
- •Історичні шляхи виробництва чаю
- •2. Технологічні аспекти виробництва чаю
- •3. Характеристика видів чаю
- •4. Химичній склад і харчова цінність чаю
- •Лекція 1.2. Особливості приготування, подачі та реалізації напоїв з чаю план лекції
- •1. Китайська чайна церемонія
- •2. Японська чайна церемонія
- •3. Англійська чайна церемонія
- •4. Російська чайна церемонія
- •5. Чайні традиції країн світу
- •6. Цілющі напої з чаю
- •7. Гроги і пунші на основі чаю
- •8. З чим і як треба пити чай
- •9. Кондиція чаю і цого збереження
- •10. Організація роботи чайної зали
- •Лекція 2. Технологічні аспекти приготування та подачі напоїв з кави.
- •1. Історичні шляхи виробництва кави
- •2. Характеристика видів кави
- •3. Хімічний склад і харчова цінність кави
- •Лекція 2.2. Особливості приготування, подачі та реалізації напоїв з кави план лекції
- •1. Засоби приготування кави
- •2. Поради спеціалисту до подачи кави
- •3. Дизайн кавовових напоїв
- •Лекція 3. Технологічні аспекти приготування та подачі безалкогольних напоїв лекція 3.1. Класифікація безалкогольних напоїв. Характеристика основної та додаткової сировини план лекції
- •1.2.Цукор
- •1.3.Харчові кислоти
- •1.4. Концентровані сокі
- •1.5. Ароматичні речовини
- •1.7. Фарбники
- •1.8. Плодово-ягідна сировина
- •Лекція 3.2. Особливості приготування, подачі та реалізації безалкогольних коктейлів план лекції
- •1. Молочні напої
- •2. Плодово-ягідні соки і морси
- •3.Змішані безалкогольні напої
- •Лекція 4. Технологічні аспекти приготування та подачі безалкогольних коктейлів план лекції
- •1. Смузі коктейлі
- •2. Напої з алкоголем
- •3. Квас
1.3.Харчові кислоти
Для надання напоям кислотності при виробництві безалкогольних напоїв використовують харчові кислоти: лимонну, виннокам’яну, молочну, ортофосфорну.
Кислота лимонна харчова. Згідно ГОСТ 908-79 лимонну кислоту випускають вищого і першого сорту. Це безбарвні кристали або білий порошок без грудок, із кислим смаком, без запаху, не допускається сторонній присмак. 2 %-й розчин лимонної кислоти в дистильованій воді повинен бути прозорим, не містити механічних домішок. Масова частка лимонної кислоти в перерахунку на моногідрат для вищого і першого сортів - не менше 99,5мас.%.
Кислота молочна харчова. Молочна кислота - нестійка хімічна сполука. Залежно від умов виробництва і зберігання легко утворює ангідриди. Чим вище концентрація, тим більше в ній ангідридів. Згідно ГОСТу 490-79 молочна кислота випускається 40 %-й концентрації (± 1 %) трьох сортів - вищого, першого і другого. Це прозора рідина без муті і осаду із слабим, специфічним для кислоти запахом і кислим смаком, без стороннього присмаку, вона не повинна мати неприємного гострого запаху, обумовленого присутністю в ній домішок летючих кислот.
Кислота виннокам’яна харчова. Згідно ГОСТу 21205-83 виннокам’яна кислота виробляється двох марок А і Б. Це безбарвні кристали або білий порошок із кислим смаком. Для кислоти марки Б допускається жовтий відтінок; 2 %-й розчин винної кислоти в дистильованій воді не повинен мати запаху. Відносна густина винної кислоти - 1,7598; молекулярна маса - 150,09. Кислота плавиться при температурі 170°С, добре розчиняється у воді. Масова частка винної кислоти — не менше 99,0.
Кислота ортофосфорна харчова. Згідно ГОСТу 10678-76 - це безбарвний розчин із кислим смаком, без сторонніх присмаку і запаху. Густина кислоти 1,520…1,745 г/см3 вміст ортофосфорної кислоти не менше 73 мас.%.
С другого боку харчові кислоти використаються в якості консервантів, як засіб порушення життєдіяльності мікроорганізмів і підвищення біологічної стійкості напоїв, що володіють бактерицидною дією і в той же час не надають шкідливої дії здоров'ю людини і органолептичні властивості напою.
Антимікробні речовини оказують з одного боку бактерицидну дію - вбивають мікроорганізми, а з другого – бактеріостатичну – замелють зростання та розмноження мікроорганізмів. Санітарним законодавством передбачені кількісні обмеження, визначені концентрації діючих консервантів для досягнення технологічного ефекту.
В різних країнах дозволені і використовують для цієї мети різні хімічні речовини: діетиловий ефір піровугільної кислоти (торгова назва байковин або піреф); солі і ефіри органічних кислот - бензоати, саліцилати, сорбати; кислоти - мурашину, бензойну, сорбінову та ін.
Таблиця 1.1. Харчові кислоти та їх призначення
Назва харчових кислот |
Призначення харчових кислот |
Допустимі концентрації (мг/кг) |
Бензойна кислота |
консервант |
700…1000 |
Бензойнокислий натрій |
консервант |
1000…2000 |
Метабісульфіт натрію |
консервант |
150…600 |
Борна кислота |
консервант |
1500…3000 |
Бура (тетраборат натрію) |
консервант |
3000…6000 |
Перекис водню |
консервант |
200…300 |
Сіркова кислота Сірковий ангідрид |
консервант |
20…2000 |
Сорбінова кислота |
консервант |
300…5000 |
Бензоат натрію одержують при взаємодії бензойної кислоти і двовуглекислого натрію. Ця кристалічна речовина білого кольору, добре розчинна у воді. Бензойна кислота пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів в концентрації 0,05%, а бензойнокислий натрій - 0,07…0,1%. Ці консерванти надають бактерицидну дію дріжджам. Наявність в напої білкових речовин знижує консервуючи дію бензойної кислоти і її натрієвої солі. Бензоат натрію харчовий, вживаний як консервант безалкогольних напоїв, повинен відповідати вимогам технічних умов ТУ 84 0-395-86.
Кислота сорбінова отримала широке розповсюдження як консервуюча речовина. Ця кристалічна речовина плавиться при 134,5ºС. В холодній воді сорбінова кислота погано розчиняється. Набагато вище розчинність солей сорбінової кислоти: сорбатів натрію або калію. Сорбінова кислота ефективно діє на 16 видів цвілі і грибів. Численні дослідження показали, що сорбінова кислота не токсична. Вона бере участь в обміні речовин в організмі людини і протягом короткого часу згоряє, виділяючи теплову енергію, або бере участь в біосинтезі, перетворюючись на високомолекулярні жирні кислоти. Сорбінова кислота повинна відповідати вимогам технічних умов ТУ-6-14-358-76. На вигляд це білий кристалічний порошок, допускається кремовий відтінок. Сорбінова кислота має легкий, характерний для сорбінової кислоти запах.
Харчові кислоти відзначаються на етикетках харчових продуктів наступним чином:
Е 200 - Сорбінова кислота;
Е 210 - Бензойна кислота;
Е 211 - Бензоат натрію:
Е 213 - Бензоат кальцію;
Е 214 - Етиловий ефір парагідроксібензойної кислоти;
Е 215 - Етиловий ефір парагідроксібензойної кислоти натрієва сіль;
Е 216 - Пропіловий ефір парагідроксібензойної кислоти;
Е 217 - Пропіловий ефір парагідроксібензойної кислоти натрієва сіль;
Е 221 - Сульфіт натрію;
Е 222 - Гідросульфіт натрію;
Е 223 - Піросульфіт натрію;
Е 224 - Піросульфіт калію;
Е 230 - Дифеніл;
Е 231 - Орто-фенілфенол;
Е 232 – Орто-феніл фенола натрієва сіль.