
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
2. Орфографія
2.1. Голосні в коренях слів
1. У складах із буквами на позначення ненаголошених е, и, о пишеться та сама літера, що й під наголосом: зачепити — зачеплений, крижаний — крига, голубка — голуб.
2. У небагатьох дієслівних коренях:
а) о чергується з а (перед суфіксами -а-, -ува-): котити — катати, клонитися — кланятися, кроїти — краяти, перемогти — перемагати, випроводжати — випроваджувати;
б) випадний е чергується з и (перед наголошеним суфіксом -а-): беруть — вибирають, терти — витирати, умерти — вмирати, але: бреду — забрідаю, плету — заплітаю, чекаю — очікую (е невипадний).
3. Пишеться а перед складом з а (я) в деяких словах: гарячий, гаразд, качан, калач, хазяїн, багаття, багато, багатир (= багатій), але: богатир (велетень), слов'янський, монастир, крохмаль, козак, корявий.
4. Пишеться е:
а) у сполученнях -ере-, -еле-: дерево, очерет, селезень, шелестіти;
б) коли е випадний або вставний: справедливий (правда), шевця (швець), вітер (вітру), вересень (вересня);
в) при чергуванні з і: лебедя — лебідь, осені — осінь, погреба — погріб;
5
.
Пишеться и:
а) у сполученнях -ри-, -ли-: тривога, дрижати, бриніти, стриміти, тривати, криниця, кривавий, глитати, але: дрімати, тріщати; у деяких словах и перевіряється наголосом: гриміти — гримнути, тримати — утримувати, блищати — блиск, кришити — крихта;
б) у випадках, коли в рос. словах пишеться и або ы: читати (рос. читать), щипковий (рос. щипковый), кипіти (рос. кипеть), тичинка (рос. тычинка), але: діра (хоч рос. дыра).
6. Пишеться і:
а) на початку слова: імла, іржавіти, індик, іній;
б) при чергуванні з о або е: щічка — щока, щілина — ущелина, жінка — жонатий, вечір — вечора — увечері, зачіпляти — зачепити, зачісувати — зачесати, бджілка — бджола;
в) у тих випадках, коли в російських словах пишеться о або е, ё: дріж (рос. дрожь), горішок (рос. орешек), чіткий (рос. чёткий).
2.2. Уживання апострофа
Апостроф — графічний знак, яким передають на письмі тверду вимову приголосних перед [йа], [йу], [йе], [йі], що на письмі позначаються літерами я, ю, є, ї: м'яч [мйач], в'юн [вйун], кур'єр [курйер], солов'ї [соловйі].
Апостроф уживається перед я, ю, є, ї:
а) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших літер на позначення приголосних (крім р), які належали б до кореня: п'ятниця, нав'ючити, солом'яний, мереф'янський, у верхів'ї, В'ячеслав, верб'я, черв'як, верф'ю, розм'якшити, але: різдвяний, духмяний (перед в, м стоять літери д, х, що належать до кореня);
б) після р у кінці складу: пір'я, матір'ю, у сузір'ї, подвір'я;
в) після к у слові Лук'ян і похідних від нього: Лук'янович, Лук'яненко, Лук'янченко, Лук'янчук, Лук'янів, Лук'янівка, лук'янівський;
г) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються літерами на позначення приголосних: роз'їзд, без'ядерний, об'єднати, з'юрмитися, дит’ясла, кон'юнктура, ад'ютант, ін'єкція, Мін'юст (Міністерство юстиції), пів'ящика,
але: пів-Японії (власна назва);
ґ) у словах іншомовного походження після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, а також після р у кінці складу: п'єса, В'єтнам, інтерв'ю, к'ят (грошова одиниця Бірми), Х'юстон, Руж'є, бар'єр та у слові миш'як (запозичення з російської мови).
Апостроф не вживається:
1) перед я, ю, є:
а) коли перед ними стоять інші літери на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня: бруквяний, мавпячий, Святослав, Виспянський, але: торф'янистий, стерв'ятник;
б) після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м'якість попередніх приголосних: бюджет, пюре, ревю, мюзикл, фюзеляж, Гюго, Кюрасао, рюкзак, Поспєлов, рятівник, темрява;
2) перед йо: Муравйов, курйоз, вйокати.