
- •Анотація
- •1. Вступ
- •1.1.Актуальність теми
- •1.2. Мета і задачі
- •2.Стан проблеми
- •2.1. Стан галузі свинарства в Україні
- •2.2.Проблеми та їх розв'язання у галузі свинарства
- •2.3. Особливості біології розмноження свиней
- •2.4. Штучне осіменіння свиней
- •3. Матеріал, умови та методика досліджень
- •3.1.Матеріал та методика досліджень
- •3.2.Умови досліджень
- •1.Поголів'я свиней
- •Виробництво і реалізація продукції рослинництва за 2011 рік
- •3. Середньооблікова кількість працівників
- •4.Землекористування протягом звітного року
- •5.Структура виробничої собівартості продукції рослинництва
- •6.Структура виробничої собівартості продукції тваринництва
- •7.Розмір і структура земельних угідь, га
- •8.Показники виробництва продукції рослинництва
- •4. Аналіз стану виробництва продукції
- •4.1.Стан галузі свинарства в тов аф „Вільне – 2002”
- •9.Поголів'я, продуктивність, витрати кормів і показники ефективності виробництва продукції тваринництва
- •4.2. Годівля різних статево-вікових груп свиней
- •10.Склад і поживність спеціального комбікорму для підгодівлі поросят – сисунів
- •4.3.Годівля і утримання поросних свиноматок
- •11.Норми годівлі поросних свиноматок старше 2 років в тов аф „Вільне -2002” (на гол/ добу)
- •12. Кормові раціони годівлі підсисиних свиноматок в тов аф „Вільне – 2002” (на гол/ добу), кг
- •13.Норми годівлі підсисних свиноматок в тов аф„Вільне – 2002”
- •4.4.Утримання різних статево-вікових груп тварин
- •5.Власні дослідження
- •5.1.Технологія штучного осіменіння свиней
- •5.2.Ефективність використання препарату Продевіт
- •6.Заходи з екології
- •7.Охорона праці
- •7.1. Аналіз стану охорони праці у стов аф «Вільне-2002»
- •7.2. Аналіз виробничого травматизму в господарстві
- •16.Аналіз виробничого травматизму в стов аф «Вільне-2002»
- •7.3. Вимоги безпеки праці під час штучного осіменіння свиней
- •7.3.1. Загальні положення
- •7.3.2.Вимоги безпеки перед початком роботи
- •7.3.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •7.3.4.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •7.3.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •7.4. Рекомендації по поліпшенню умов праці
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
11.Норми годівлі поросних свиноматок старше 2 років в тов аф „Вільне -2002” (на гол/ добу)
Жива маса,кг |
Обмінна енергія, МДж |
Кормові одиниці, кг |
Суха речовина, кг |
Перетравний протеїн,г |
Са, г |
Р, г |
Na Cl,г |
Каротин, мг |
Перша половина поросності |
||||||||
180-200 |
29,3 |
2,6 |
410 |
330 |
16 |
11 |
18 |
31 |
200-220 |
31,4 |
2,2 |
420 |
340 |
17 |
12 |
19 |
37 |
220-250 |
33,9 |
3,0 |
450 |
360 |
18 |
13 |
20 |
41 |
Друга половина поросності |
||||||||
180-200 |
32,7 |
2,9 |
475 |
380 |
22 |
17 |
20 |
36 |
200-220 |
36,0 |
3,2 |
506 |
405 |
24 |
18 |
21 |
38 |
220-250 |
38,5 |
3,4 |
537 |
430 |
25 |
19 |
22 |
42 |
Протягом супоросності слід вести постійне спостереження за вгодованістю маток. Супоросні матки повинні мати середню вгодованість. Ожиріння і виснаження вкрай негативно позначаються на багатоплідності, розвитку поросят в ембріональний період, на подальшій молочності маток і виході поросят. Тому при низькій вгодованості норми годівлі збільшують з розрахунку 0,4 корм. од. або 4,4 МДж обмінної енергії на кожні 100 г середньодобового приросту, а при ожирінні норми знижують на аналогічну величину. Потреба лактуючих маток в енергії та поживних речовинах значно вище, ніж супоросних.
Недостатня кількість в раціонах лактуючих маток енергії або поживних речовин призводить до зниження молочності і скорочення тривалості лактації. У залежності від тривалості підсисного періоду використовують різні норми годівлі лактуючих маток, що обумовлюється необхідністю отримання різної кількості молока.
Матки, особливо холості і супоросні, здатні поїдати найрізноманітніші корми і в значно більших кількостях, це їм необхідно для забезпечення нормальної життєдіяльності. Тому їх раціони по можливості потрібно насичувати соковитими, а в деяких випадках і грубими кормами (трав'яний борошном, половою і ін). Це забезпечить достатню повноцінність годівлі та вбереже від надмірного споживання поживних речовин, а, отже, і від ожиріння.
У раціони підсисних маток вводять більше концентратів, оскільки затрати на молоко не покриваються за рахунок об'ємистих кормів, тому організм витрачає значну кількість резервних поживних речовин свого тіла.
У раціони для маток рекомендується вводити в залежності від їх фізіологічного стану від 65 до 85% з енергетичної поживності концентратів (у тому числі 10-15% гороху холостим і супоросним, 15-20% лактуючим), 5% трав'яного борошна і 15-30% соковитих і зелених кормів. Для підвищення повноцінності годівлі лактуючим багатоплідним маткам згодовують по 1-2 кг відвійок.