87

ВСТУП

Україна в ХХІ столітті характеризується як країна, яка прагне до нової економічної політики, реформування ринкового та агарного сектора економіки і впровадження міжнародних стандартів у виробництві продукції. Дана мета цілком зрозуміла, вона веде до економічного підйому, який конче потрібен Україні для вступу до основних міжнародних організацій. А все це, звісно ж, потрібно для того, щоб країна досягла високого рівня життя, для процвітання та благоустрою народу, який живе в ній; для міжнародного визнання.

Хочу зазначити, що тема дипломного проекту була обрана мною не випадково, а зацікавила мене, тому що вона є у вищій мірі актуальною і наболілою. Повсюди ведуться дебати щодо того, як же не тільки вийти на зарубіжний ринок з певною продукцією, а й постійно утримуватись на ньому, конкурувати із зарубіжними розвиненими країнами, підвищуючи економіку України. Всі ці та інші питання, які стосуються зовнішньоекономічного співробітництва, спробую висвітлити у своєму проекті.

Гадаю, що написана робота має наукове і практичне значення, і вона зможе зацікавити підприємця, який пов’язує свою діяльність з виходом на “міжнародні простори”. В даній роботі маю за мету висвітлити, як, на мою думку, у вірному, максимально раціональному напрямку, здійснювати зовнішньоекономічне співробітництво, а також приймати участь у стрімкому розширенні міжнародної торгівлі та капіталовкладень за кордоном, а як наслідок цих процесів мають бути вагомі позитивні зрушення у національній економіці.

Звісно, що при написанні даного дипломного проекту, я зверталась за допомогою до таких відомих економістів, як [ Котлер, Кредісов, Герчикова Ч.Гілл та ін.], користувалась періодичними виданнями, законами України, постановами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, нормативно-правовими актами, положеннями і т.д. Та за основу (прикладом) дослідження обрала досить вдалий для спостереження об’єкт, який здійснює свою підприємницьку діяльність на території України (м.Суми), а також і за її межами. Даним підприємством є науково виробничий відділ концерну “Укрросметал” ВАТ НВАТ “ВНДІкомпрессормаш”. Його діяльність пов’язана з впровадженням у життя нових технологій, схем роботи, передових ідей і досягнень. Важливим напрямком діяльності є промисловий маркетинг. Значні зусилля направляються на встановлення і розвиток нових партнерських відносин з підприємствами України і країн СНД. Підприємство оснащене сучасною комп'ютерною технікою, використовує прогресивні інформаційні технології. Усе це дозволяє оперативно реагувати на всілякі зміни ринкової кон'юнктури, освоювати нові напрямки розвитку.

ВАТ НВАТ “ВНДІкомпрессормаш” є активним учасником ринкових відносин, веде свою діяльність у різних напрямках, залишаючись при цьому гарантом стабільних ділових відносин між партнерами. Значні зусилля направляються на встановлення і розвиток нових партнерських відношень не тільки з підприємствами України і країн СНД, але і з країнами далекого зарубіжжя.

Мета роботи вивчення зовнішньоекономічної діяльності виробництва та реалізації продукції на підприємстві.

Завдання дослідження. Які поставлені та вирішені для досягнення мети роботи:

­ розглянути теоретичні положення організації та управління виробничо-збутовою діяльністю;

­ розглянути поняття та теоретичні аспекти управління виробничо-збутовою діяльністю;

­ провести аналіз механізму здійснення зовнішньоекономічного співробітництва при виробництві та збуті продукції;

­ охарактеризувати організаційно-економічну діяльність підприємства;

­ проаналізувати основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства та визначити стратегічні напрямки і механізм збуту на зовнішньому ринку;

­ визначити шляхи підвищення ефективності виробництва та збуту продукції від зовнішньоекономічного співробітництва;

­ проаналізувати стан охорони праці на підприємстві.

Об’єктом дослідження є науково виробничий відділ концерну “Укрросметал” ВАТ НВАТ “ВНДІкомпрессормаш”.

Предметом дослідження є зовнішньоекономічні відносини, що виникають на підприємстві та є основою збуту продукції.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є діалектичний метод наукового пізнання, системний підхід, фундаментальні положення виробничо-збутової діяльності та зовнішньоекономічного співробітництва при виробництві та збуті продукції. У роботі було використано абстрактно-логічний, порівняльний, системний аналіз та графічний метод.

Структура роботи. Основна частина дипломної роботи складається з трьох розділів. У першому розділі розглянуті сутність та засади виробничо-збутової діяльності, управління нею та маркетингові дослідження на зовнішньоекономічному ринку.

У другому розділі розглянута організаційно-економічна характеристика підприємства, проведений аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства та механізм вибору зовнішнього ринку збуту.

У третьому розділі визначено шляхи підвищення ефективності від зовнішньоекономічного співробітництва на основі яких зроблені відповідні висновки.

Розділ і теоретичні положення організації та управління виробничо-збутовою діяльністю

1.1 Сутність та засади організації виробничо-збутової діяльності

Загальні принципи організації та управління виробничо-збутовою діяльністю промислових фірм.

Промислові фірми мають у своєму складі різні підрозділи, які можна поділити на три групи:

• виробничі відділи, що займаються питаннями, пов'язаними з випуском продукції;

• функціональні відділи, куди входять відділи збуту, вивчення ринків, реклами, постачання, транспорту, страхування/юридичний та економічний відділи і відділ планування;

• адміністративні відділи: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ відносин зі службовцями й урядом.

Організаційна структура фірми та принципи управління визначаються низкою чинників - розміри виробництва, виробничий профіль, технологія виробництва, сфера діяльності, масштаби закордонної діяльності тощо.

Розрізняють дві головні форми управління промисловими фірмами: централізована та децентралізована. Централізована передбачає керівництво господарською діяльністю підприємств з одного центру, жорстку регламентацію та координацію їхньої діяльності, повну відсутність господарської самостійності.

Децентралізована форма управління передбачає створення всередині фірми виробничих відділень, які мають повну господарську самостійність. За вищою адміністрацією фірми зберігаються тільки функції контролю, координації їхньою діяльністю. Перехід до децентралізованої форми зумовлений тим, що всередині фірми створюється більше виробничих підприємств.

У структуру управління децентралізованої фірми входять: центральний апарат; виробничі відділення; центральні служби; контрольна і фінансова служби.

Центральний апарат. Найвищою керівною ланкою фірми є загальні збори акціонерів. Однак фактично вони відіграють незначну роль. Практично керують фірмою Наглядова рада та Правління.

Виробничі відділення. Сучасна велика компанія складається з багатьох відділень. На чолі їх стоять управляючі. Виробничі відділення об'єднують дочірні компанії, що входять у цю фірму, і здійснюють свою діяльність через відповідні функціональні відділи. Відносини між виробничими відділеннями всередині фірми будуються на комерційних засадах. Розрахунки відбуваються на основі трансфертних цін через бухгалтерію, готівкові платежі відсутні. Управляючі самі встановлюють норму прибутку для всього відділення загалом. Вони самостійно ведуть облік, підбір кадрів.

Виробничі відділення концернів мають і юридичну самостійність. У такому разі в них є власні правління, вони володіють правом на самостійне укладення контрактів з іншими фірмами.

В основі організаційної побудови фірми з децентралізованою формою правління лежить або галузевий принцип (спільність продукції, яка випускається фірмою), або територіальний (місце розташування підприємства).

«Дженерал Моторз» має 34 виробничих відділення, побудованих за галузевим принципом, і одне відділення закордонних операцій, побудоване за територіальним принципом. Відділення не підпорядковуються одне одному.[32]

Центральні служби децентралізованої фірми представлені науково-дослідницькими та конструкторськими відділами, лабораторіями обчислювальних машин, статистичними відділами, відділами будівництва, транспорту, збуту, постачання, маркетингу, реклами, юридичного відділу та відділу планування.

Контрольна та фінансова служба складається з контролера, скарбника, головного ревізора та бухгалтера.

У міжнародній торговій практиці використовуються два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає поставку товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачу або закупівлю у нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, який полягає у продажі та купівлі товарів через торгових посередників.

Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією та централізацією капіталу є характерним розширення прямого експорту та імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.

Прямий метод зовнішньоекономічних операцій використовується:

• При продажі та закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;

• При експорті дорогого та габаритного обладнання;

• При експорті стандартного обладнання через закордонні філії;

• При закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;

державному продажі та закупівлі.

Прямі зв'язки дають ряд переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидше пристосування своїх виробничих потужностей до потреб споживача.

Однак і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торгових посередників у світовий товарооборот втягується близько половини всіх товарів.

Цей метод використовується:

• при збуті стандартного промислового обладнання;

• при збуті споживчих товарів;

• при реалізації другорядної продукції;

• на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;

• при просуванні нових товарів;

• при відсутності власної збутової мережі;

• при умові, що торгівля монополізована великими торгово-посередницькими фірмами.

Непрямий метод експортно-імпортних операцій теж має свої переваги: великий досвід; власна мережа обслуговування, хороші зв'язки, знання ринку та кон'юнктури. [38; 93-102]