Особові закінчення дієслів наказового способу

2 особа однини	1 особа множини	2 особа множини	3 особа однини	3 особа множини
уч-и	уч-іть	уч-іть	хай (нехай) уч-ить	хай (нехай) уч-ать
танцюй	танцюй-мо	танцюй-те	хай (нехай) танцю-є	хай (нехай) танцю-ють
доспівай	доспівай-мо	доспівай-те	хай (нехай) доспіва-є	хай (нехай) доспіва-ють

6.5.10. Буква ь у дієсловах наказового способу

М'який знак у дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить м'яко: порадь, порадьмо, порадьте; викинь, викиньмо, викиньте.

Після букв п, в, ч та р в українській мові м'який знак не пишеться: насип, насипмо, насипте; постав, поставмо, поставте; плач, плачмо, плачте; вір, вірмо, вірте.

6.5.11. Дієслова І і II дієвідмін

1. До другої дієвідміни належать дієслова:

а) на -ити, -іти; -їти (після голосних); -ати (після ж, ч, ш, щ), якщо суфікси -и-, -і-, -ї-, -а- зникають у 1-й особі однини теперішнього часу: косити (кошу), клеїти (клею), лежати (лежу);

б) на -отіти: булькотіти, бурмотіти, цокотіти, муркотіти;

в) окремі дієслова: боятися, стояти, спати, бігти.

2. До першої дієвідміни належать усі інші дієслова, крім атематичних. А також: хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.

Зверніть увагу!

Атематичні дієслова дати, їсти, бути і всі префіксальні, похідні від них, а також префіксальні дієслова з коренем -віс- (розповісти, відповісти та ін.) не належать ні до якої дієвідміни.

6.5.12. Букви е, и в особових закінченнях дієслів І і II дієвідмін

У дієсловах І дієвідміни в закінченнях 2-ї і 3-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини в теперішньому та майбутньому часах пишеться е або є: (ви)полеш, (ви)поле, (ви)полемо, (ви)полете; (з)будуєш, (з)будує, (з)будуємо, (з)будуєте.

У дієсловах II дієвідміни в закінченнях 2-ї і 3-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини в теперішньому та майбутньому часах пишеться и або ї: (по)радишся, (по)радиться, (по)радимося, (по)радитесь; (при)клеїш, (при)клеїть, (при)клеїмо, (при)клеїте.

6.5.13. Часи дієслова

Дієсловам дійсного способу властиве граматичне значення часу, яке виражає відношення дії або стану до моменту мовлення. Дія або стан може відбуватися одночасно з моментом мовлення, до моменту мовлення або після моменту мовлення. У зв'язку з цим розрізняються три часи дієслів: теперішній, минулий і майбутній.

Теперішній час

Теперішній час означає, що дія відбувається в момент мовлення. Лечу, лечу, а вітер віє, передо мною сніг біліє. Ми працю любимо, що в творчість перейшла...

Форми теперішнього часу утворюються тільки від дієслів недоконаного виду шляхом додавання особових закінчень. У формах теперішнього часу виражається значення 1-ї, 2-ї і 3-ї особи в однині та множині.

Зверніть увагу!

1. Дієслова в теперішньому часі і в простому майбутньому змінюються однаково: пишу ― напишу, полеш ― виполеш, бачить ― побачить.

2. Дієслова окремої групи дати, їсти, відповісти відмінюються за таким зразком: дам, даси, дасть, дамо, дасте, дадуть; їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдять.

Правопис -ться, -шся в кінці дієслів

У дієсловах на -ться вимовляється звук [ц':] і завжди пишеться м'який знак: вернеться [ц':а], дивляться [ц':а].

У дієсловах на -шся вимовляється звук [с':] і м'який знак не пишеться: вернешся [с':а], тішся [с':а].