Методичні вказівки по самостійному вивченню теми:

Анкетування, як і спостереження, є одним з найбільш розповсюджених дослідницьких методів у психології. Анкетування звичайно проводиться з використанням даних спостереження, які (поряд з даними, отриманими за допомогою інших дослідницьких методів) використовуються при складанні анкет.

Існують три основних типи анкет, застосовуваних у психології:

- це анкети, складені з прямих запитань і спрямовані на виявлення усвідомлюваних якостей випробуваних (відкриті). Наприклад, в анкеті, спрямованій на виявлення емоційного відношення школярів до свого віку, використане таке питання: "Волієте стати дорослим тепер же, відразу, чи хочете залишитися дитиною і чому?";

- це анкети селективного типу (закриті), де випробуваним на кожне питання анкети пропонується кілька готових відповідей; задачею випробуваних є вибір найбільш придатної відповіді. Наприклад, для визначення відношення учня до різних навчальних предметів можна використовувати таке питання: "Який з навчальних предметів - самий цікавий?". А в якості можливих відповідей можна запропонувати перелік навчальних предметів: "алгебра", "хімія", "географія", "фізика" тощо;

- це анкети-шкали; при відповіді на питання анкет-шкал випробуваний повинен не просто вибрати найбільш правильний з готових відповідей, а оцінити в балах правильність із запропонованих відповідей. Так, наприклад, замість відповідей "так" чи "ні" випробуваним можна запропонувати п'ятибальну шкалу відповідей:

5 - упевнено так;

4 - більше так, чим немає;

3 - не упевнений, не знаю;

2 - більше ні, чим так;

1 - упевнено немає.

Між цими трьома типами анкет не існує принципових розходжень, усі вони є лише різними модифікаціями методу анкетування. Однак якщо використання анкет, що містять прямі (а тим більше непрямі) питання, вимагає попереднього якісного аналізу відповідей, що значно утрудняє використання кількісних способів відпрацьовування й аналізу одержуваних даних, то анкети-шкали є найбільш формалізованим типом анкет, тому що вони дозволяють проводити більш точний кількісний аналіз даних анкетування.      Безперечним достоїнством методу анкетування є швидке одержання масового матеріалу, що дозволяє простежити ряд загальних змін у залежності від характеру досліджує мого явища. Недоліком методу анкетування є те, що він дозволяє розкривати, як правило, тільки самий верхній шар факторів: матеріали, за допомогою анкет і запитальників (складених із прямих запитань до випробуваного), не можуть дати досліднику представлення по багатьох закономірностях і причинних залежностях, що відносяться до психології. Анкетування - це засіб першого орієнтування, засіб попередньої розвідки. Щоб компенсувати відзначені недоліки анкетування, застосування цього методу варто сполучити з використанням більш змістовних дослідницьких методів, а також проводити повторні анкетування, маскувати від випробуваних справжні цілі опитувань.

Бесіда - специфічний для психології метод дослідження людського поводження, тому що в інших природничих науках комунікація між суб'єктом і об'єктом дослідження неможлива. Діалог між двома людьми, у ході якого одна людина виявляє психологічні особливості іншої, називається методом бесіди. Психологи різних шкіл і напрямків широко використовують її у своїх дослідженнях. Досить назвати Піаже і представників його школи, гуманістичних психологів, основоположників і послідовників "глибинної" психології.      Бесіда включається як додатковий метод у структуру експерименту на першому етапі, коли дослідник збирає первинну інформацію про випробуваного, дає йому інструкцію, мотивує, і на останньому етапі - у формі постекспериментального інтерв'ю. Дослідники розрізняють клінічну бесіду, складову частину "клінічного методу", і цілеспрямоване опитування "віч-на-віч" - інтерв'ю.

 Зміст бесід можна протоколювати цілком чи вибірково у залежності від конкретних цілей дослідження. При складанні повних протоколів бесід зручно користатися магнітофоном.

Дотримання всіх необхідних умов проведення бесіди, включаючи збір попередніх даних про випробуваного, робить цей метод дуже ефективним засобом психологічного дослідження. Тому бажано, щоб бесіда проводилася з урахуванням даних, отриманих за допомогою таких методів, як спостереження й анкетування. У цьому випадку в її мету може входити перевірка попередніх висновків, що випливають з результатів психологічного аналізу й отриманих при використанні даних методів первинного орієнтування в досліджуваних психологічних особливостях випробуваних.