
- •Анотація
- •1. Вступ
- •1.1.Актуальність теми
- •1.2. Мета і задачі
- •2.Стан проблеми
- •2.1. Стан галузі свинарства в Україні
- •2.2.Проблеми та їх розв'язання у галузі свинарства
- •2.3. Особливості біології розмноження свиней
- •2.4. Штучне осіменіння свиней
- •3. Матеріал, умови та методика досліджень
- •3.1.Матеріал та методика досліджень
- •3.2.Умови досліджень
- •1.Поголів'я свиней
- •Виробництво і реалізація продукції рослинництва за 2011 рік
- •3. Середньооблікова кількість працівників
- •4.Землекористування протягом звітного року
- •5.Структура виробничої собівартості продукції рослинництва
- •6.Структура виробничої собівартості продукції тваринництва
- •7.Розмір і структура земельних угідь, га
- •8.Показники виробництва продукції рослинництва
- •4. Аналіз стану виробництва продукції
- •4.1.Стан галузі свинарства в тов аф „Вільне – 2002”
- •9.Поголів'я, продуктивність, витрати кормів і показники ефективності виробництва продукції тваринництва
- •4.2. Годівля різних статево-вікових груп свиней
- •10.Склад і поживність спеціального комбікорму для підгодівлі поросят – сисунів
- •4.3.Годівля і утримання поросних свиноматок
- •11.Норми годівлі поросних свиноматок старше 2 років в тов аф „Вільне -2002” (на гол/ добу)
- •12. Кормові раціони годівлі підсисиних свиноматок в тов аф „Вільне – 2002” (на гол/ добу), кг
- •13.Норми годівлі підсисних свиноматок в тов аф„Вільне – 2002”
- •4.4.Утримання різних статево-вікових груп тварин
- •5.Власні дослідження
- •5.1.Технологія штучного осіменіння свиней
- •5.2.Ефективність використання препарату Продевіт
- •6.Заходи з екології
- •7.Охорона праці
- •7.1. Аналіз стану охорони праці у стов аф «Вільне-2002»
- •7.2. Аналіз виробничого травматизму в господарстві
- •16.Аналіз виробничого травматизму в стов аф «Вільне-2002»
- •7.3. Вимоги безпеки праці під час штучного осіменіння свиней
- •7.3.1. Загальні положення
- •7.3.2.Вимоги безпеки перед початком роботи
- •7.3.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •7.3.4.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •7.3.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •7.4. Рекомендації по поліпшенню умов праці
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
12. Кормові раціони годівлі підсисиних свиноматок в тов аф „Вільне – 2002” (на гол/ добу), кг
|
|
Комбікорм або суміш концкормів |
|
|
|
|
|
||
всього |
в т.ч. горох |
||||||||
У віці до 2 років |
|||||||||
|
8 |
4,2 |
0,9 |
1,5 |
1 |
0,2 |
0,5 |
0,1 |
|
10 |
4,4 |
1,0 |
2,5 |
1 |
0,4 |
0,6 |
0,2 |
||
12 |
4,6 |
1,1 |
3,5 |
1 |
0,6 |
1,0 |
0,3 |
||
У віці старше 2 років |
|||||||||
|
8 |
3,5 |
0,7 |
2,0 |
1 |
0,3 |
0,5 |
0,1 |
|
10 |
3,8 |
0,8 |
2,5 |
1 |
0,4 |
0,8 |
0,2 |
||
12 |
4,2 |
0,9 |
3,5 |
1 |
0,6 |
1,0 |
0,3 |
||
|
8 |
3,9 |
0,9 |
2,0 |
1 |
0,3 |
0,5 |
0,1 |
|
10 |
4,1 |
1,0 |
2,5 |
1 |
0,4 |
0,8 |
0,2 |
||
12 |
4,5 |
1,1 |
3,5 |
1 |
0,6 |
1,0 |
0,3 |
Якщо в раціоні відсутній комбікорм, то обов’язковим є згодовування мінеральних добавок з розрахунку на 1 гол. на добу для свиноматок до 2 років по 50-60 знефтореного фосфату і 52-58 г Na Cl, та для свиноматок старше 2 років, відповідно, по 55-65 і 51-64 г.
При включенні в раціони 25-35% корнебульбоплодів (за поживністю) використовують комбікорми-концентрати наступного складу. Для холостих і супоросних маток: ячмінь - 34%, пшениця - 10, овес - 5, горох - 12, висівки пшеничні по 12, шрот соняшниковий - 5, рибне борошно - 3, трав'яне борошно - 10, преципітат - 1,5, сіль - 0,5, премікс - 1%; для лактуючих маток: кукурудза - 20%, ячмінь - 15, овес - 20, горох - 5, висівки пшеничні - 24, шрот соняшниковий - 5, рибне борошно - 2, м'ясо-кісткове борошно - 1, трав'яне борошно - 5, крейда - 1,5 , сіль - 0,5, премікс - 1%. У літній період при використанні в раціонах маток зеленої маси бобових культур 50% білкових кормів у складі комбікормів замінюють зерном злаків (ячмінь, овес, кукурудза).
13.Норми годівлі підсисних свиноматок в тов аф„Вільне – 2002”
(на гол /добу)
Кількість поросят в гніз ді, гол. |
Обмінна енергія, МДж |
Кормові одиниці
|
Суха речовина, г |
Перетрав-ний протеїн, г |
Са, г |
Р, г |
Na Cl, г |
Каро-тин, мг |
Вітамін Д, тис. ІО |
Жива маса свиноматок 160-200 кг |
|||||||||
8-9 |
57,3-61,9 |
5,1-5,5 |
3,8-4,1 |
560-600 |
40-43 |
25-27 |
28-29 |
32-34 |
2,3-2,4 |
10 |
66,9 |
5,9 |
4,4 |
650 |
46 |
29 |
32 |
36 |
2,6 |
11 |
71,5 |
6,3 |
4,7 |
685 |
49 |
31 |
33 |
38 |
2,8 |
12 |
74,9 |
6,6 |
5,0 |
720 |
52 |
33 |
35 |
41 |
3,0 |
Жива маса свиноматок 200-250 кг |
|||||||||
8-9 |
63,2-67,8 |
5,5-5,9 |
4,2-4,5 |
615-655 |
44-46 |
28-30 |
30-33 |
34-37 |
2,5-2,7 |
10 |
74,5 |
6,3 |
4,8 |
690 |
49 |
32 |
34 |
39 |
2,9 |
11 |
77,0 |
6,8 |
5,1 |
730 |
52 |
34 |
36 |
42 |
3,0 |
12 |
82,0 |
7,2 |
5,4 |
780 |
56 |
35 |
40 |
44 |
3,2 |
При годівлі лактуючих маток враховують особливості післяпологового періоду. У перші години після опоросу годувати матку не слід, але потрібно напоїти свіжою водою. Через 5-6 год після опоросу дають 0,5-0,7 кг концентратів в рідкому вигляді. У наступну годівлю кількість концентратів збільшують до 1 кг і поступово протягом 7 днів доводять до норми. Недотримання цієї вимоги призводить до різких зрушень в обміні речовин, збільшення припливу молока в перші 3-5 днів, яке поросята повністю не висмоктують, і до захворювання маток. Соковиті корми починають згодовувати маткам з 5-7-го дня. Особливої уваги заслуговує годування маток перед відбиранням поросят. Для зменшення виділення молока за 3-4 дні до відлучення поросят знижують загальний рівень годівлі маток на 20-25%, при цьому з раціону виключають соковиті корми. У день відлучення поросят маткам дають не більше половини добового раціону, а потім переводять на норми годівлі для холостих і супоросних маток. Як при використанні повнораціонних комбікормів, так і при згодовуванні сумішей, що складаються з комбікорму-концентрату, соковитих кормів взимку і зеленої маси влітку, маток слід годувати 2 рази на добу. Необхідно також тварин забезпечувати вітамінами.
Вітаміни — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини. Вітаміни впливають на засвоєння поживних речовин, сприяють нормальному росту клітин і розвитку всього організму. При недоліку їх в їжі знижується опірність організму до захворювань, до дії несприятливих факторів навколишнього середовища.
Вітамін А (ретинол) покращує стан шкіри, сприяє опору організму до інфекцій, забезпечує ріст і розвиток епітеліальних клітин, входить до складу зорового пігменту сітківки ока.
Вітамін D (кальційферол) - забезпечує всмоктування кальцію і фосфору в тонкій кишці.
Вітамін D допомагає в боротьбі проти рахіту. Недостатність вітаміну D призводить до порушення фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить до недостатнього відкладенню вапна у кістках.
При гіпервітамінозі вітаміну D спостерігається сильне токсичне отруєння: втрата апетиту, нудота, блювота, загальна слабкість, дратівливість, порушення сну, підвищення температури.
Вітамін E (токоферол) - вітамін розмноження, впливає на роботу статевих та деяких інших залоз, сприяє розвитку плоду. Вітамін Е сприяє засвоєнню білків і жирів, бере участь у процесах тканинного дихання, впливає на роботу мозку, крові, нервів, м'язів, покращує загоєння ран, затримує старіння.
У тварин, позбавлених вітаміну Е, виявлені дегенеративні зміни в кістякових м'язах і м'язах серця, підвищення проникності й ламкості капілярів. У ембріонів тварин можуть виникнути крововиливи і внутрішньоутробна загибель. Спостерігаються також дегенеративні зміни в нервових клітинах і поразка паренхіми печінки.
Утримання холостих та умовно поросних свиноматок може бути індивідуальним та груповим (10-12 голів). Вигульні майданчики будують на одну технологічну секцію , що дає можливість утримувати свиноматку ізольовано . При індивідуальному утриманні –обмежується рух тварин але це дає змогу переміщення свмноматок залежно від їх технологічного стану. Тварини знаходяться у боксах довжиною 114-122 см , шириною 66-68 см і висотою 91-98 см. Переваги цього методу - економне витрачання кормів, низькі затрати праці , полегшення праці обслуовуючого персоналу за тваринами. При цьому станок монтують таким чином , щоб підлога мала нахил до каналу збору гною. Частину підлоги обладнують решітками , через які протоптується гній у канал. Індивідуальний метод утримання дозволяє запобігти конкурентній боротьбі тварин за корм та їх травмування. Площа станка для утримання свиноматки повинна бути не менше 1,9 м?. Станки для утримання розділяють на зону відпочинку та зону дефекацій. Станки обладнують різними типаи годівниць та напувалок. Підлога має нахил 4-5% . Висота загорожі 100 см. Перегородка між станками глуха, а збоку проходу – решітчаста.
В період підготовки до осіменіння є практика мілкогрупового утриманя свиноматок - групами по 10—15 тварин. Після осіменіння свиноматок рекомендують не менше двох-трьох днів утримувати у вузьких індивідуальних станках, обладнаних годівницями і напувалками.
Надалі залежно від прийнятої у господарстві технології супоросних свиноматок продовжують утримувати в індивідуальних станках або переводять в інше приміщення, де їх розміщують невеликими групами (по 10—12 тварин). Навіть при високому рівні техніки осіменіння частина свиноматок залишається незаплідненою. Таких тварин необхідно своєчасно виділити з допомогою кнура-пробника для повторного осіменіння.
Зовсім не виправдане утримання в господарствах супоросних свиноматок великими групами. При цьому багато з них травмуються, внаслідок чого можливі порушення живлення зародків, і значна частина останніх гине. Зростає кількість мертвонароджених і слабких поросят живою масою менше 1 кг. У багатьох господарствах частка таких поросят становить 23—30 %. Таким чином, утримання супоросних свиноматок великими групами завдає значних економічних збитків і є однією з причин низької продуктивності.
14.Репродуктивні якості свиноматок при різних режимах вирощування
|
Утримання |
|
вигульне |
безвигульне |
|
Заплідненість, % |
96 |
92 |
Прохолост, % |
21 |
16 |
Багатоплідність, гол. |
10,5 |
9,7 |
Народилось дефектних поросят, % |
6,6 |
10,5 |
у тому числі: |
|
|
мертвих |
4,2 |
8,3 |
уродів |
2,1 |
2,0 |
Великоплідність,кг |
1,38 |
1,36 |
Молочність, кг (в 30-деному віці) |
75,8 |
72,3 |
Середня маса порося в 2-місячному віці, кг |
20,3 |
20,0 |
Збереженність поросят до 2-місячного віку, % |
93 |
93 |
Вибракувано маток, %
|
21,0 |
36,8 |
Важливо також, щоб місце для вигулу і підлога проходів у свинарниках не були слизькими.. Щоб запобігти опоросу у групових станках, важкопоросних свиней переводять у приміщення для утримання підсисних свиноматок за 6—7 днів до опоросу.У цех для опоросу свиноматок переводять на 112-й день супоросності. У зв'язку з цим оператор перевіряє стан не лише свиней чергової групи, які підлягають переведенню в родильне приміщення, а й тих, що заплановані до переведення через 2—3 дні.
З наведеної таблиці 14 видно, що вигульне утримання свиноматок є кращим по всім показникам, тому для господарства це утримання буде прибутковішим.