Загальна характеристика роботи
Дисертацію присвячено зіставно-типологічній характеристиці ідіокодів звукових повторів в англійському та українському художньому мовленні. У роботі розглянуто лінгвосеміотичний, структурно-семантичний, функціональний та зіставний аспекти вивчення ідіокодів звукових повторів, за авторською комплексною методикою складено багатоаспектну класифікацію англійських та українських фонетичних ітерантів у художньому мовленні.
Сучасне мовознавство приділяє значну увагу дослідженню процесів людського сприйняття інформації шляхом семіотичної теорії кодів (D. Chandler, M. Danesi, S. Hall, У. Еко, Ю.В. Шатін). Праці, присвячені проблемам кодування (S. Hall, Ch. Morris), декодування (F. Smith), транскодування (М.І. Жинкін), мовленнєвого та текстового коду (Ю.М. Лотман, Р. Якобсон, P. Meijer), а також ідіолекту в семіотичному контексті (У. Еко), стали підґрунтям для визначення поняття ідіокоду звукового повтору. Цей термін використано для позначення сукупності структурно-семантичних та функціональних характеристик звукового повтору в художньому мовленні, на відміну від ідіолекту, що характеризує індивідуальний код мовця взагалі.
Власне звуковий повтор у художньому мовленні, зокрема його структурний аспект (алітерація, асонанс, рима), ще на початку ХХ століття став предметом наукових розвідок (Й.М. Брік, Андрій Бєлий). На сьогодні наявні окремі праці, де звуковий повтор розглядають як елемент культурного коду (Ю.М. Лотман), складову мовленнєвого коду в усному та письмовому тексті (P. Meijer), психолінгвістичний феномен (Р. Якобсон), структуроутворювальний фактор художнього тексту (Г.В. Вєкшин, Г.А. Шенгелі), носій фоносемантичних явищ звуконаслідування та звукосимволізму (І.М. Шадріна, Ю.В. Юсип-Якимович), функціональну одиницю художнього тексту (В.П. Москвін). Однак його лексико-семантичний та, насамперед, зіставно-типологічний аспекти залишалися поза увагою вчених, як і властивості ідіокодів звукових повторів у художньому тексті.
На особливу увагу науковців заслуговує не лише лінгвосеміотична та зіставно-типологічна сторона звукового повтору, але й такі мовознавчі проблеми, як відсутність багатоаспектної структурно-системної класифікації звукових повторів (К.Ф. Тарановський), необхідність глибокого вивчення його лексико-семантичних властивостей та потреба у запровадженні терміна для позначення груп лексичних одиниць, що виступають носіями цього явища. У дисертаційній роботі пропонується методика типологізації звукового повтору за його структурними, семантичними і функціональними характеристиками (які виступають tertium comparationis), детальний розгляд його з лексичної позиції та вводиться новий термін для сполучень слів, пов’язаних повтором: фонетичні ітеранти.
Тенденція до застосування зіставно-типологічних методик у різних сферах лінгвістики (В.Г. Гак, Е. Косеріу, В. Скалічка, Р. Штернеман), а також спільна методологічна база наукових досліджень у галузі транскодування, перекладу та зіставлення неблизькоспоріднених мов стали поштовхом для розгляду ідіокодів звукових повторів на матеріалі паралельних художніх текстів англійською та українською мовами.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена загальним спрямуванням сучасної лінгвістики на дослідження процесів людського сприйняття, яке є рушійною силою мовленнєвих явищ, науково-дослідницьким інтересом до розгляду художнього мовлення з позицій семіології, семантики та зіставного мовознавства. Поєднання лінгвосеміотичного, структурно-семантичного та зіставно-типологічного підходів до вивчення явища звукового повтору є необхідним для визначення поняття ідіокодів звукового повтору в художньому мовленні, створення типології фонетичних ітерантів (лексичних одиниць, пов’язаних семантично й за допомогою звукового повтору) і розкриття властивостей ідіокодів звукових повторів у зіставному аспекті.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом "Дослідження проблем гуманітарних наук". Тему дисертації затверджено вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 6, від 5 березня 2009 р.). Дисертацію узгоджено з науковою темою кафедри зіставного мовознавства і теорії та практики перекладу Київського національного лінгвістичного університету ''Міжмовна та міжкультурна комунікація: теоретичні та практичні аcпекти'' (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 9 від 25 квітня 2006 р.), яка є складовою держбюджетної програми Міністерства освіти і науки України ''Український переклад у контексті світового освітнього простору'', що розробляється КНЛУ (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №14 від 30 червня 2011 р., номер держреєстрації 0112U000985).
Мета дисертаційного дослідження полягає у складанні зіставно-типологічної характеристики ідіокодів звукових повторів у паралельних художніх текстах англійською та українською мовами.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
визначити теоретичні основи вивчення ідіокодів звукових повторів у художньому мовленні;
розробити методику зіставно-типологічного дослідження ідіокодів звукових повторів в англійському та українському художньому мовленні;
розкрити характер утворення ідіокодів звукових повторів;
висвітлити етапи вивчення ідіокодів звукових повторів з погляду лінгвосеміотики, структурної лінгвістики, фоносемантики та зіставно-типологічного мовознавства;
здійснити багатоаспектну класифікацію інвентаризованих одиниць кожною з досліджуваних мов;
описати ідіокоди звукових повторів у досліджуваних текстах у зіставно-типологічному аспекті;
обґрунтувати термін "фонетичні ітеранти", що використовується для позначення лексичних одиниць, пов’язаних звуковим повтором.
Об’єктом дослідження виступають групи лексичних одиниць, що є носіями явища звукового повтору в тексті Дж. Р. Р. Толкієна "The Fellowship of the Ring" та його українському перекладі "Братство Персня".
Предмет дослідження – зіставно-типологічна характеристика ідіокодів звукових повторів в англійському та українському художньому мовленні (на матеріалі оригінальних творів Дж. Р. Р. Толкієна та їх українських перекладів).
Матеріалом дослідження є 3483 (2006 англійських і 1447 українських) групи лексичних одиниць, що містять звукові повтори, відібрані шляхом суцільної вибірки з тексту художнього твору Дж. Р. Р. Толкієна "The Fellowship of the Ring" та його українського варіанта "Братство Персня" (переклад О. Фешовець, 2006 р.). Крім того, авторську методику дослідження ідіокодів звукових повторів у художньому мовленні проілюстровано фонетичними ітерантами, вилученими методом суцільної вибірки з таких творів Дж. Р. Р. Толкієна: "The Hobbit", "The Silmarillion", "The Two Towers", "The Return of the King", "The Children of Húrin", "Roverandom", "The Lays of Beleriand" та їх українських перекладів – "Гобіт" (переклад О.М. Мокровольського), "Дві вежі", "Повернення короля" (переклад А.В. Немірової), "Дві вежі", "Повернення короля" (переклад О. Фешовець), "Сильмариліон", "Діти Гуріна" (переклад К. Оніщук).
Методи дослідження. За допомогою семіотичного методу, що полягав у лінгвосеміотичному аналізі тексту з прийомами порівневого детального вивчення текстових одиниць та аналізу рим встановлено, що ідіокод звукового повтору в художньому тексті визначається структурно-семантичними та функціональними характеристиками фонетичних ітерантів. Структурний метод реалізовано у вигляді методик аналізу мовленнєвих одиниць та дистрибутивного аналізу, які сприяли виявленню фонетичних ітерантів у художньому тексті, а також структуруванню та систематизації їх звукових складників, внутрішніх семантичних зв’язків та функціональних властивостей. Фоносемантичний метод із прийомами фоносемантичного аналізу тексту дозволив виявити у фонетичних ітерантах звуконаслідувальні та звукосимволічні риси. Типологічний метод був застосований у складанні багатокомпонентної таксономії фонетичних ітерантів у художньому тексті, на основі їхніх зовнішніх та внутрішніх характеристиках. Зіставний аналіз дозволив: описати ізоморфні, фреквентальні та рецесивні властивості ідіокодів звукових повторів в англійському та українському художньому мовленні; виявити структурні, семантичні та функціональні особливості фонетичних ітерантів в аспекті їхньої мовної приналежності; визначити розбіжності у дистрибуції фонетичних ітерантів у художніх текстах англійською та українською мовами. Шляхом процедури кількісних підрахунків було встановлено співвідношення частотності типів фонетичних ітерантів у англійському та українському художньому мовленні. Описовий метод був застосований з метою узагальнення та опису даних, отриманих у результаті дисертаційного дослідження. Метод суцільної вибірки використано під час вибору матеріалу дослідження з паралельних текстів англійською та українською мовами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у роботі вперше уточнено поняття ідіокоду звукового повтору як інтеграції структурних, семантичних та функціональних показників об’єкта дослідження; розглянуто характер ідіокоду звукових повторів в англійському та українському художньому мовленні у зіставно-типологічному аспекті.
Доведено, що ідіокод звукового повтору в англійському та українському художньому мовленні носить фреквентальний і рецесивний характер, що полягає у невідповідності ключових характеристик найчастотніших ідіокодів, зокрема повтори голосних трапляються в англійському тексті вдвічі частіше, ніж в українському, алітерація власних імен високочастотна в англійському художньому мовленні та відсутня в українському.
Для позначення семантично пов’язаних груп лексичних одиниць, що містять звуковий повтор у нефлективній частині слова та в наголошеному складі, обмежені одним-двома реченнями, складаються щонайменше з двох слів або коренів у межах слова та не беруть участь в утворенні рим, уведено до наукового обігу термін фонетичні ітеранти. Уперше класифіковано фонетичні ітеранти за структурним, семантичним та функціональним критеріями. Класифікація включає 18 характеристик: 7 структурних (за кількістю лексичних одиниць у групі фонетичних ітерантів, за графічним відображенням звука, за кількістю повторюваних звуків, за фонетичним типом звука, за позицією повтору, за повнотою повтору та за точністю повтору), 2 семантичні (наявність фоносемантичних явищ і тип зв’язку у фонетичних ітерантах) і 9 функціональних (наявність або відсутність евфонічної, лейтмотивної, ігрової, інтегративної, смислової, віршомаркуючої, зображальної, сугестивної та іменної функцій).
Практичне значення одержаних результатів пов’язане з поглибленням основних положень лінгвосеміотики (характеристика ідіокодів звукових повторів), структурної лінгвістики (розгляд звукового повтору насамперед як елемента лексичних одиниць мовлення та детальне вивчення його типів) та зіставно-типологічної лінгвістики (вивчення ідіокодів звукових повторів у паралельних текстах англійською та українською мовою).
Результати дослідження можуть бути використані у викладанні таких навчальних дисциплін: "Порівняльна типологія англійської та української мов" (розділ "Аспекти зіставлення фонологічних систем англійської та української мов"), "Вступ до мовознавства" (розділи "Фонетика", "Письмо", "Лексикологія", "Семасіологія", "Одиниці мови"), "Загальне мовознавство" (розділи "Функціональна лінгвістика", "Лінгвістика тексту", "Специфіка мовного знака", "Знаковість і одиниці мови", "Методи мовознавства"), а також у розробці спецкурсів із порівняльної типології, лінгвосеміотики, лінгвістичного аналізу художнього тексту, перекладознавства, стилістики та фоносемантики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації висвітлювалися в доповідях на чотирьох міжнародних наукових конференціях: "Місто-як-текст: літературні проекції" (Бердянськ, 2009), "Актуальні проблеми історичної і теоретичної поетики" (Кам’янець-Подільський, 2011), "Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі" (Кам’янець-Подільський, 2011), "English in Globalized World" (Кам’янець-Подільський, 2012); на двох всеукраїнських конференціях: "Мова та лінгвокультурна комунікація" (Бердянськ, 2009), "Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 150-річчю з дня народження А.П. Чехова" (Луцьк, 2010); на двох міжвузівських конференціях молодих учених: "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур" (Донецьк, 2010, 2011).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у восьми статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України (5,93 др. арк.), одній статті, опублікованій в іноземному виданні (0,77 др. арк), і матеріалах науково-практичних конференцій (1,24 др. арк). Загальний обсяг авторських публікацій із проблематики дослідження складає 7,94 др. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (186 найменувань, з яких 51 – іноземними мовами), джерел ілюстративного матеріалу (14 найменувань, із них 8 – іноземними мовами), списку довідкової літератури (2 найменування), додатків (2 таблиці на 119 сторінках). Повний обсяг дисертації – 308 сторінок, основний зміст викладено на 167 сторінках. У роботі 11 таблиць, що займають 4 сторінки.