
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
6.7.1. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Дієприслівником називається особлива незмінювана форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Наприклад: Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу.
У цьому реченні основна дія виражена особовою формою дієслова мчали, а додаткові дії — незмінними формами захлинаючись і пробиваючись. Дієприслівники захлинаючись і пробиваючись пояснюють дієслово, що означає основну дію, — мчали (як мчали?) захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу.
Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника, тому й називається дієприслівником.
Подібно до інших дієслівних форм дієприслівник зберігає значення виду і перехідності/неперехідності того дієслова, від якого утворюється. Наприклад: іти ― ідучи (недокон. виду, не перех.); прочитати ― прочитавши (докон. виду, перех.).
До дієслівної ознаки дієприслівника належить здатність керувати залежними іменниками і займенниками (зустрічати поїзд ― зустрічаючи поїзд, побачити її ― побачивши її) та означатися прислівниками (повільно йти ― йдучи повільно, дуже втомитися ― дуже втомившись).
До прислівникових ознак дієприслівника належать незмінюваність і синтаксична роль обставини. Наприклад: Собака теж зробився невеселий і, покрутившись, знехотя потюпав геть.
Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні також виступає обставиною. Отак сплелись життя і пісня, переливаючись в одне.
6.7.2. Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові
Дієприслівниковий зворот — це дієприслівник із залежними від нього словами.
Дієприслівниковий зворот відокремлюється в реченні комами незалежно від місця. Сонце, показавшись зранку, посунуло знову за хмари. Теля стояло, розставивши стрункі ноги, й помукувало, повернувшись до річки.
Одиничний дієприслівник відокремлюється, якщо він означає додаткову дію, час, причину, умову, а не спосіб дії. Дівчина, стрепенувшись, підвела голову. Христя, розпрощавшись, похилила луками додому.
Не відокремлюються дієприслівникові звороти, які стали фразеологізмами. Треба не сидіти склавши руки, а працювати.
6.7.3. Не з дієприслівниками
Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник без не не вживається або входить до складу префікса недо-: не укриваючись, не дослухавши до кінця, але невгаваючи, нездужаючи, нехтуючи, непокоячись, недооцінюючи, недописавши.
6.7.4. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Їх творення
Дієприслівники творяться від дієслівної основи теперішнього часу та від основи інфінітива.
Дієприслівники недоконаного виду творяться від основ слів теперішнього часу за допомогою суфікса -учи, якщо дієслово І дієвідміни, і суфікса -ачи, якщо дієслово належить до II дієвідміни:
бер-уть + -учи = беручи;
слуха[й-у]ть + -учи = слухаючи;
суш-ать + -ачи = сушачи;
сто[й-а]ть + -ачи = стоячи.
Дієприслівники доконаного виду утворюються від основ інфінітива за допомогою суфіксів -ши або -вши. Якщо дієслівна основа закінчується на голосний звук, то вживається суфікс -вши, а якщо на приголосний — -ши: прибрати ―прибравши, допомогти ― допомігши.
Іноді суфікси -ши, -вши можуть мати і дієприслівники недоконаного виду на зразок бігши, нісши, робивши.
У дієприслівниках, утворених від дієслів на -ся (-сь), після -учи, -ачи, -вши, -ши зберігається суфікс -сь: усміхаються ― усміхаючись, прокинутись ― прокинувшись.