, інституційна, інформаційно-аналітична, науково-технічна, іміджева складові, а також безпека документообігу, персоналу, майна, праці та зв’язку.

Такий підхід має переваги, але все ж і не позбавлений недоліків. Зокрема, хоча така структура й дозволяє детальніше проводити оцінювання безпеки підприємства, проте стосовно економічної безпеки сумнівно, що лише за результатами характеристики трьох складових (фінансової, маркетингової та економічної) можна надати об’єктивний висновок про стан економічної безпеки підприємства. Крім того, настання загроз у силовій, інституційно-правовій, іміджевій та інших характеристиках безпеки також призводить до  економічних ризиків і втрат.

Результатом розвитку наукової думки у сфері системного аналізу проблем економічної безпеки підприємства стало й  доведення необхідності моніторингу не лише внутрішніх, але й зовнішніх складових безпеки. На думку багатьох науковців, роль усунення ризиків та загроз у сфері взаємодії підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища повинна відводитись інтерфейсній складові, а ринкова компонента повинна відповідати за частку суб'єкта господарювання на ринку, ефективність дослідження цільових груп споживачів, позиціонування продукції.