Вставка формулы

1. Укажите место для вставки формулы.

2. В меню Вставка выберите команду Объект, а затем откройте вкладку Создание.

3. В списке Тип объекта выберите Microsoft Equation 3.0.

4. Нажмите кнопку OK.

Изменение формулы

1. Дважды щелкните формулу, которую следует изменить.

2. Для изменения формул используйте команды панели инструментов Формула и возможности клавиатуры

Створення автоматично нумерованої назви

Для того щоб створити автоматично нумеровану назву необхідно:

1. Встановити курсор під тим об’єктом для якого створюється автоматично нумерована назва;

2. В меню Вставка вибрати команду Название.

3. У вікні яке з’явиться необхідно вибрати необхідну назву, або створити нову.

Примітка: При послідуючому виборі цієї назви цифра буде збільшуватися на одиницю.

Створення предметного покажчика

1. Встановлюємо курсор на тій сторінці де повинен з’явитись предметний покажчик;

2. Вибираємо в меню Вставка команду Ссылка, а в ній Оглавление и указатели;

3. У діалоговому вікні, що з’явиться необхідно вибирати вкладку Список илюстраций;

4. Вибираємо необхідний вид дивлячись на зразок.

Контрольні запитання

1. Призначення редактора формул.

2. Як запустити редактор формул?

3. Що робити, якщо кнопка відсутня?

4. Як редагувати формулу?

5. Як вставити автоматично нумеровану назву в документ?

6. Як за допомогою команд Word можна створити предметний покажчик?

7. Що таке знесення та які вони бувають?

8. Для яких цілей застосовують розрив сторінки?

9. Як вставити поточну дату в документ?

10. Які параметри об’єкту визнаєте як їх змінити?

11. Для чого вставляється в документ автоматично нумерована назва?

Самостійна робота № 11

ТЕМА: Меню «Формат» Створення списку, буквиці, колонок, розриву сторінки..

МЕТА: знати команди меню Формат; вміти створювати списки різними способами, буквицю та колонки, редагувати та форматувати їх.

Теоретичні відомості.

Розриви сторінки

Розриви сторінки — це місце, в якому закінчується одна сторінка і починається інша. У режимі розмітки, попереднього перегляду і в надрукованому документі після розриву сторінки текст починається з нової сторінки. У звичайному режимі автоматичні розриви сторінок зображаються пунктирними лініями впоперек сторінки документа, а введені уручну розриви зображаються у вигляді пунктирної лінії з позначкою «Розривши сторінки». Як правило, нову главу або таблицю, що займає велику частину аркуша, починають з нової сторінки. Аби помістити розривши сторінки в певне місце, введіть «примусовий» (твердий) розрив сторінки, виконавши наступні дії:

• клацніть місце, звідки слід почати нову сторінку;

• натискуйте клавіші Ctrl+Enter або виберіть команду Розривши (Break) у меню Вставка (Insert) встановите перемикач в групі Почати (Break Types) у положення нову сторінку (page break) (мал. l0.l) і натискуйте кнопку ОК .

Мал. 10.1 Діалогове вікно Розривши

Вставка розриву розділу

Розділом називається частина документа, що має однакові параметри форматування сторінки. Новий розділ створюється, якщо потрібно змінити такі параметри, як поля, колонтитули, орієнтацію сторінок, нумерацію рядків, послідовність номерів сторінок або число колонок. Кожен розділ може мати свій макет сторінки. Номер розділу в якому знаходиться курсор, відображується в лівій частині рядка стану. Якщо не вказати кордону розділу, весь документ форматуватиметься, як один розділ. Для вставки розриву розділу виберіть команду Розривши (Break) у меню Вставка (Insert) і задайте одне з чотирьох положень перемикача в групі Новий розділ (Section break types) .

 з наступної сторінки (Nextpage) — починає новий розділ з наступної сторінки. Як правило, з наступної сторінки починають нову главу;

 на поточній сторінці (Continuous) — починає новий розділ, не починаючи наступної сторінки;

 з парної сторінки (Even page) — починає новий розділ з наступної парної сторінки. Якщо розділ закінчується на парній сторінці, то наступна непарна сторінка залишиться порожньою;

 з непарної сторінки (Odd page) — починає новий розділ з наступної непарної сторінки. Якщо розділ закінчується на непарній сторінці, то наступна парна сторінка залишиться порожньою.

Кінець розділу зображається подвійною пунктирною лінією, що містить слова «Розрив розділу (Section Break)» які не відображуються при друці.

Видалення примусового розриву сторінки або розділу

Аби видалити примусовий розрив сторінки або розділу, виділите його мишею і натискуйте клавішу Delete. Для виділення розриву сторінки або розділу з клавіатури поставте курсор в останню позицію перед розривом і натискуйте клавіші Ctrl+стрелка-влево. У режимі розмітки розрив розділу не видно. Для його відображення натискуйте кнопку Недруковані символи (Show/Hide) . При видаленні розриву, що відділяє два розділи, форматування тексту, попереднього розділу, стає таким же, як біля подальшого.

Колонтитули

Колонтитулом називається однаковий для групи сторінок текст і графічні зображення, розташовані поза основним текстом документа. У колонтитулі зазвичай наводиться інформація допоміжного характеру: назва документа або глави, прізвища авторів, дається коротка анотація. Колонтитули дозволяють читачеві краще і швидше орієнтуватися в книзі. У колонтитул входять порядкові номери сторінок, які називають колонцифрами. Верхній колонтитул розташовується над основним текстом всіх сторінок розділу, нижній колонтитул розташовується нижче за основний текст., За допомогою колонтитулу можна створити в документі спеціальні ефекти, наприклад, помістити на кожній сторінці прозорі водяні знаки, через які буде видний текст документа.

Кнопки панелі інструментів Колонтитули (Header and Footer) дозволяють перейти від одного колонтитулу до іншого, вставити автотекст, номер сторінки, загальну кількість сторінок, вставити поле дати і часу (мал. 10.2). Введення, редагування і оформлення тексту колонтитулу виконується так само, як і при введенні тексту в документ. Область документа, де розташований текст, не доступна. У вікні документа основний текст дан бляклим кольором. Аби почати працювати з колонтитулами, двічі клацніть область раніше створених колонтитулів. Введіть в область колонтитулу, обмежену пунктирною рамкою, текст, таблицю або графіку. Для завершення роботи з колонтитулом двічі клацніть область основного тексту. За допомогою панелі інструментів Форматування (Formatting) або команд з меню Формат (Format) можна форматувати символи, вирівнювати текст по лівому або правому краю, змінювати інтервал між рядками і абзацами і так далі Курсор при натисненні клавіші Tab переміщається по фіксованих позиціях: вліво, центр і управо.

Мал. 10.2 Відображення верхнього колонтитулу

Вирівнювання тексту в колонки

Для наочнішого оформлення документа його текст можна розташувати в декілька колонок, як в газетах, брошурах, інформаційних листках. Текст в кінці колонки переходить в початок наступною. Для зміни кількості колонок треба створити новий розділ.

Створення колонок

Колонки створюють в режимі розмітки. У звичайному режимі і в режимі структури документ відображується в одну колонку.

 Аби швидко створити колонки в поточному документі або розділі, виберіть в групі І мя (Presets) один з можливих варіантів кількості колонок і їх розташування.

 Якщо колонки матимуть різну ширину, то зніміть прапорець колонки однакової ширини (Equal column width).

Мал. 10.5 Діалогове вікно, використовуване для створення колонок

 Якщо прапорець колонки однакової ширини не встановлений, в групі Ширина і проміжок (Width and Spacing) введіть для кожної з колонок точні значення її ширини і відстані між колонками.

 Виберіть в списку Застосувати (Apply to) до якої частини документа слід застосувати форматування у вигляді колонок: До виділеного документа (Selected text) , До всього документа (Whole document) .

 Прапорець Роздільник (Line between) дозволяє вставити вертикальні лінії, що відділяють одну колонку від іншої.

Аби створити розривши колонки, натискуйте клавіші Ctrl+Shift+Enter. Інший варіант швидкого створення колонок:

 перейдіть в режим розмітки;

 виділите частину тексту, яка буде перетворена в колонки;

 натискуйте кнопку Колонки (Columns) на панелі інструментів Стандартна;

 утримуючи такою, що натискує кнопку миші, виділите потрібне число колонок, які матимуть однакову ширину (мал. 10.6);

 для зміни ширини вже створених колонок можна перетягнути відповідні маркери на горизонтальній лінійці.

Мал. 10.6 Використання кнопки Колонки для завдання кількості колонок

Слід враховувати, що текст в колонтитулах, примітках і рамках не може бути оформлений у вигляді колонок. Для оформлення тексту в цих областях слід використовувати таблиці. Аби не включати в колонки заголовки певних рівнів, виділите їх в окремі розділи.,

Вирівнювання висоти колонок

Для вирівнювання висоти колонок на останній сторінці перейдіть в режим розмітки і встановите курсор в кінці тексту, який слід вирівняти. Виберіть команду Розривши (Break) у меню Вставка (Insert) . Встановите перемикач в положення на поточній сторінці (Continuous) (див. мал. 10.1).

Буквиця

Для барвистішого оформлення документа велику заголовну букву на початку розділу, глави або абзацу можна оформити так, щоб вона займала декілька рядків, як це зроблено на початку справжнього абзацу. Верхню частину буквиці часто вирівнюють по верхньому краю першого рядка абзацу. Зміну або перегляд буквиці слід виконувати в режимі розмітки. Діалогове вікно Буквиця (Drop Cap) дозволяє задати наступні параметри (мал. 10.7):

Мал. 10.7 Діалогове вікно Буквиця

У групі Положення (Position) можна виділити одне з полів:

 немає (None) — перетворить буквицю виділеного абзацу в звичайний текст;

 у тексті (Dropped) — вставляє вирівняну по лівому краю буквицю, обтічну текстом;

 на полі (In Margin) — вставляє буквицю, винесену на ліве поле, в початок першого рядка абзацу.

Призначення інших полів вікна:

 шрифт (Font) — дозволяє вибрати шрифт для написання буквиці;

 висота в рядках (Lines to drop) — використовується для завдання числа рядків по вертикалі, які повинні обтікати буквицю;

 відстань до тексту (Distance from text) — визначає відстань між буквицею і рядками основного тексту абзацу.