
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
3.4. Омоніми
Омоніми — це такі слова, що однаково звучать і пишуться, .але мають різне лексичне значення. Наприклад: топити — розводити вогонь у печі або нагрівати приміщення і топити — змушувати потонути.
Омоніми не слід плутати з багатозначними словами.
Омоніми поділяються на два види — повні, або абсолютні, і неповні. Якщо омоніми збігаються у всіх граматичних формах і належать до однієї й тієї ж частини мови, вони називаються повними. Наприклад: коса — сільськогосподарське знаряддя; коса — довге сплетене волосся; коса — вузька намивна смуга суходолу.
А омоніми, які збігаються лише в частині граматичних форм, називаються неповними. Наприклад: рись — біг коня (має тільки однину); рись — хижий звір (множина рисі).
Серед неповних омонімів виділяємо омоформи, омофони і омографи.
Омоформи — слова, які мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі. Наприклад: жар (іменник) і жар (наказовий спосіб 2-ї особи однини дієслова жарити).
До омографів належать слова з різними значеннями, які пишуться однаково, але мають відмінність у вимові. Наприклад: п'яти́ ― п’я´ти, жи´ла — жила́, обі́д ― о́бід. Відмінність їх вимови пов'язана з різним наголосом.
Якщо слова однаково звучать, але по-різному пишуться, то вони називаються омофонами. Наприклад: ви сіли ― висіли, гр[ие]би ― гр[еи]би.
3.5. Синоніми
Синонімами називаються такі слова, що звучать і пишуться по-різному, але мають однакові або близькі лексичні значення. Наприклад: щастя, благодать, блаженство, розкіш, рай, раювання, солодощі, гаразд.
Так, наприклад, слова смеркати, смеркатися, вечоріти, сутеніти, примеркати, темніти, поночіти, ночіти об'єднуються в одному синонімічному ряду, бо загальне їх значення спільне. Синонімічний ряд відкривається ключовим словом, яке називається домінантою. Домінанта — це найуживаніше серед інших членів синонімічного ряду слово, що звичайно є стилістично нейтральним і найповніше виражає значення всього ряду.
Серед синонімів виділяють абсолютні синоніми. Вони завжди тотожні за значенням. Наприклад: родина — сім’я; бік — сторона; пейзаж — краєвид.
Контекстуальні синоніми — це виключно властивість художньої літератури: творяться вони митцями слова, які шукають і знаходять свіжі і яскраві виразові засоби внаслідок використання великих можливостей переносного вживання слова.
У функції контекстуальних синонімів можуть використовуватися такі засоби виразності мови, як перифраз і евфемізм.
Перифраз, або парафраз, — це описовий зворот мови, або поетична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу. Наприклад: цар звірів — лев, чорне золото — вугілля, Каменяр — І. Я. Франко, Кобзар — Т. Г. Шевченко, туманний Альбіон — Велика Британія.
Евфемізм — це слова або словосполуки, які приховано, ввічливо чи пом'якшено визначають назви якогось предмета, явища: навіки спочити — померти, поважного віку — старий, нечистий, лихий — диявол, чорт.
3.6. Пароніми
Пароніми — це подібні за звучанням, але різні за значенням слова. Наприклад: абонент — абонемент, громадський — громадянський.
Подібність звучання паронімів часто призводить до помилок у слововживанні. Щоб цього не сталося, слід щоразу звертатися до тлумачного словника.
Пароніми, як і омоніми, використовуються в сучасній українській мові для створення словесної гри та каламбурів, а також як один із засобів забезпечення музичності фрази.