
- •Фонетика
- •1.1. Звуки мовлення
- •1.2. Творення звуків
- •1.3. Голосні і приголосні звуки
- •1.4. Тверді і м’які приголосні
- •1.5. Класифікація приголосних звуків
- •1.6. Графіка
- •1.7. Український алфавіт
- •1.8. Особливості української графіки такі:
- •1.9. Склад і наголос
- •1.10. Основні правила поділу слів на склади:
- •1.11. Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі
- •1.12. Уподібнення приголосних звуків
- •1.13. Спрощення в групах приголосних
- •1.14. Основні випадки чергування у - в (префікси та прийменники)
- •1.15. Основні випадки чергування сполучників і- й
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 1
- •2. Орфографія
- •2.1. Голосні в коренях слів
- •2.2. Уживання апострофа
- •2.3. Уживання м'якого знака
- •2.4. Написання буквосполучень йо, ьо
- •2.5. Спрощення в групах приголосних
- •2.6. Чергування голосних
- •2.7. Чергування приголосних
- •2.8. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних
- •2.9. Уживання великої літери
- •2 .11. Правопис слів іншомовного походження
- •2.12. Правопис префіксів
- •2.13. Правопис суфіксів
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 2
- •3. Лексикологія
- •3.1. Лексичне значення слова
- •3.2. Конкретне і абстрактне значення слова
- •3.3. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова
- •3.4. Омоніми
- •3.5. Синоніми
- •3.6. Пароніми
- •3.7. Антоніми
- •3.8. Словниковий склад мови
- •3.9. Власне українські і запозичені слова
- •3.10. Застарілі слова
- •3.11. Неологізми
- •3.12. Загальновживані і стилістично забарвлені слова
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 3
- •4. Фразеологія
- •4.1. Синонімія і антонімія фразеологізмів
- •Практична частина
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть синонімічні пари.
- •Серед поданих фразеологізмів знайдіть антонімічні пари.
- •Тестові завдання
- •5. Будова слова
- •5.1. Основа слова. Закінчення. Значущі частини слова
- •5.2. Основні способи словотворення
- •5.3. Розрізняють такі способи словотворення:
- •Практична частина
- •Поділіть подані слова на морфеми.
- •Розподіліть подані слова за особливостями способів їх утворення.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 4
- •6. Морфологія
- •6.1. Іменник
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 5
- •6.2. Прикметник
- •Практична частина
- •1. Визначте розряд прикметників. Якщо можливо, утворіть ступені порівняння, якщо неможливо, поясніть чому.
- •2. Визначте розряд прикметників.
- •5. Запишіть подані прикметники разом, окремо або через дефіс.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 6
- •6.3. Числівник
- •Числівники кількісні і порядкові
- •Числівники прості, складні й складені
- •Розряди кількісних числівників за значенням
- •Кількісні числівники на означення цілих чисел
- •Дробові числівники
- •Збірні числівники
- •Практична частина
- •Провідміняйте подані числівники.
- •Запишіть, узгодивши числівники з іменниками.
- •Використовуючи мовленнєві формули на позначення часу, запишіть числівниками.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 7
- •6.4. Займенник
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Множина
- •1 Особа 2 особа 3 особа
- •Практична частина
- •Визначте розряд поданих займенників.
- •Запишіть правильно подані займенники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.5. Дієслово
- •Особові закінчення дієслів наказового способу
- •Майбутній час
- •Минулий час
- •Практична частина
- •Тестові завдання
- •Додаток № 8
- •6.6. Дієприкметник як особлива форма дієслова
- •6.7. Дієприслівник як особлива форма дієслова
- •Практична частина
- •1. Визначте вид та перехідність поданих дієприслівників.
- •2. Визначте активний чи пасивний дієприкметник, вид, час, число, рід, відмінок.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 9
- •6.8. Прислівник
- •Практична частина
- •1. Визначте групу прислівників за значенням, розряд.
- •2. Утворіть усі можливі ступені порівняння поданих прислівників.
- •3. Запишіть разом, окремо або через дефіс подані прислівники.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 10
- •6.9. Службові частини мови
- •Практична частина
- •1. Визначте, сурядний чи підрядний сполучник.
- •3. Визначте групу вигуків за значенням.
- •Тестові завдання
- •Додаток № 11
- •Додаток № 12
- •Загальна морфологія
2.12. Правопис префіксів
2.12.1. Префікси, що закінчуються на голосний
1. Префікс пре- вживається для вираження найвищого ступеня ознаки: предобрий, премудрий, прегарно.
2. Префікс при- вживається у словах, що означають:
а) наближення, приєднання, розміщення поруч: прилетіти, прибігти, прив'язати, приклеїти, приміський, прибережний, Придніпров'я;
б) частковість дії або її результат: призабути, прилягти, причинити, придбати, придумати.
3. Префікс прі- вживається в 4 словах: прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий.
Запам'ятайте правопис слів із складовими частинами пре- і при-: преамбула, президент, превентивний, предикат, презирливість, прейскурант, прелюдія, прем'єр, преміювати, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, престол, преосвященний, преподобний, претендент, претензія, прецедент; привілей, приладдя, примати, примхливий, принаймні, принциповий, припинити, природний, присвята, пристосування, присудковий, притаманний, непритомний, непричетний.
2.12.2. Префікси, що закінчуються на приголосний
1. Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х, що позначають глухі приголосні: скріпити, спалити, стиснути, сфотографувати, схилити.
2. Префікс з- (іноді із-) пишемо перед буквами, які позначають усі інші приголосні (глухі і дзвінкі) та голосні: зшити, зчистити, зцілити, зжувати, ззаду, іззаду, знову, ізнову, зорганізувати.
3. У префіксах без-, роз-, воз-, через-, між-, над-, від-, під-, перед-, понад-, об- завжди пишуться з, ж, д, б, які ніколи не змінюються перед літерами на позначення глухих приголосних: безпорадний, безсмертний, розповідь, возвеличений, черезсідельний, відкрити, міжсезонний, надприродний, підтопити, передплатити, понадплановий, обхопити.
Зверніть увагу!
В окремих словах, корінь яких переважно починається сполученням літер на позначення приголосних, для полегшеної вимови у префіксах з'являються і, о або у: зі-, зо-, зу- (зірвати, зів'янути, зігріти і зогріти, зімлілий і зомлілий, зітліти і зотліти, зіпріти і зопріти, зостатися, зітхати, зустрітися, зупинитися і спинитися, зухвалий, зусилля); розі- (розірвати, розібрати, розігнати, розікласти і розкласти); наді- (надібрати, надірвати, надіслати); піді-, підо- (підігріти, підігнати, підійти, підім'яти, підіслати, підосланий, підождати); обі- (обібрати, обілляти, обігнати).
2.13. Правопис суфіксів
2.13.1. Суфікси іменників
1. З и пишемо суфікси:
а) -ик, -ник, -ич у словах українського походження: ведмедик, хлопчик, дощик, чайник, годинник, родич, але: технік, хімік, цинік (слова іншомовного походження);
б) -ир, -ист, -изм після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: командир, буксир, шпажист, таксист, буддизм, але: канонір, футболіст, механізм (і після літер на позначення інших приголосних); конвоїр, каноїр, егоїст, героїзм (ї після літер на позначення голосних);
в) -ив(о) в іменниках, що позначають матеріал або продукт праці: печиво, прядиво, плетиво, добриво, квасиво, соливо, а також у слові видиво, але: марево, сяєво, маєво (абстрактні назви);
г) -инн(я) в іменниках середнього роду, що позначають збірні поняття: квасолиння, картоплиння, маковиння, але: каміння, коріння, насіння (і входить до кореня); ходіння, паління, моління (назви процесів із наголосом на і); палення, сходження, покращення (назви процесів та абстрактних понять із наголосом на корені);
ґ) -ин(а) в іменниках жіночого роду: галявина, глибина, височина, далечина, але: височінь, далечінь, глибінь (суфікс -інь ), кошеня, слоненя (суфікс -ен-);
д) -иськ(о), -ищ(е) після літер на позначення приголосних: хлопчисько, вогнище, пустище, але: гноїсько, убоїще;
е) іменників чоловічого роду на -ичок(ик + ок) : столичок, возичок, але: кущечок, вершечок, кружечок;
є) іменників жіночого роду на -ичк(а) (-иц(я) + тс): першокласничка, хлібничка, горличка, але: ложечка (ложеч + к(а)).
2. З е(є) пишемо суфікси:
а) -ечк/а(-єчк/а), -ечк/о(-єчк/о), -еньк(а), -еньк(о) переважно після літер на позначення м'яких або шиплячих приголосних у твірному слові: душечка (душа), Олечка (Оля), Раєчка (Рая), полечко, серденько (поле, серце — генетично м'які основи), матусенька (матуся), але: лебедонька (хоч лебідь); дівчинонька, хвилинонька (перед суфіксами тверді приголосні);
б) -ен- іменників середнього роду, що позначають назви маленьких істот: пташенятко, пташеня, кошенятко, кошеня, а також у формотворчому суфіксові -ен- кількох іменників: плем'я — племені, ім'я — імені, тім'я — тімені, сім'я — сімені, вим'я — вимені.
3. З і пишемо суфікс -інь: глибочінь, широчінь, темінь, плоскінь.
2.13.2. Суфікси прикметників
1. И пишемо:
а) у суфіксові -ичн(ий) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прикметниках, похідних від слів іншомовного походження: юридичний, хаотичний, історичний, але: термічний, кубічний, ідилічний, міфічний (і після літер на позначення інших приголосних); героїчний, мозаїчний (ї після літер на позначення голосних);
б) у суфіксові -ин(ий) присвійних прикметників після букв на позначення приголосних, крім й: материн, доччин, Маринин, орлиний, качиний, але: Мар'їн, Майїн, Надіїн (ї після апострофа, й та після літер на позначення голосних);
в) у суфіксові -ист(ий) після літер на позначення приголосних: промовистий, порожистий, розгонистий, але: вибоїстий, оліїстий, двоїстий (ї після літер на позначення голосних), перистий (= пірчастий), але: перістий (= рябий) — і належить до кореня періст-.
2. Е(є) пишемо в суфіксові -ев(-єв) відносних прикметників після літер на позначення м'яких та шиплячих приголосних, якщо наголос падає на основу: вишневий, грушевий, борщевий, матчевий, магнієвий, життєвий, миттєвий, але: мітинговий, вербовий (о після літер на позначення твердих нешиплячих приголосних), життьовий, миттьовий, борщовий, дощовий, польовий (наголос на закінченні).
2.13.3. Суфікси прикметників і дієприкметників
1. -Н- пишеться в суфіксах:
а) -ан-(-ян-), -ин-(-їн-), -ен-, -он- прикметників: дощаний, дерев'яний, капустяний, пташиний, мурашиний, солов'їний, буквений, солоний, але: старанний, притаманний;
б) -ен-, -н- дієприкметників: принесений, зварений, сказаний, прихований, нежданий, омріяний.
2. -НН- пишеться:
а) у прикметниках, утворених від іменників з основою на -н: бездоганний, щоденний, кінний, колонний;
б) у наголошених суфіксах -енн-, -а/нн- (-я/нн-) прикметників, які виражають найвищу міру ознаки або можливість чи неможливість дії: глибоченний, височенний, широченний, здоровенний, страшенний, невблаганний, здійсненний, нездійсненний, нездоланний, незбагненний, незрівнянний, незліченний, неоціненний, невпізнанний, неподоланний, непримиренний, несказанний, нескінченний, але: нездійснений, нездоланий, незлічений, неоцінений, невпізнаний, неподоланий, непримирений, несказаний, нескінчений (дієприкметники);
в) у суфіксах -енн-, -а/нн- (-я/нн-) небагатьох прикметників-старослов'янізмів: священний, блаженний, благословенний, нужденний, огненний, мерзенний, окаянний, божественний.
Зверніть увагу!
У словах, похідних від прикметників і дієприкметників, написання -н- або -нн- зберігається (по-пташиному, прихованість, старанність, бездоганно, незбагненність, нескінченно, але: нескінченість (від нескінчений); блаженно, огненність, але: священик.