Урок 3

Тема: Франція: від монархії до республіки

Мета уроку:

• Визначити причини, характер, рушійні сили та головні завдання Французької революції

• охарактеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів;

• проаналізувати зміст Декларації прав людини та громадянина, першу Конституцію Франції;

• дати характеристику визначним особистостям цього періоду: Г. Мірабо, М. Лафайєту;

• розвивати критичне мислення;

• виховувати

Основні поняття: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Законодавчі збори», «Національний Конвент», «республіка».

Історичні діячі: Людовік ХVІ, Г. Мірабо, М. Лафайєт.

Основні події:

• 14липня 1789 р. - взяття Бастилії;

• 26 серпня 1789 р. - прийняття Декларації прав людини та громадянина;

• 4–11 серпня 1789 р. - ухвалення Засновницьким збором декретів про відміну феодальних повинностей;

• 1791 р. - прийняття Конституції;

• 1792 р. - страта короля; Франція оголошена республікою.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

План уроку:

1. Початок революції.

2. Декларація прав людини і громадя­нина.

3. Конституція 1791 р.

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Перевірка ДЗ

1. Таблиця «Французькі просвітителі»

2. Якими ж були причини революційних подій у Франції?

3. Чи була революція неминучою?

Причини революції

1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ла­дом феодальної Франції.

2. Криза абсолютизму у Франції.

3. Незадоволення широких мас населення пануванням фе­одальних порядків, поділом суспільства на стани, приві­леями дворян і духівництва.

4. Франція була феодальною державою з абсолютною коро­лівською владою.

Характер революції - буржуазно-демократичний.

Рушійні сили революції - підприємці (буржуазія), селяни, ремісники, дрібні торговці, міська біднота.

Головне питання революції - Аграрне.

Завдання революції

1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.

2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.

3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духо­венства.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Початок революції.

Складання хронологічної таблиці за розповіддю вчителя.

• Не можна сказати, що влада не помічала наростаючої кризи. Король постійно змінював міністрів, намагався поповнити казну й навести лад у країні.

• Міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі намагалися запобігти загостренню кризи, провести реформи, але кожний з них зазнав поразки.

• Всі стани об’єдналися навколо ідеї скликання Генеральних штатів.

  • Перший і другий стани хотіли покінчити із зазіханнями на їх виключні права.

  • Представники третього стану і ліберальне дворянство сподівалися перетворити Генеральні штати на представницький орган.

• Король оголосив про скликання Генеральних штатів.

• 5 Травня 1789 р. Генеральні штати почали свою роботу у Версалі.

• Між депутатами перших двох і третього стану виникли суперечності з питання про порядок голосування. Компромісу не було досягнуто.

• Тоді 17 червня 1789 р. депутати третього стану та 100 ліберальних депутатів від перших двох станів, що приєдналися до них, проголосили себе Національними зборами (пояснення – стор 16), розігнати які королю не вдалося.

• 9 Липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами (пояснення – стор 17)

• Провідною силою в Установчих зборах стали прихильники конституційної монархії на чолі з Мірабо.

• Король вирішив не допустити подальшого розвитку революції. Він підтягнув до Парижа війська і відправив популярного міністра Неккера у відставку. Почалися заворушення.

• 14 липня городянам вдається захопити арсенал. Озброєний натовп рушив до Бастилії.

Робота з підручником – стор 18 «Взяття Бастилії» + питання

• Абсолютизм був повалений, монархія стала конституційною. Король визнав Установчі збори.

• У столиці влада перейшла до Комітету виборців, що створив Міську раду – Комуну Парижа.

• Революція затвердила новий прапор Франції. До червоного і синього кольорів третього стану додався білий колір монархії — ці кольори означали примирення третього стану з королем.

• Перші законодавчі декрети Установчих зборів приймаються 4-11 серпня 1789 р. У них проголошувалося скасування церковної десятини, феодальних повинностей (основні повинності селяни повинні викупляти), всі громадяни мали сплачувати податки.

• Проте земельне питання у Франції не було вирішене. Умови викупу землі Установчі збори обіцяли встановити пізніше.

Дата	Подія
5 травня 1789 р.	Відкриття Генеральних штатів
17 червня 1789 р.	Депутати третього стану проголосили себе Національними зборами
20 червня 1789 р.	Клятва в залі для гри у м’яч
20 червня 1789 р.	Відмова короля визнати вимоги депутатів третього стану. Рішення депутатів третього стану не розходитися
9 липня 1789 р.	Ухвалення Національними зборами назви «Установчі»
14 липня 1789 р.	Штурм та захоплення Бастилії. Визнання королем законності Установчих зборів
4-11 серпня 1789 р.	Ухвалення перших декретів

• Який орган проголосив своє право на ухвалення Конституції Франції? (Установчі збори)

• Яку подію можна вважати початком революції у Франції.

• Охарактеризуйте систему влади, яка склалася після захоплення Бастилії (монархія, обмежена)

• Як ви вважаєте, чи могли прийняті декрети сприяти збереженню громадянського миру і спокою у Франції?