
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
Кількісні числівники на означення цілих чисел
Н.в. один одне (одно) одна одні
Р.в. одного однієї одних
Д.в. одному одній одним
Зн.в. = Н. або Р. одне (одно) одну = Н. або Р.
Ор.в. одним однією (одною) одними
М.в. ... одному (однім) ... одній ... одних
Н.в. два дві три чотири п’ять
Р.в. двох трьох чотирьох п’яти, п’ятьох
Д.в. двом трьом чотирьом п’яти, п’ятьом
Зн.в. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. п’ять або п’ятьох
Ор.в. двома трьома чотирма п’ятьма, п’ятьома
М.в. ... двох ... трьох ... чотирьох ... п’яти, п’ятьох
Н.в. п’ятдесят двісті п’ятсот
Р.в. п’ятдесяти, п’ятдесятьох двохсот п’ятисот
Д.в. п’ятдесяти, п’ятдесятьом двомстам п’ятистам
Зн.в. п’ятдесят або п’ятдесятьох двісті п’ятсот
Ор.в. п’ятдесятьма, п’ятдесятьома двомастами п’ятьмастами,
п’ятьомастами
М.в. ... п’ятдесяти, п’ятдесятьох ... двохстах ... п’ятистах
Зверніть увагу!
Числівники дев'ять — двадцять і тридцять відмінюються, як п'ять.
Числівники сорок, дев'яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках мають закінчення -а (сорока, дев'яноста, ста).
Складні числівники шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються, як п'ятдесят; триста, чотириста — як двісті; шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот — як п'ятсот.
У числівниках на позначення десятків (50 — 80) відмінюється тільки друга частина, а в числівниках на позначення сотень (200 — 900) відмінюються обидві частини, які у всіх відмінках пишуться разом.
У складених кількісних числівниках відмінюються і пишуться окремо всі складові частини (з двадцяти п'яти тисяч п'ятисот сімдесяти чотирьох гривень).
Числівники нуль, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники стіл або кінь, а числівник тисяча — як іменник задача.
Дробові числівники
У дробових числівниках перша частина виражена кількісним, а друга — порядковим числівником. Якщо перша частина ― числівник одна, то друга частина відмінюється, як прикметники жіночого роду (одна друга, однієї другої, одній другій, одну другу, однією другою, на одній другій). Якщо перша частина виражена будь-яким іншим числівником, дробовий числівник відмінюється за таким зразком: дві п'ятих, двох п'ятих, двом п'ятим, дві п'ятих, двома п'ятими, на двох п'ятих.
Збірні числівники
Збірні числівники обидва, обидві, обоє, двоє та неозначено-кількісний числівник кілька відмінюються, як два; четверо ― як чотири; багато, троє, п'ятеро ― двадцятеро, тридцятеро відмінюються, як відповідні числівники три, п'ять ― двадцять і тридцять.
6.3.3. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках
М'який знак пишеться на кінці числівників п'ять, шість, від дев'яти до двадцяти та в числівнику тридцять. У непрямих відмінках м'який знак пишеться після букв на позначення м'яких приголосних, перед о та закінченням -ма, а також після с у числівнику восьми: трьох, чотирьох, шістьох, сімдесятьом, вісімдесятьма (вісімдесятьома).
М'який знак не пишеться перед закінченням у числівнику чотири в орудному відмінку: чотирма.
М'який знак не пишеться в числівниках від п'ятдесяти до вісімдесяти, від двохсот до дев'ятисот, крім деяких непрямих відмінків, де він пишеться в середині слова: шістьмастами.
6.3.4. Відмінювання порядкових числівників
Усі порядкові числівники, крім числівника третій, відмінюються, як прикметники твердої групи: п'ятий, п'ятого, п'ятому, п'ятий (або п'ятого), п'ятим, на п'ятому; третій — як прикметник м'якої групи: третього, третьому, третій (або третього), третім, на третьому.
У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина (у тисяча дев'ятсот дев'яносто сьомому році).
Порядкові числівники, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться одним словом: трьохсотий, двохтисячний, півторамільйонний.
6.3.5. Зв'язок кількісних і порядкових числівників з іменниками
Числівники один, одна, одно (одне), одні узгоджуються з іменниками в числі і відмінку, а в однині — і в роді, як прикметники: одного олівця, в одній рибині. Числівник одні сполучається з іменниками, що вживаються тільки в множині: одні сани, одні обценьки.
Числівник один у сполученні з більше на ..., менше на ... з іменником уживається у формі знахідного відмінка: більше на одного учня, менше на один грам.
Із числівниками два, три, чотири, а також зі складеними числівниками, останнім словом яких є два, три, чотири, іменники вживаються у формі називного і знахідного відмінків множини: два дні, три поради, п'ятдесят чотири викладачі.
Якщо до складу словосполучення з числівниками два, три, чотири входить означення, то воно може мати форму називного, знахідного або родового відмінка множини: два нові (нових) костюми, три глибокі (глибоких) яруги.
Для переліку збірних понять, назв маленьких тварин, парних предметів вживаються збірні числівники (двоє курчат, троє кошенят) або лічильні звороти зі словами на зразок душ, голів, штук, примірників (п'ятдесят дві голови телят).
При неозначено-кількісних та збірних числівниках іменники вживаються в родовому відмінку множини: кілька годин, шестеро дівчат.
При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина часто випускається: шість сьомих довжини; дві цілих і три п'ятих об'єму.
Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками в родовому відмінку однини (півтора кілограма, півтори доби), а числівник півтораста — у родовому відмінку множини: півтораста кілограмів.
Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі й відмінку: п'ятий місяць, п'ята година, п'яте число; сьомі класи; п'ятого місяця, о п'ятій годині.
6.3.6. Числівники на позначення часу
Запитуючи про час, слід казати: «Котра година?», а не «Скільки годин?» Якщо вам треба приблизно назвати період між двома годинами, тоді перед порядковим числівником слід поставити прийменник на. Наприклад: Він прийде на дванадцяту годину (російською Он придет в двенадцатом часу).
Якщо ж треба точно вказати час, вживають прийменник о (об). Наприклад: Я повернувся о чотирнадцятій. Вони прийшли об одинадцятій.
Мовленнєві формули на позначення часу
11.00 — одинадцята година;
11.05 — п'ять [хвилин] на дванадцяту; одинадцята нуль п'ять;
11.15 — п'ятнадцять [хвилин] на дванадцяту; чверть на дванадцяту; одинадцята п'ятнадцять; п’ятнадцять по одинадцятій.
Прийменники на, по вказують на час до половини години.
11.30 — пів на дванадцяту; пів до дванадцятої; одинадцята тридцять.
Прийменники на або до вказують, що половина години.
11.35 — за двадцять п'ять [хвилин] дванадцята; двадцять п'ять до дванадцятої; одинадцята тридцять п'ять;
11.45 — за чверть дванадцята; чверть до дванадцятої; одинадцята сорок п'ять.
Прийменники до або за вказують, що перейшло вже за половину години.
Коли говориться не про означення якогось конкретного часу доби, а про кількість часу, витраченого на якусь дію, тоді треба користуватися кількісними числівниками: Якось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив (І. Котляревський). На подорож із Харкова до Святогорська ми витратили вісім годин (3 живих уст).