Лекція 2.2. Особливості приготування, подачі та реалізації напоїв з кави план лекції
|
|
|
1. Засоби приготування кави
Кава – один з найпопулярніших і поширених напоїв в світі. Кількість його любителів налічується мільйонами, багато хто просто не може уявити собі дня без чашки цього ароматного напою. А як його правильно приготувати, як зберегти аромат кавових зерен на довгий час?
На шляху від зелених бобів до напою кавові зерна проходять наступні операції: збір плодів кави, первинна обробка кавових зерен, їх обжарювання, помол та заварювання.
Існує декілька способів збору плодів кави. Один, наприклад, укладається у тому, що по вітки какаового дерева проводять спеціальною розчіскою з рідкими та гнучкими зуб’ями. Зріли плоди падають під дерево на полотно, а листя та недозрілі ягоди залишаються на вітках. Для збору плодів кавового дерева використовуються спеціальні машини з крутящимі щітками. Найбільш поширений традиційний засіб збору – ручній, при якому дуже обережно зривають тільки зріли плоди з дерева.
Після збору плоди підлягають обробці. Існує два способу обробці – сухій і вологій. Самий давній засіб обробки - сухій, коли плоди кави розсипають шаром у декілька сантиметрів на місце під сонцем. Під час сушіння плоди періодично перемішують для запобігання появи плісені, а на ніч захищають від вологості. Просушують плоди таким чином протягом 15 діб, у результаті чого шкіра плодів становиться коричного коліру (3/5 мирового об’єму кави оброблюється таким чином).
У Йемені та Ефіопії плоди кави висихають прямо на вітках дерев і потім падають під дерево самостійно.
Вологій спосіб обробці плодів кави міститься у наступному – зрілі плоди пропускають через спеціальний млин, у котрому знімається уся м’якоть з плодів таким чином, що зерна залишаються у однієї оболонці («пергаменті»). Цей метод потребує однорідності складу зібраного урожаю. Потім м’якоть знімається за допомогою циліндрових або дискових машин, зерна промиваються. Часточки нерозчиненої слизі на зернах кави відділяються шляхом ферментації. Для цього зерна укладаються у спеціальний басейн шаром 1 м та залишаються для процесу ферментації на 12…24 години. Після проведеної ферментації залишки м’якоті на кавових зернах руйнуються і відділяються від зерна більшою кількістю води.
Первинна обробка кави завершується на фабриках та крупних складах, де проводяться численні операції по сортуванню та відбору кавових зерен.
Наступна обробка кави полягає у обжарюванні кавових зерен. Протягом століть сформувались різноманітні стилі обжарювання кави: венський, італійський, французький тощо. Сирі зерна обжарюють при температурі до 200ºС, при цьому вони змінюють колір і утрачають до 15…20% від своєї ваги.
Існує наступні ступені обжарювання кавових зерен:
слабообжарений («легкий») новоанглийський - поверхня зерен придбає світло-коричневий колір з кислуватим присмаком;
середнєобжарений («помірний») венський – поверхня зерен має більш темний колір з маслянистою поверхнею.
сильнообжарений («темний») французький – колір зерна від темно-коричневого до чорно-коричневого з присмаком гіркоти.
вища ступень обжарення («негайна») італійська – кавові зерна чорного коліру, на межі обвуглювання.
Обсмажена кава легко поглинає сторонні запахи, тому краще всього берегти обсмажені зерна кави в скляних банках з щільно прилеглою кришкою. До деякої міри це оберігає каву від дуже швидкої втрати аромату і випадкового придбання сторонніх запахів. Берегти зерна кави краще в холодильнику. Якщо в результаті тривалого (але правильного) зберігання кава втратила аромат, треба очистити його від сміття і дефектних зерен, промити протягом 2…3 хвилин в друшляку холодною водою з крана. Засипте вологі зерна на чисту сковорідку і просушіть на вогні, безперервно помішуючи, до появи потріскування. Подібна операція до певної міри сприяє відновленню аромату, але дефектів зерен вона не усуває.
Для приготування кави обсмажені кавові зерна мелють.
Мелена кава як промислового помелу так і змелена в кавомолці має різний гранулометричний склад. Визначимо, як впливає розмір частинок меленої кави на якість напою і на екстрактивну здатність частинок. Для цього взяли каву “Арабіка” в зернах, помололи її на кавомолці, і розділили на фракції, просіявши помелену каву через металеві сита з розміром отворів 0.2; 0.4; 0.6; 0.8 мм відповідно.
З кожної фракції було використано для заварювання по 12 г кави, які відважували на аналітичній вазі.
Готували каву наступним чином: в невелику каструлю всипали 12 г кави, відповідної фракції, заливали 200 г кип`ятку, доводили до кипіння, потім припиняли нагрів, оскільки тривале кип`ятіння кави веде до великих втрат ними ароматичних речовин. Настоювали напій протягом 7 хвилин, фільтрували через спеціальне сито. Проціджений осад просушували в сушильній і зважували на аналітичній вазі.
Кількість екстрагованих в розчині речовин визначали за наступною залежністю:
де Мкави - маса меленого порошку кави певної фракції, г;
Мосаду - маса висушеного осаду, г.
Напій дегустували, тобто визначали смак, аромат і міцність напою. Дегустований напій оцінювали по 5 - бальній шкалі. Результати досліджень представлені на рис.4.1. По осі абсцис відкладені середні значення розмірів фракцій.
Рис. 4.1. Залежність зміни кількості екстрактивних речовин і якості напою від діаметру частинок порошку меленої кави: 1 — кількість екстрактивних речовин; 2 — бал дегустації.
Отже, з рисунка видно що ступінь помолу суттєво впливає на екстрактивну здатність, а отже і на смак, аромат і міцність напою. При діаметрах частинок кави менше 0,6 мм, кавові напої мають кращий смак і аромат, це пояснюється кращою екстракцією, оскільки при тонкому помолу збільшується поверхня екстрагування.
Підприємства громадського харчування отримують каву в зернах (вогку та обсмажену), молоту натуральну й з доданням цикорію.
З натуральної кави готують каву чорну, каву з молоком або вершками, каву зі збитими вершками, каву по-східному, каву з морозивом та іншу.
Існують наступні способи приготування кави:
|
рег'юлар – це спосіб приготування кави краплинним методом з використанням воронки та паперового фільтру. Метод заснован на принципу проходу гарячої води через крупномолоту каву та фільтр у кофейник. Готова кава отримується з м’яким смаком;
френч-прес – приготування кави проводиться у кофейнику з кришкою-поршнем, при тиску на який кавова гуща залишається на дні. Кава приготовлена таким чином має м’який, природній смак.;
кава по-турецьки готується у спеціальному кофейнику з меді або мельхіору у виді маленької каструльки з довгою ручкою.
В процесі варки кави і при відділені гущини втрата вологи складає в середньому 5…10 % загальної кількості узятої води. Розмір втрат залежить від кількості кави, місткості посуду та його діаметру.
Розчинна кава (сухий екстракт) гігроскопічна, легко зволожується, утворює грудки. Тому банки з розчинною кавою слід відчиняти безпосередньо перед приготуванням напою. Не можна брати порошок вогкою ложкою та залишати відкритою банку з кавою.
Каву не варять, а заварюють. Недаремно французьке прислів'я каже: "Кипіння вбиває каву".
Кава з свіжепомелених зерен смачніша й ароматніша. Заварюють каву невеликими порціями. Не рекомендовано довго її кип'ятити або багато разів підігрівати. Відношення між кількістю води та кавового порошку: 10…12 г кавового порошку на 180 г води.
Асортимент кави дуже великий, найбільш поширені такі засоби приготування кави:
Кава чорна. Кавник сполоснути гарячою водою. Налити воду. Коли вона нагріється, покласти на фільтр дрібну каву. Прокип'ятити 3…5 хвилин й, знявши з вогню, дати відстоятися протягом 5…8 хвилин. Подавати в порційних кавниках з чашечками місткістю не більш 100 мл. Окремо подати цукор на розетці або в цукорниці.
Кава чорна подвійна. Зварити чорну каву. Коли вона відстоїться, всипати другу порцію дрібних зерен. Знову довести до кипіння, дати відстоятись й процідити.
Кава з молоком або вершками. Зварити чорну каву й розлити її у порційні кавники, стакани або чашки. Гаряче молоко або вершки і цукор можна подати в молочниці або вершниці, або ввести у каву під час її приготування, після чого знов довести до кипіння.
Кава по-варшавськи. Зварити чорну каву. Процідити, додати вершки або молоко та цукор, знов довести до кипіння. Перед подачею до столу напій злегка збити вінчиком до отримання піни. У чашки покласти зарум'янену молочну пінку і потім влити каву.
Кава по-венськи. Зварити чорну каву. Процідити, покласти 2/3 норми цукру й довести рідину до кипіння. Напій розлити у чашки. Вершки збити з цукром й ваніліном, обережно викласти ложкою у чашки й посипати дрібною шоколадною крихтою.
Кава по-східному. Дрібну каву покласти у каструльку (джезве) місткістю 100 мл. Всипати цукор, влити холодну воду й нагріти до кипіння. Подати до столу в тієї ж посуді, вливши ложечку холодної води, щоб осіла гущина. Після цього каву перелити у чашку. Окремо у фужері подати охолоджену кип'ячену воду.
Кава «Араб». На дно кавника насипають ложечку цукрового піску і ставлять на вогонь. Коли цукор почне карамелізуватися (набувати коричневого кольору), у кавник вливають воду і доводять до кипіння. Знявши з вогню, насипають кава (дозування як і в попередньому рецепті), знову ставлять на вогонь і після закипання подають до столу.
Кава по-австрійськи. Зварити чорну каву. Молоко закип'ятити, трохи охолодити й розмішати у стакані з жовтком. Влити гарячу каву, не зупиняючи помішування. Довести до кипіння й подати до столу. За бажанням у кожну чашку можна додати 1 чайну ложку цукерної пудри.
Кава по-єгипетськи. В кип'ячу воду всипати каву. Закип'ятити, піну, яка утворюється при цьому, злити в чашку. Зробити це тричі. Потім каву разом з осадом розлити у чашки й відразу подавати. За бажанням у воду можна покласти цукор.
Кава з медом. Зварити чорну каву. Процідити, рідину змішати з лимонним соком й медом, розлити у підігріті чашки й відразу подавати до столу.
Кава з морозивом (глясе). У зварену й проціджену чорну каву покласти цукор. Напій охолодити. Перед подачею розлити у фужери, бокали або стакани. В кожен покласти кульку морозива. Подати з чайною ложечкою й соломинкою.
Кава з лікером. Приготувати каву по-варшавськи й охолодити її. Додати ванільний лікер. Напій розлити у бокали або стакани, зверху покласти збиті вершки. Подати з чайною ложечкою й соломинкою.
Кава чорна з лимоном й коньяком. Зварити чорну каву. Лимон і цукор подати на розетці, коньяк - у чарці.
Кава "Рута" (по-литовськи). Зварити чорну каву. Процідити, покласти цукор і знову довести до кипіння. Розлити у чашки, додати коньяк, зверху покласти збиті вершки й посипати їх цукром. Чашки поставити на декілька хвилин у жарочну шафу. Коли на білку з'явиться золотиста кірка, каву подати до столу.
Кава "Вогник". Зварити чорну каву. Процідити, розлити її в маленькі підігріті чашки. Покласти в кожну шматочок цукру, розмішати, влити ром або коньяк, запалити й подати до столу.
Кава "Пунш". Зварити чорну каву. Процідити, влити вино й знов довести до кипіння. Подати у стаканах з підстаканниками, цукор - окремо на розетці.
Кава "Делікатесна". Зварити чорну каву. Процідити, додати цукор і потім змішати з рівною кількістю какао, виготовленого на молоці. Готовий напій розлити в бокали або стакани, зверху покласти збиті вершки.
Кава «Діміана». Змішують гарячу міцну чорну каву з добре завареним чаєм у співвідношенні 1:1. Окремо подають цукор або мед.
Кава з мінеральною водою. У охолоджену солодку каву з молоком (цукор – за смаком) вливають охолоджену мінеральну воду в пропорції 1:1.
Кава з прянощами. На дно неглибокої емальованої каструлі кладуть нарізану цедру одного лимона й одного апельсина. Добавляють 4–5 гвоздик, кориці, 20 шматочків цукру-рафінаду. Суміш ставлять на вогонь і заливають гарячою чорною кавою. Через 3…4 хв. проціджують через сито в чашечки.
Кава з яйцем. Перемішують у склянці жовток із теплим молоком або вершками (2 столові ложки). Вливають чашку гарячої міцної чорної кави. За бажанням до жовтка добавляють 1…2 чайні ложки цукру.
Французька біла кава. Наливають у чашку в однаковій кількості гарячу чорну каву і гаряче молоко. Цукор – по смаку.
Чеська біла кава. У чашку наливають 2 частини гарячої чорної кави, 1 частину молока. Цукор подають окремо.
Мармурова кава. Гарячу чорну каву наливають у чашку, на дно якої кондитерським шприцом вливають трохи теплого молока. Для зберігання мармурового малюнка каву не перемішують.
Італійська біла кава. Готують так само, як і французьку білу каву, із тієї різницею, що на кінчику ножа добавляють дуже тонко мелену корицю. Подають із дрібними шматочками цукру.
Кава «Капуцин» («Капучіно») У гарячу міцну чорну каву, приготовлену експрес – способом вливають деяку кількість молока (також через експрес – кавоварку), при цьому на поверхні утворюється стійка піна. Напій розливають в чашки, притрушують зверху шоколадною пудрою. |
Кава «Мокко-актив». Дуже міцну гарячу чорну каву проціджують через вату або фільтрувальний папір, добавляють сік лимона і мед. Подають у маленьких чашечках.
Паризька кава. У чашку свіжоприготовленої гарячої кави добавляють 1 чайну ложку сиропу какао і поверх наливають одну чайну ложку вершків.
Кава по-варшавськи. У кавник насипають каву, вливають окріп, доводять до кипіння. знімають із вогню, проціджують, добавляють молока або вершків у пропорції 1:1 і цукор. Знову доводять до кипіння. Розливають у чашки. Поверх кладуть молочні пінки.
Кава по-віденські. У чорну каву, розлиту по чашках, кладуть обережно гіркою ложку вершків, збитих із цукровою пудрою і ваніллю. Поверх напій затрушують здрібненим шоколадом.
Яванська кава. Сім частин гарячої кави й одну частину какао наливають у чашку, поверх кладуть 1 чайну ложку збитих вершків або сметани. Подають гарячою із цукром.
Кава з лимоном. До гарячої чорної кави подають часточку лимона і шматочок цукру.
Кава по-ірландські. У чашку кладуть 2…3 шматочка цукру, наливають гарячу міцну чорну каву. Поверх кладуть трохи вершків або сметани.
Кава по-турецькі. Цей варіант ще називається «кава по – східному». У маленький конічний кавник всипають дрібно розмелену каву, наповняють свіжою холодною водою і доводять до кипіння. Після скипання подають до столу. Окремо, у тонких склянках подають холодну воду. Каву п'ють невеличкими ковтками, запиваючи водою. Цукор подавати не обов'язково.
Мамгран. Прохолодний напій, що готується з дуже міцної чорної кави, із додаванням льоду. Міцний настій чорної кави прохолоджують і змішують із водою, цукром і здрібненим льодом. Подають у високих келихах, сильно охолодженою, із льодом і часточкою лимона. У склянку кладуть соломинку.
Кава – глясе. Чорну солодку проціджену каву прохолоджують. Кладуть у келих вершкове або кавове морозиво і наливають каву. Подають відразу ж після приготування.
Кава з морозивом і збитими вершками. У напій, приготовлений за попереднім рецептом, добавляють збиті і змішані з цукровою пудрою вершки. Подають відразу після приготування.
Кава «Нью-Орлеан. У джезві або невеличкій каструльці змішують у рівних частинах дуже міцну каву, молоко і вершки. Суміш ставлять на вогонь і нагрівають майже до кипіння, потім розливають у чашки і подають до столу.
Бразильська кава. Шоколад кришать на дрібні шматочки і розчиняють у міцній гарячій каві. Добавляють до суміші гаряче молоко, безупинно збиваючи. Цукор – за смаком. Розливають напій у маленькі чашечки, кожну прикрашають ложкою збитих сливок.
Кава «Голлівуд» Окремо готують дуже міцну каву, кип'ятять молоко. Засипають у каструлю какао і цукор, вливають частину молока і добре перемішують, потім добавляють молоко, що залишилося, і щіпку солі. Ставлять на вогонь і кип'ятять 10 хв. Знімають із вогню, інтенсивно збивають до одержання маслянистої маси, потім поступово добавляють каву, продовжуючи збивати. Гарячий напій розливають у чашки і прикрашають збитими вершками. Вершки затрушують смаженим мигдалем.
Французька кава. Молоко з цукром доводять до кипіння, знімають із вогню і добавляють вершки. Потім енергійно збивають і доливають міцний гарячу каву. Розливати в маленькі чашечки.
Кава із шипшиною: сухі ягоди шипшини старанно промивають у гарячій воді, кладуть у термос, заливають окропом і витримують 12 ч. Настій використовується для приготування чорної кави звичайною способом.
Кава «Африка». У кавник наливають гарячу воду, кладуть дрібно змелену каву, какао, корицю і нагрівають до кипіння. Подають гарячою.
Румунська кава. Кава, цукор і какао змішують у кавнику і заливають холодною водою. Знімають із вогню безпосередньо перед закипанням і розливають у чашки. Добавляють по смаку цукор, ваніль і вершки. Подають цукор і вершки окремо.
Кава «Індонезія». Половину води використовують для приготування кави по-турецькому. На іншій частині води готують напій какао. Обидва напої змішують. Суміш доводять до кипіння, розливають у чашки, добавляють мелений смажений або сирий мигдаль.
Кава «Старий Таллін». Готують міцну гарячу каву і розливають його в чашки. У кожну чашку добавляють 1 чайну ложку естонського лікеру «Старий Таллін» і 1/4 часточки апельсина.
Кавовий сироп. З мелених зерен готують дуже міцну каву. Цукор розчиняють у невеличкій кількості води, добавляють у каву і знову ставлять на вогонь. Готовність сиропу перевіряють по краплі, кинутій в склянку із холодною водою. Якщо крапля падає у воду, не розпливаючись і зберігаючи форму, готовий сироп необхідної концентрації. Розчин прохолоджують і розливають у пляшки.
У жарку погоду дуже приємно пити кавовий сироп із холодною, особливо газованою водою.
Зимова кава. Готують міцну гарячу каву. У келиху змішують один яєчний жовток із медом. У цю суміш уливають чашку гарячої кави.
Холодна збита кава. Міцну холодну чорну каву змішують із згущеним молоком і ваніллю. Суміш збивають у міксері. Розливають у келихи, додаючи шматочки льоду.
Стокгольмська кава. Готують гарячу чорну каву, проціджують, розливають у чашки. У кожну чашку добавляють жовток, збитий із цукром, і ром. Окремо подають вершки.
Сицилійська кава. До міцної гарячої турецької кави добавляють проціджений лимонний сік.
Англійська айс-кава. Готують каву по-турецьки, проціджують, прохолоджують і розливають у чашки. У кожну чашку кладуть морозиво. Поверх кладуть вершки. П'ють через соломину.
Кава «Ескімо». Готують каву по-турецьки, проціджують і прохолоджують. Змішують із морозивом і шоколадом (вручну або в міксері) і наливають у високі келихи. Подають із сухими бісквітом. П'ють за допомогою соломинки.
Кава «Кола». На дно чашки кладуть кубик льоду, заливають вершками, охолодженою кавою і кока-колою (або пепсі-колою). Перед подачею злегка перемішують.
Кава «Серенада». Міцну турецьку каву прохолоджують, наливають у великі чашки, у яких знаходяться вершки. Ця кава цей дуже міцним, так що рекомендується розбавляти її водою.
Кава «Франція». Каву заварюють, фільтрують. Добавляють сіль. Цукор за смаком.
Берлінський меланж. Каву, сік і молоко змішують і добавляють цукрову пудру. Розливають по чашках.
Лейпцігський меланж. Жовтки, цукор і згущене молоко змішують і заливають гарячою міцною кавою. Добре перемішують і розливають у кавові чашки.
Кава «Еліксир». Варять каву по-турецьки, добавляють цукор і прохолоджують. Добавляють збиті жовток і кисляк. Потім збивають добре всю суміш. Кава «Еліксир» – відмінний тонізуючий і підбадьорливий напій із значною стійкістю; рекомендується при важкій фізичній роботі.
Кава з цикорієм. Мелені каву і цикорій заливають гарячою водою. Витримують 2–3 хв і проціджують через рясну марлю, після чого розливають у чашки. Вершки і цукор збивають до появи пухнастої піни, потім добавляють до напою.
Холодна кава по-бразильськи. Міцну холодну каву, цукор-пудру, ром, вершки, часточку лимона, ваніль збивають у шейкері або міксері, розливають у склянки, додаючи в кожний по шматочку льоду.
Кава «Сюрприз». 1 столову ложку розчинної кави, 1 чайну ложку какао, 2 великих склянки холодної кип'яченої води, 5 столових ложок згущеного молока добре перемішують, розливають у 4 склянки і подають на стіл охолодженим.
Італійський коктейль. Змішують 2 чашки дуже міцної холодної кави, 1 столову ложку згущеного молока, 1/2 яєчного жовтка, добавляють часточку лимона, 50 г. вермуту, щіпку кориці і трохи товченого льоду. Добре збивають у міксері і подають відразу ж після приготування.
Кава по-литовському «Рута». Яєчні білки прохолоджують і збивають. У проціджену чорну каву добавляють цукор, доводять до кипіння, розливають у чашки, вливають коньяк, поверх кладуть збиті білки, затрушують цукровою пудрою. Потім ставлять чашки на декілька хвилин у духовку для колірування білків і відразу ж подають.
Для виготовлення кави готують спеціалістів – баристів.
Бариста – це фахівець, який варить каву на еспрессо-машині. Професія ця народилася в Італії. Ймовірно, походження цього слова пов'язано з одиницею атмосферного тиску – баром, оскільки еспрессо готують під тиском. В Італії бариста вважається професією №1, і отримати це високе звання може тільки той. хто досконало оволодів мистецтвом і технікою приготування теперішнього часу еспрессо. Не так давно бариста з'явилися і в Українї.
Приготування кави в машині із сторони виглядає так: бариста насипає каву, утрамбовує його, потім натискує на кнопку, і машина пропускає воду через мелену каву. Насправді процес набагато складніше. Від якості машини залежить багато що, дуже багато що, але не все. Навіть найдосконаліша машина не працює самостійно. Людина і машина варять каву разом. Бариста повинен знати температуру води, тиск в машині, як вона працює, скільки грамів кави потрібно на чашку, з яким зусиллям утрамбовувати каву (за технологією воно повинне бути рівний 20 кгс), скільки секунд вода проходить через нього. Кількість кави на чашку може мінятися залежно від вогкості, тиску і температури повітря на вулиці. Від цього залежить швидкість проходження води через каву і кінець кінцем – якість напою. Потрібно розбиратися в температурі приготування кожного напою – будь то еспрессо, капучіно, латте і т.д. Важливо також знати, як чистити машину, як правильно доглядати за нею. Кожний бариста повинен знати буквально все про напої, вказані в меню, і у будь-який момент відповісти на будь-яке питання відвідувача, з цим зв'язане. Крім того, бариста повинен володіти розвинутим смаком і нюхом, щоб знати, що можна додати в каву, не зіпсувши його, а тільки підкресливши смак. Але всі ці навики приходять з досвідом.
Найголовніше в роботі бариста, як не дивно, – міцні нерви і терпіння. Адже йому цілий день доводиться спілкуватися з клієнтами. Бариста, особливо якщо він працює за стійкою, завжди неначе виступає на сцені. Тому хороший бариста повинен бути артистом. Він повинен знати смаки своїх клієнтів, а значить, володіти доброю пам'яттю. Ще він повинен любити і розуміти каву. Тобто бариста повинен професіонально готувати, оформляти і подавати каву і будь-який з кавових напоїв. А значить, він повинен бути кавоваром, шоуменом, дизайнером і психологом в одній особі. Унікальна спеціальність.
Більшість українців віддає перевагу каві з м'яким солодкуватим смаком. Але однією з основних характеристик якісної кави вважається кислотність. Тому бариста повинен знаходити баланс між солодкістю і природною кислотою напою. Ще одна умова успішних продажів – використовування сумішей з різними смаковими характеристиками. Таким чином, з'являється можливість запропонувати відвідувачу каву відповідно до його смаку і настрою. Дуже важливо і правильно берегти каву: маслянистість кавових зерен, з одного боку, додає йому об'ємність смаку, а з іншою – скорочує термін придатності. Чим кава бідніше, простіше, тим довше вона може зберігатися, а чим вище якість кавових зерен, тим охайніше до них треба відноситися.
Якщо брати специфіку бариста в ресторані, то він повинен постійно тримати чашки нагрітими. Якщо в барі каву п'ють прямо за барною стійкою і вона не встигає остигнути, то в ресторані (поки офіціант донесе каву до столу гостя) напій може «розгубити» якусь частину свого смаку і аромату. Деякі радикальні бариста затверджують, що в ресторані каву, як і вино, потрібно підбирати до їжі. Скажімо, якщо відвідувач замовив нежирну рибу, то на десерт слід запропонувати легку і не дуже гірку каву, а якщо м'ясо – більш густу і насичену.
Потрібно враховувати і те, що кава – капризний продукт, який легко вбирає сторонні запахи. Тому бариста повинен украй обережно поводитися з пахучими речовинами. Так, наприклад, всесвітньо відомий бариста Томас Полті ніколи не голиться перед роботою, щоб не користуватися лосьйоном. «Я також не палю, не їм солодкого, не жую жуйку і не їм дуже солону і перчену їжу, – говорить він. – кращий запах в світі – це запах кави, якщо зарядити з ранку кавомолку, то він буде з тобою цілий день».
Довгі роки кава в нашій країні залишалася одним з дефіцитних товарів. Хоча країна закупляла зерна з Індії, Анголи, Індонезії, Куби, Бразилії, Ефіопії, Венесуели, кількість торгових марок кави була обмежена. За декілька останніх літ число марок кави досягло величезної кількості. Частина клієнтів з ентузіазмом намагається в них розібратися, у тому числі не без допомоги бариста.
В багатьох країнах світу вироблена своя особлива кавова культура. Вона зв'язана не тільки з національними традиціями і звичаями, але і перш за все з тим, що кава для багатьох країн світу – загальнонаціональний напій, і в багато кому з них сформувалися національні кавові кухні.
От чому задача бариста – не тільки якісно готувати каву, але і знайомити своїх клієнтів з кавовою культурою. Окрім спілкування і бесід за барною стійкою, бариста можуть проводити дегустації, які розвивають смакову пам'ять, допомагають формувати власні кавові переваги, та і взагалі дають багато цінної інформації. Під час дегустації бариста не просто пропонує різноманітні напої, але і розповідає про класичні і нові сорти кави.