- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
4. Фразеологія
Розділ науки про мову, що вивчає усталені звороти, називається фразеологією. До її складу входять стійкі, неподільні словосполуки, які називаються фразеологізмами. Фразеологізм можна замінити синонімічним словом, тому в реченні фразеологізм — завжди один член речення.
Характерна ознака фразеологізмів полягає в тому, що вони не будуються щоразу в мовленні, як вільні словосполуки, а відтворюються у вигляді готових словесних формул (пасти задніх — відставати; як кіт наплакав — мало; вилами по воді писано — ще не відомо). У синтаксично вільних словосполуках головні і залежні слова повністю зберігають своє лексичне значення (читати листа, повідомлення про погоду, достигле яблуко), тоді як значення фразеологізму не передається значенням кожного окремого слова, яке входить до його складу. Тому слід навчитися відрізняти фразеологізми від вільних словосполук, наприклад: голосно кричати — вільна словосполука, дерти горло — фразеологізм.
Фразеологічні одиниці використовуються в художньому, публіцистичному стилях літературної мови, а також в усному мовленні.
Джерелами фразеологізмів є:
Жива народно-розмовна мова (приказки, прислів'я): п'яте колесо до воза; як горох при дорозі; на ладан дише; одного поля ягода.
Виробничо-професійна діяльність людей: сім разів відмір, а один раз відріж; по всіх швах (з мови кравців); взяти під обстріл (з мови військових).
Біблійні вислови: Содом і Гоморра; випити гірку чашу до дна; книга життя; козел відпущення (цап відбування); блудний син; нести хрест; ні на йоту; ходіння по муках.
4. Антична література та міфологія: дамоклів меч, сізіфова праця, гомеричний сміх, олімпійський спокій, спалити кораблі, троянський кінь; гроші не пахнуть; перейти Рубікон.
5. Влучні вирази, або крилаті вислови (загальновідомі думки з художньої літератури):
а) крилаті вислови, засвоєні з давньоруських джерел: криваве вино; орати тугу, сіяти смуток; розтікатися мислію по древу («Слово о полку Ігоревім»);
б) крилаті вислови з української літератури: Наша пісня, наша дума не вмре, не загине; Борітеся — поборете; Незлим тихим словом (Т. Шевченко); Хіба ревуть воли, як ясла повні; пропаща сила (Панас Мирний), Убий — не здамся; Зброя — слово; Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка) тощо;
в) крилаті вислови з російської класики: з корабля на бал; А судді хто? (О. Грибоєдов); улюбленець муз і грацій; над розбитим коритом; золота рибка (О. Пушкін); сміх крізь сльози; С ще порох у порохівницях; мертві душі; коптитель неба (М. Гоголь); сидіння між двома стільцями (М. Є. Салтиков-Щедрин) і т. ін.;
г) крилаті вислови із зарубіжної літератури: іскра Божа (Ф. Шиллер); буря в склянці води (Ш. Монтеск’є); Варфоломіївська ніч; гарматне м'ясо (Ф. Шатобріан); любовний трикутник (Г. Ібсен);
ґ) переклади чужомовних ходячих висловів: апетит приходить під час їжі; поставити крапки над і; бути не у своїй тарілці (з французької мови); дивитися крізь пальці; тут собака заритий (з німецької мови).
6. Афоризми (узагальнені думки, висловлені стисло в дуже виразній формі: крилаті вислови, прислів'я, приказки): Друзі пізнаються в біді; Хто шукає, той знаходить.