2 .11. Правопис слів іншомовного походження

1. У загальних назвах

И пишемо:

а) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р (правило «дев'ятки») перед літерами на позначення приголосних (крім [й]): диригент, титул, керамзит, косинус, цикламен, жирафа, чипси, шиншила, риторика;

б) у деяких давно запозичених словах та церковних назвах згідно з вимовою: башкир, башлик, бинт, бурмистер (але: бурмістр, бургомістр), вимпел, гиря, графин, диякон, єпитимія, єпископ, єпитрахиль, єхидна, жасмин, імбир, калмик, канитель, католик, кизил, килим, кинджал, кипарис, киргиз, кисет, кишлак, лимон, мигдаль, миля, мирт, митра, митрополит, спирт, схима, химера, християнство.

2. У загальних і власних назвах

І пишемо:

а) на початку слова: ідеал, імпульс, інгредієнт, Індія, Іран;

б) у кінці невідмінюваних слів після літер на позначення приголосних: колібрі, конфеті, суші, Аппалачі, Фіджі;

в) після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед літерами на позначення приголосних: бізнес, пінгвін, міфічний, гігієна, кімоно, хімія, лімузин, нікель; Ніцца, Бірма, Кіліманджаро;

г) після літер на позначення приголосних перед буквами на позначення голосних, а також перед й, я, ю, є: діалог, тіара, дивізіон, марсіанин (і марсіянин), раціон, ажіотаж, серіал, гіацинт, біолог, ліана, санаторій, цезій, клієнт, сієста; Ніаполь, Сіам, Меркурій, Горацій, у тому числі в кінці слів перед я: пародія, лоджія, поезія, мантія, лекція, Ірландія, Сілезія.

Ї пишемо після літер на позначення голосних: сюїта, героїзм, інтуїція, еліпсоїд, Каїр, Порт-Луї, Гімалаї.

Е пишемо на початку, в середині і в кінці слів: елегія, експертиза, екологія, Ельбрус, Еквадор, макраме, декольте, Сьєрра-Леоне.

Є пишемо:

а) на початку слів, коли іншомовне є вимовляється як [йе]: єзуїт, єретик, Європа, Єгипет;

б) після апострофа, є, і, й та м'якого знака: п'єса, Барб'є, феєрія, феєрверк, конвеєр, дієта (але: діез, деетимологізація, деескалація), фойє, Фейєрбах, кольє;

в) у слові траєкторія.

У, а не ю пишемо після ж, ш у словах французького походження: журі, брошура, парашут, Жуль Берн, Жульєн, Жустін, а також у словах парфуми, парфумерія.

3. У власних назвах

И пишемо:

а) після літер на позначення шиплячих та ц перед літерою на позначення приголосного: Вірджинія, Вашингтон, Чикаго, Чилі, Шиллер, Лейпциг, Цицерон;

б) у буквосполученні -ри- перед літерою на позначення приголосного (крім [й]) у географічних назвах: Британія, Рим, Париж, Мадрид, Кембридж, Кор инф, Лотарингія, Цюрих, але: Ріо-де-Жанейро (перед літерою на позначення голосного), Австрія (перед я), Річард, Генріх (імена);

в) у географічних назвах на -ика, -ида: Арктика, Атлантика, Корсика, Мексика, Флорида, Атлантида, але: Колхіда;

г) у деяких географічних назвах згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія, Вавилон, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кизилкум, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет.

І пишемо:

а) у всіх інших власних назвах після літер на позначення приголосних (крім шиплячих та ц) перед літерою на позначення приголосного: Зімбабве, Сідней, Сімферополь, Сінгапур, Тіроль, Тільзіт, Тітікака, Дідро, Діжон, Рільке, Дізель (але: дизель);

б) у випадках, зазначених у пункті 2.

Зверніть увагу!

Правила вживання апострофа, м'якого знака, подвоєних літер в іншомовних словах викладені в попередніх загальних темах: «Уживання апострофа», «Уживання м'якого знака», «Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних».