Мілютіна К.Л.

Психологія сім`ї.

Технології раціонально – інтуїтивної психокорекції родини.

Вступ.

Раціонально – інтуїтивна психотерапія спирається на переконання, що доросла та психічно здорова особа може (якщо хоче) самостійно вирішувати свої проблеми. Для цього людина буде використовувати як власний здоровий глузд так і емоційно – інтуїтивне сприймання ситуації. Всі запропоновані техніки містять етап усвідомлення структури проблемної ситуації, самостійний пошук варіантів поведінки, оцінку успішності прийнятого рішення. Рішенння клієнтів та родин не є остаточними, вони можуть та мають засвоїти саму технологію пошуку шляхів поліпшення власного життя.

Ця книга містить загальні принципи та техніки психологічної корекції з клієнтами, що вимагають поради від психолога. Але автор щиро вірить, що в людей достатньо сили та розуму, щоб самостійно приймати рішення щодо свого шлюбу, виховувати дітей, налагоджувати стосунки між собою. То в чому ж полягає сенс психологічної консультації? В тому, щоб людина, або родина усвідомили особливості свого життя, звернули увагу на ті його аспекти, які залишалися непоміченими та навчилися відкрито та безпечно спілкуватись між собою. Тут не буде великих теоретичних розділів, лише ті , що необхідні для розуміння сутності викладених вправ, тому раджу уважно перечитати літературу з системної сімейної психотерапії, запропоновану у переліку літератури. Техніки описані крок за кроком і бажано не змінювати зміст та послідовність кроків, в усякому разі декілька перших разів, поки консультант сам засвоює техніку.

Сподіваюсь, що запропоновані техніки Ви будете використовувати під час сімейного консультування та корекції, пристосовуючи їх до потреб та особливостей ваших клієнтів.

1. Індивідуальне консультування з сімейних проблем.

По індивідуальну консультацію з проблем родини частіше звертаються жінки, вони сподіваються якось вплинути на поведінку інших членів родини:

• Хочу щоб чоловік приділяв мені більше уваги.

• Що зробити, щоб діти мене слухалися?

• Чого мій чоловік мене зраджує?

• Хочу, щоб свекруха не втручалася до нашого життя!

• Чому моя мати досі вважає, що я дитина та намагається виховувати мене?

Все це відноситься до категорії СКАРГА – те, що непокоїть клієнтку, але ані вона, ані консультант не можуть реально вплинути на поведінку тих осіб, що не прийшли до консультації, психолог не може й дізнатися про мотиви їхньої поведінки. Ці мотиви відомі лише тій особі, що поводиться якимось чином, та й то не завжди... Психолог не може допомогти клієнту на етапі скарги, тому намагається вислуховувати скарги спокійно, але не обіцяючи допомоги. Не всі з клієнтів, що прийшли до психолога із скаргами, здатні або й хочусь почати процес особистісної зміни, звернути увагу на власну поведінку. Вони продовжують сподіватись, що раптом стануться якісь „чарівні перетворення” та оточуючі перестануть їм дошкуляти. Якщо психолог почув саме таку ситуацію, він має попередити клієнтку, що поведінка оточуючих залишиться незмінною, в усякому разі протягом найближчого часу.

Бажано виявити, чи наявна в клієнтки ПРОБЛЕМА – те, що вона сприймає як невідповідне у власній поведінці або реакції на зовнішні події.

• Я не можу спокійно почуватись у відсутності чоловіка.

• Що зробити, щоб зрозуміти своїх дітей?

• Чого мій чоловік мене зраджує, а я досі не можу сказати йому, що я з цього приводу думаю?

• Хочу змінити своє ставлення до свекрухи.

• Чому моя мати досі вважає, що я дитина та намагається виховувати мене, а я й досі поводжуся як „важкий підліток”?

Будьмо обережними з бажаннями, щодо „спокійного ставлення” до ситуації. В сімейних стосунках така спроба часто призводить до погіршення, а не покращення стосунків. Відсутність емоційної реакції, бодай і негативної не дозволяє оточуючим зрозуміти мотиви поведінки, сприймається як байдужість наприклад, хлопець приходить на побачення напідпитку, дівчина нічого не каже йому та намагається заспокоїтись. Наразі він випиває ще раз – і знову жодної реакції! Він розуміє, що вона спокійно ставиться до пияцтва, бо ця його звичка жодного разу її не турбувала. Зазвичай він вип’є ще. І ось її терпець уривається і вона дуже голосно висловлює йому все, що насправді думає про пияцтво. Ці повідомлення стають незрозумілими: мабуть вона саме сьогодні „не в настрої”, а назавтра знову можна буди прийти напідпитку! Вона також почуває докори сумління, через те, що зчинила гучну сварку і знов не каже нічого. Зрозуміло, що такий тип реакцій не сприятиме гарним стосункам, навпаки, ситуація буде щораз погіршуватись, а обидва учасники вважатимуть себе невинними в цьому. Протилежна стратегія – зрозуміти для себе, що дійсно важливо, а що ні, і помічати одразу важливі речі реагуючи на них відповідним чином. Спробуємо виявити в клієнтки яка саме стратегія „спокою” або „своєчасного реагування” здається їй більш прийнятною для сімейних стосунків.

Якщо психологу вдалося виявити що саме і в якому напрямку хоче змінити клієнтка у своєму житті, то цю мету слід перевірити за так званими ознаками добре сформульованої мети:

1. Чи сформульована мета позитивно?

2. Чи залежить її досягнення від зусиль клієнтки?

3. Як саме вона побачить, почує та зрозуміє, що мета дійсно досягнута?

4. Як це досягнення вплине на стосунки та поведінку інших членів родини?

5. Який перший крок збирається здійснити клієнтка з метою досягнення мети?

6. Чи є якісь психологічні перешкоди до цього?

Метою психологічного консультування є подолання психологічних перешкод на шляху до власної мети клієнта.

Нагадуємо! В наслідок добре проведеної психологічної консультації життєва мета клієнтки може змінитися, це природний процес.

Виявивши психологічну мету клієнтки психолог має заключити контракт та обрати відповідну техніку консультування.

Типові проблеми з якими з’являються клієнти та клієнтки на консультацію з сімейних проблем можна поділити на декілька груп:

1. Проблеми вибору,

2. Сімейні конфлікти.

3. Проблеми виховання.

4. Почуття суму за втраченим коханням

5. Стосунки з літніми батьками.

6. Шкідливі звички іншого членів родини.

З проблемами виховання та співузалежненості ми детальніше познайомимось у подальших розділах, а в цьому розділі наведемо техніки, що сприятимуть вирішенню інших з перелічених проблем.

В родинному житті людина часто постає перед вибором, необхідністю вчинку, що може докорінно змінити звичний перебіг подій:

- раптове кохання, піддатися йому, чи утриматись7

- зрада чоловіка, пробачити чи ні?

- стосунки вичерпали себе, але й припинити шкода.

- чи зберегти незаплановану вагітність?

- Чи переїздити від батьків?

Що схожого в усіх цих ситуаціях? Їх схожість зумовлена тим, що людина має дві та більше взаємовиключні моделі поведінки, вважає, що якась з них є правильною, та сподівається, що психолог знає, яка саме. Психолог не може порадити, при чому не стільки з того, що моральний кодекс заважає, стільки тому, що дійсно не має уявлення щодо всіх обставин життя клієнтки та її оточення. А, на відміну від порад отриманих від подружок, порада психолога може бути сприйнята як безумовно вірна і клієнт почне діяти не у відповідності з власними цінностями та бажаннями, а пасивно виконуючи чужу волю.

В усіх цих ситуаціях, незалежно від їх конкретного змісту психолог може використати деякі з запропонованих нижче технік раціонально – інтуїтивної психотерапії. Їх мета дозволити клієнту самостійно обрати стратегію власної поведінки та отримати поради від своєї підсвідомості. Техніки описані крок за кроком і бажано не змінювати зміст та послідовність кроків, в усякому разі декілька перших разів.