Контрольні питання:

1. Якою командою запускається текстовий процесор Microsoft Word?

2. Який формат прийнятий в Україні як стандартний для друку?

3. Якою командою створюється документ Microsoft Word?

4. Які будуть дії, якщо необхідно роздрукувати декілька сторінок на одному листі?

5. Як вставити колонтитул в документ Microsoft Word?

6. Як видалити колонтитул з документу Microsoft Word?

Самостійна робота №8

Тема: Введення спеціальних символів.

Мета: Ознайомитися з п'ятьма прийомами введення спеціальних символів.

Теоретичні відомості.

Спеціальні засоби введення тексту. Автотекст – це режим автоматичного введення фрагментів тексту. Він представлений двома функціями: автозавершенням і власне автотекстом. Їх принцип дії полягає в наступному.

Текстовий процесор зберігає словник автотексту, що складається із слів і фраз, що зустрічаються в документах достатньо часто. При введенні перших чотирьох символів словарного елементу на екрані з'являється спливаюча підказка з повним текстом слова або фрази. Якщо це те, що мав на увазі користувач, він завершує введення всього фрагмента натисненням клавіші ENTER – так працює функція автозавершення. Проте користувач може самостійно вибрати необхідний елемент тексту із списку з ієрархічною структурою – це функція автотексту. Список елементів автотексту відкривається за допомогою панелі інструментів Автотекст (Вид ► Панели инструментов ► Автотекст).

Настройку словника автотексту виконують в діалоговому вікні Автозамена (Вставка ► Автотекст ► Автотекст). Простий спосіб наповнення словника новим змістом – виділити текст на екрані, клацнути на кнопці Автотекст на панелі інструментів Автотекст і в діалоговому вікні, що відкрилося, використовувати кнопку Добавить.

Використання засобу автозаміни при введенні. Останні версії текстового процесора Microsoft Word дозволяють ефективно скоротити об'єм тексту, що вводиться, за рахунок використання засобу Автозаміна. Воно дозволяє замінити введення довгих послідовностей символів довільним (бажано коротким) поєднанням інших символів. Наприклад, якщо в тексті дуже часто зустрічається словосполучення «діалогове вікно», його можна замінити коротким поєднанням «.до» Відповідно замість «діалогових вікон» використовувати «.дн», а замість «діалогового вікна» – «.да». Крапка перед символами стоїть спеціально, щоб відрізняти їх від двохбуквених приводів або союзів, таких як «так».

Настройку засобу Автозаміна виконують в діалоговому вікні Сервис ► Параметры автозамены. Для цього треба встановити прапорець Заменять при вводе , ввести замінювану комбінацію в поле Заменить, а що заміщає комбінацію в полі На, після чого поповнити список автозаміни клацанням на кнопці Добавить.

Засіб автоматичної заміни символів при введенні використовується також для введення спеціальних символів. Наприклад, виконавши відповідні настройки, можна вводити грецькі букви р і із звичайним текстом: «пі» або «ро».

Введення спеціальних і довільних символів. При введенні тексту часто існує необхідність введення спеціальних символів, що не мають відповідної клавіші в розкладці клавіатури, а також довільних символів, розкладка для яких невідома. Основним засобом для введення спеціальних і довільних символів, а також для закріплення їх за вибраними клавішами є діалогове вікно Символ (Вставка ► Символ).Дане діалогове вікно має дві вкладки: Символы і Специальные знаки.

Н а вкладці Специальные знаки (мал.11.1) присутній список спеціальних символів, таких як «довге» («поліграфічне») тире, «копірайт», «торгова марка» і інших. Для вставки такого символу досить клацнути на кнопці Вставить. Разом з тим, для більшості спеціальних символів існують клавіатурні комбінації – вони приведені в списку, і їх варто запам'ятати. На перших порах, поки навик їх введення не закріплений, це вікно використовують для отримання довідки. У тому ж вікні є кнопки Автозамена і Сочетание клавиш, що дозволяє або виконувати введення спеціальних символів звичайними символами і автоматично проводити заміну, або закріпити спеціальний символ за вибраною комбінацією клавіш.

Мал. 11.1. Засіб введення спеціальних знаків.

На вкладці Символы представлені елементи управління для введення довільних символів будь-яких символьних наборів (мал. 11.2). Центральне положення у вікні займає таблиця символів поточного набору. Вибір шрифту виконують в списку, що розкривається, Шрифт. Якщо шрифт відноситься до категорії універсальних шрифтів UNICODE, то для нього є і можливість вибору символьного набору в списку, що розкривається, Набор.

Мал. 11.2. Засіб введення спеціальних символів.

Якщо символ треба вставити тільки один раз, досить клацнути на командній кнопці Вставить. Якщо передбачається багатократне використання даного символу, за ним можна закріпити постійну комбінацію клавіш (кнопка Сочетание клавиш) або створити елемент для списку Автозамена за допомогою однойменної кнопки.