
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
2.3. Уживання м'якого знака
1. М'який знак (ь) пишеться в українських словах:
а) після літер на позначення м'яких [д'], [т'], [з'], [с'], [дз'], [ц'], [л'], [н'], що закінчують склад: мідь, мабуть, будьте, призьба, просьба, Лодзь, олівець, березіль, глибінь;
б) після літер на позначення м'яких приголосних перед о в середині складу: утрьох, льон, синьоокий;
в) у суфіксові -ськ- (-зьк-, -цьк-): учнівський, паризький, юнацький, але: ковзкий, боязкий, різкий, в'язкий, плаский, баский (зк, ск не суфікси);
г) у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-,-юсіньк-: рідненький, квітонька, близесенько, добрісінький, гарнюсінький;
ґ) після л перед буквами на позначення приголосних: сильний, вітальня, зухвальство, але: тарілка — тарілці, білка — білченя (лц, лч походять від лк);
д) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду та іменників середнього роду на -нн(я), -ц(е): пісень, долонь, світлиць, завдань, віконець;
е) у 3 особі однини і множини дійсного та у 2 особі однини і множини наказового способів дієслів, а також у стягнених формах інфінітива та зворотної частки: котиться, котяться, котись, котіться, котиться.
2. М'який знак (ь) пишеться в іншомовних словах:
а) після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки: портьєра, монпансьє, Мольєр, ньюйорківці, але: увертюра, малярія, нюанс, дюна (я, ю позначають звуки [а], [у] і пом'якшення попередніх приголосних);
б) після л, н перед йо: мільйон, компаньйон, каньйон;
в) відповідно до вимови після л, н перед літерами на позначення приголосних, а також у кінці слова: мольберт, Тянь-Шань (але: алхімія, балкон), гриль, герань (але: акрил, шаблон).
3. М'який знак (ь) не пишеться:
а) після б, п, в, м, ф: дріб, степ, любов, вісім, верф;
б) після ж, ч, ш, щ. упряж, зустріч, пишеш, морщся;
в) після н перед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-: інженер, кінчик, цвірінчати, менший, гетьманщина, селянство, велетенський, але: неньчин (ненька), бриньчати (бренькіт);
г) після р у кінці складу: Харків, звір, ударте, гіркий, але: Горький;
ґ) після літер, що позначають м'які приголосні, крім л, якщо за ними йдуть інші букви на позначення м'яких приголосних: пісня, радість, пізній;
д) між літерами, що позначають подовжені м'які приголосні: суддя, маззю, відлуння, весілля, роздоріжжя.
2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
1. ЙО пишеться для позначення звука сполучення й + о:
а) на початку слова і після голосного: його, район, чийого.
б) після приголосного, переважно на початку складу: бульйон, батальйон, вйокати, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.
2. ЬО пишеться для позначення м’якості приголосного перед о: льон, сьогодні, сьомий, трьох, цього.
2.5. Спрощення в групах приголосних
На письмі фіксується:
а) випадання [д], [т] у важких для вимови групах приголосних [ждн], [здн], [стн], [стл]: тиждень – на тому тижні, роз'їзд ― роз'їзний, захист ― захисник, стелити ― слати, але зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять;
б) випадання [к] у групах приголосних [скн], [зкн]: тріск – тріснути, брязк – брязнути, але виск ― вискнути;
в) випадання [л] у групі приголосних [слн]: мислити – навмисне, ремесло – ремісник.
Зверніть увагу!
Спрощення відбувається у вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, гігантський, парламентський); у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду (піаністці, оптимістці, аспірантці).