2.7. Чергування приголосних

2.7.1. Найпоширеніші випадки чергування приголосних

При словотворенні та словозміні можуть відбуватися такі чергування приголосних:

[г] - [ж] - [з']: крига ― крижаний ― на кризі;

[к] - [ч] - [ц']: ріка ― річка ― у ріці;

[х] - [ш] - [с']: лантух ― лантушок ― у лантусі.

Чергування приголосних у коренях дієслів:

[д] - [дж]: лагодити ― лагоджу, лагодження; радити ― раджу;

[зд] - [ждж]: їздити ― їжджу;

[с] - [ш]: просити ― прошу, носити ― ношу, ношення;

[х] - [ш]: колихати ― колишу, брехати ― брешуть;

[т'] - [ч]: вертіти ― верчу, хотіти ― хочу;

[т] - [ч]: крутити ― кручу, кручення; молотити ― молочу, молочення;

[г] - [ж]: допомогти ― допоможу, прибігти ― прибіжу;

[з] - [ж]: зв'язати ― зв'яжу, сказати ― скажу;

[к] - [ч]: плакати ― плачу, товкти ― товчу;

[ст] - [шч]: виростити ― вирощувати, вирощення; пустити ― пущу, пущений;

[б], [п], [в], [м], [ф] - [бл'], [пл'], [вл'], [мл'], [фл']: оздобити ― оздоблю, оздоблення; закріпити ― закріплю, закріплення; промовити ― промовлю, промовлений; зломити ― зломлю; графити ― графлю, графлення.

2.7.2. Зміни приголосних при слово- та формотворенні

г, ж, з перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) змінюються на -зьк(ий), -зтв(о): Рига —ризький, Париж — паризький, француз — французький, убогий — убозтво, але: Льєж — льєжський;

к, ц, ч перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) змінюються на -цьк(ий), -цтв(о): пророк — пророцький, Лохвиця — лохвицький, глядач — глядацький, дивак — дивацтво, але: тюрки — тюркський, баски — баскський, Мекка — меккський, Монако — монакський, Малакка — малаккський, Нью-Йорк — нью-йоркський, Ірак — іракський, Дамаск — дамаський;

ш, с, х перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) змінюються на -ськ(ий), -ств(о): латиш — латиський, Одеса — одеський, Карабах — карабаський, але: казах — казахський, Цюрих — цюрихський, шах — шахський;

-цьк- перед суфіксом -ин(а) змінюється на -чч(ина): козацький — козаччина, донецький — Донеччина, але: галицький — Галичина;

-ськ-, -ск- перед суфіксом -ин(а) змінюються на -щ(ина): львівський — Львівщина, луганський — Луганщина, віск — вощина, пісок (піску) — піщина;

-ск-, -шк- перед суфіксом -ан- змінюються на -щ(аний): віск — вощаний, пісок (піску) — піщаний, дошка — дощаний;

-ск- змінюється на -щ- в усіх формах дієслів: блиск —блищати, блищиш, блищать;

-ст- змінюється на -щ- не перед и й не в 3 особі множини: виростити —вирощувати, вирощую, вирощуєш і т. ін., але: виростиш, виростять;

-зк- змінюється на -жч- в усіх формах дієслів: брязкіт — бряжчати, бряжчу, бряжчиш;

-ськ-, -ск- перед суфіксами -енк(о), -ук при творенні прізвищ змінюються на -щ(енко), -щ(ук): Волоський — Волощенко — Волощук, Параска — Паращенко — Паращук;

-зьк- перед суфіксами -енк(о), -ук змінюється на -жч(енко), -жч(ук): низький — Нижченко — Нижчук;

г, ж, з перед суфіксом -ш(ий, е, ати, ання) змінюються на -жч(ий, е, ати, ання): дорогий — дорожчий, дорожче, дорожчати, подорожчання; дужий — дужчий, дужче, дужчати; близький — ближчий, ближче, ближчати, але: легкий — легший, легше — легшати — полегшення;

с перед суфіксом -ш(ий, е, йти, ення) змінюється на -щ(ий, е, йти, ення): високий — вищий, вище, підвищити, підвищення;

к, ц перед суфіксом -н(ик, ий) змінюються на -чн(ик, ий) рік — річний, рука — ручний, гукати — гучний, молоко — молочний, молочник, яйце — яєчний, сонце — сонячний, серце — сердечний, сердечник, але: сердешний (бідолашний), рушник, рушниця, дворушник (підступна людина), мірошник, соняшник, торішній (згідно з вимовою).