ЗМІСТ

Завдання
Анотація	5
1.Вступ	7
1.1.Актуальність теми	9
1.2.Мета і задачі	9
2.Стан проблеми свинарства	10
2.1.Стан галузі свинарства в Україні	10
2.2.Проблеми та їх розв'язання у галузі свинарства	14
2.3.Особливості біології розмноження свиней	17
2.4.Штучне осіменіння свиней	20
3.Матеріал, умови та методика досліджень	25
3.1.Матеріал та методика досліджень	25
3.2.Умови досліджень	27
4.Аналіз стану виробництва продукції	35
4.1.Стан галузі свинарства в СТОВ АФ „Вільне – 2002”	35
4.2.Годівля різних статево-вікових груп свиней	36
4.3.Годівля та утримання поросних свиноматок	40
4.4.Утримання різних статево-вікових груп свиней.	48
5.Власні дослідження	51
5.1.Технологія штучного осіменіння свиней 5.2.Ефективність використання препарату Продевіт	51
6.Заходи з екології	57
7.Охорона праці	60
7.1.Аналіз стану охорони праці у СТОВ АФ"Вільне-2002"	60
7.2.Аналіз виробничого травматизму в господарстві 7.3.Вимоги безпеки праці під час штучного осіменіння свиней 7.3.1.Загальні положення 7.3.2.Вимоги безпеки перед початком роботи 7.3.3.Вимоги безпеки під час виконання роботи 7.3.4.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 7.3.5.Вимоги безпеки після закінчення роботи 7.4.Рекомендації по поліпшенню умов праці	61 63 63 64 65 68 69 70
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури

Анотація

дипломної роботи студентки групи БТС-3-11 денного відділення біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету Лебединської Надії Сергіївни на тему: ”Удосконалення технології відтворення свиней в товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма"Вільне-2002” Новомосковського району Дніпропетровської області”

Метою дипломної роботи являлось вивчення технології відтворення, утримання та годівлі свиней в умовах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофіірми „Вільне-2002” Новомосковського району Дніпропетровської області. Матеріалом слугували щорічні звіти економічної діяльності господарства та звіт племінної роботи і відтворюванню стада за останні роки, а також матеріали річних звітів господарства за останні три роки.

Матеріал проаналізований і представлений на 74 сторінках тексту, які викладено згідно останніх вимог та у логічній послідовності. Робота ілюстрована 16 таблицями, для її написання використано 33 джерела літератури.

Дипломна робота складається з наступних розділів: вступ; стан проблеми свинарства; матеріали, умови та методика досліджень; аналіз стану виробництва продукції; власні дослідження; екологічні заходи; охорона праці; висновки та пропозиції; список використаної літератури.

Розділ „стан проблеми” присвячений галузі свинарства, проблеми та їх розв'язання, особливості технології свинарства.

В дипломній роботі представлені дані аналізу господарської діяльності підприємства за останні три роки: утримання, годівлі та відтворення свиней.

Проведений глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, зроблені відповідні висновки і практичні пропозиції для спеціалістів господарства.

Власними дослідженнями встановлено, що при використанні вітамінних препаратів можна збільшити відтворювальну здатність свиноматок та отримати більшу кількість приплоду. Всі ці дані проаналізовані і на основі огляду літератури узагальнені та економічно обґрунтовані.

1. Вступ

Україна завжди була країною, де свинарству приділяли особливу роль. Продукти свинарства займали та продовжують займати значне місце в раціоні людини.

Свинарство–галузь сільськогосподарського виробництва,що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. В Україні створена міцна матеріально-технічна база: розведення племінних свиней займаються більше ніж у 400 племінних господарствах (племзаводи, племрепродуктори), відновлюють роботу промислові комплекси. Товарну свинину виробляють як в державних підприємствах, так і в колективних, фермерських та індивідуальних присадибних селянських господарствах.

Свинарство України має свою історію, як галузь, що певним чином впливала на світовий ринок м'яса. На початку ХХ сторіччя в Україні працювало декілька беконних фабрик – поставка бекону здійснювалась на Лондонські ринки. Період громадської війни знищив інфраструктуру беконного вирибництва – свинарство починали відроджувати практично з нуля.Перша українська порода свиней (українська степова біла) створена протягом 1926–1934 років, характеризувалась м'ясо–сальною продуктивністю, доброю осалюваністю та була добре пристосованою до пасовищного утримання у посушливій зоні півдня України.

Першою завізною породою, що отримала широке розповсюдження, була англійська велика біла порода свиней, завозити яку почали з 90 – х років. Пізніше в Україні була завезена ще одна порода м'ясо–сального напрямку продуктивності – велика чорна порода свиней (1947 рік). Завезення в Україну свиней м'ясного та беконного напрямів продуктивності почались з 60 – х років ХХ сторіччя. У цей період були завезені такі породи як ландрас та уельс, пізніше – свині породи дюрок.

Подальша інтенсифікація галузі свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом удосконалення біотехнологічних методів їхнього розмноження, що можливо тільки при чіткому збігу технології й біологічних особливостей тварин. Ефективність роботи свинокомплекса залежить від правильної організації відтворення стада, інтенсивності використання свиноматок і кнурів, а також селекційної роботи .

І саме головне: свині в біологічному відношенні, порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин, найбільш вигідно відрізняються повнішим використанням поживних речовин споживаючих кормів, які трансформуються в утворення повноцінних найбільш калорійних продуктів харчування – м'ясо і сало. Ці позитивні якості у свиней реалізуються тільки при інтенсивному використанні свиноматок, повному збереженні приплоду та постановці на відгодівлю після дорощування добре розвинених відлучників.

Незважаючи на всі економічні проблеми, генотипи тварин, вітчизняної селекції, було збережено. У період покращення економічного клімату у свинарстві України, особливу увагу належить уділяти вивченню всіх слабких та сильних місць вітчизняних порід для завезення імпортного генотипу з метою покращення, а не зміни існуючого генофонду свиней України.

На сьогоднішній день Україна є полігоном, де використовуються генотипи свиней як європейської і американської селекції, так й азійської селекції. Імпортні генотипи з країн розвинутого свинарства представлені в переважній більшості тваринами м'ясного напряму продуктивності, які потребують відповідних умов утримання та годівлі для прояву свого продуктивного потенціалу. У цей час свинарство України пройшло через подібний етап,накопичено значний досвід, створено адаптовані до вітчизняних умов утримання й годівлі та місцевих епізоотичних і ветеринарних умов генотипи.