- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
5.2. Основні способи словотворення
Не слід забувати, що змінювання слів і творення слів — не одне й те саме. У результаті зміни слова утворюється нова форма того ж слова (словоформа), а при словотворенні виникає нове слово з новим лексичним значенням. Так, вечора, вечорові, вечорів, вечори — форми слова вечір, а вечоріти, вечірній, увечері, вечоровий — нові слова, утворені від слова вечір.
Переважна більшість слів української мови утворюється від інших слів, і спосіб їх творення можна прослідкувати. Такі слова називаються похідними. Таким чином, від одного слова можна утворити багато похідних слів. Наприклад: добрий — доброта, придобритися, предобрий.
Будь-яке з похідних слів, у свою чергу, може стати основою для творення інших слів. Наприклад: доброта — добро, добротворення.
Слово, від якого в закінченій його формі утворюється похідне, називається твірним. Наприклад: чабан — чабанський. Хоча найчастіше нові слова творять не від слова, а від основи.
Твірною (словотвірною) основою називають частину слова, слово або словосполучення, від яких твориться похідне слово. Наприклад: небо (неб-) — небесний, піднебесний.
При словотворенні виникають групи споріднених слів, які можна розмістити з урахуванням послідовності приєднання префіксів і суфіксів, утворивши словотвірний ланцюжок. Наприклад: клей → клеїти → приклеїти → приклеювати → приклеюватися.
5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
Префіксальний — такий спосіб творення похідного слова, за якого до твірної основи додається префікс. Наприклад: дати → роздати.
Суфіксальний — такий спосіб творення похідних слів, за якого нові слова утворюються шляхом приєднання до твірної основи суфікса. Наприклад: книга → книжний.
Префіксально-суфіксальний — такий спосіб словотворення, за якого похідні слова утворюються одночасним приєднанням до твірної основи префікса та суфікса. Наприклад: кордон → прикордонний.
Безафіксний — такий спосіб словотворення, за якого похідне слово утворюється відкиданням афіксів (префіксів, суфіксів, закінчення) від твірної основи. Наприклад: боліти → біль, спускатися → спуск, молодий → молодь.
5. Складання основ або слів — це такий спосіб словотворення, за якого нове слово утворюється шляхом приєднання двох чи більше основ слів або їх частин. Наприклад: лісостеп, землероб. При такому способі словотворення кілька основ слів поєднуються за допомогою інтерфіксів е, о, є, и, ох. Наприклад: життєлюбний, доброчинний, п’ятиповерховий, трьохкілометровий.
У результаті словоскладання утворюється нове слово шляхом поєднання в ньому двох слів або словоформ. Наприклад: заєць-русак, жук-короїд, телефон-автомат.
Складання скорочених слів, або абревіація, — такий спосіб словотворення, за якого творення нових слів відбувається шляхом сполучення усічених основ слів. Складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер слів словосполучення, називається абревіатурою. Наприклад: спецкор, ООН, ЗМІ, райцентр, Мін'юст.
Зрощення слів — такий спосіб творення нових слів, при якому похідні слова з'являються внаслідок зрощення словосполучення в одне слово. Наприклад: маловідомий, перекотиполе, шістдесят, горілиць.
Близькими до зрощень є також складні іменники, які утворилися від прикладкових словосполучень. Наприклад: хліб-сіль, батько-мати. Ці словосполучення сприймаються як одне ціле. Наприклад: хліб-сіль — гостинність, батько-мати — батьки.
8. Перехід однієї частини мови в іншу — такий спосіб словотворення, за якого слова, що належать до однієї частини мови, переходять в іншу. Наприклад: чергові учні ― чергові прибрали кабінет; майбутнє відрядження ― наше майбутнє; військовий літак ― молодий військовий.