Вибір теми індивідуального завдання

1. Індивідуальне завдання має комплексний характер, складається з декількох частин, які об’єднані загальною темою.

2. Завдання студентів – здійснити стратегічний аналіз та дослідити перспективи розвитку однієї з галузей (підгалузей) сільського господарства за наведеною схемою. Для спрощення завдання студенти можуть аналізувати не всю підгалузь, а лише її частину. Наприклад, розглядати не все зерновиробництво, а лише виробництво пшениці, ячменю чи кукурудзи; окрему підгалузь твариництва (молочне тваринництво, свинарство, вівчарство)

3. Тема індивідуального завдання повинна відповідати темі курсової роботи з науки “Планування на підприємстві”.

4. Теми індивідуальних завдань затверджуються керівником курсу на останніх лекційних заняттях.

Схема виконання завдання:

1. Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку підгалузі в Україні;

Динаміка розмірів, обсягів виробництва, продуктивності підгалузі, ефективності функціонування особливостей розміщення на Україні.

2. Аналіз світових тенденцій розвитку галузі.

Динаміка розмірів, обсягів виробництва, продуктивності підгалузі в світі, основні країни виробники, світова торгівля (основні країни-експортери та імпортери продукції підгалузі).

3. Аналіз факторів внутрішнього середовища (на рівні підприємств), які найбільш суттєво впливають на розвиток підгалузі.

Забезпеченість ресурсами, технологічний рівень, конкурентоспроможність.

4. Аналіз факторів зовнішнього середовища.

Доцільно розділити на дві частини:

а) близьке оточення – взаємовідносини з покупцями продукції та постачальниками ресурсів;

б) дальнє оточення - стан економіки держави. платоспроможність населення, правове регулювання, міжнародна конкуренція

5. Перспективи розвитку підгалузі на Україні.

Прогноз розвитку галузі підгалузі на Україні та факторів, що його обумовлюють.

По дисципліні "Стратегія підприємств" передбачено перелік (обов’язкових для виконання та за вибором студента) конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту у передбачені терміни, а також кількість балів, які можна отримати за виконання цих робот (див. Карту СРС).

Підсумковий контроль знань у формі іспиту

Підсумковий контроль знань здійснюється у формі іспиту. Іспит проводиться у письмовій формі і триває три астрономічні години.

На іспит виносяться вузлові питання, типові задачі. Екзаменаційний білет містить шість завдань, з них три – це питання теоретичного, методичного і конструктивного характеру і два – задачі. Кожне із завдань оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів. Отже, максимальна оцінка за результатами іспиту може становити 60 балів, а підсумкова оцінка – 100 балів

В разі, коли відповідь студента оцінена менше, ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами поточного контролю та підсумкового у формі іспиту (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів). У заліково-екзаменаційну відомість викладач проставляє набрану студентом суму балів і відповідну їй оцінку.

Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	В
66-79		С
66-69	Задовільно	D
60-65		Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням науки	F

Підсумкова оцінка в 100-бальній і 4-х бальній шкалах, а також за шкалою ЕCTS виставляється в залікову відомість обліку поточної і підсумкової успішності.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 45 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 15 балів, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення науки на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит.

Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань оцінюється за результатами поточного контролю. Складання академічної заборгованості студентами всіх форм навчання передбачає виконання модульних (контрольних завдань) і екзаменаційних завдань та проводиться згідно з положеннями університету.