5. Явище іррадіації збудження.

3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації

У нервовій системі кожний нейрон ана­томічно відокремлений від інших нейро­нів та іннервованих тканин.

Збудження і гальмування передаються з однієї нервової клітини на іншу або з рухових нервових закінчень на клітини ефекторних орга­нів через спеціальні структури міжклі­тинних фізіологічних контактів — синап­си.

Залежно від будови розрізняють:

• х імічні,

• електричні,

• нексуси,

• змішані синапси.

За функціями:

- збуджувальні,

- гальмівні.

За природою медіатора:

• адренергічні,

• холінергічні,

• ГАМКергічні і т д

Залежно від того, між якими частинами нейронів утворений синапс, його називають:

- аксодендритним,

- аксосоматичним ,

- аксоаксонним.

Хімічні синапси.

Переважна більшість синапсів ЦНС - хімічні. Вони збудовані приблиз­но так само, як і нервово-м'язові.

У пресинаптичному закінченні у пухирцях діаметром близько 50 нм містяться біологічно активні сполуки, медіатори або нейротрансмітери. За допомогою медіаторів нервові імпульси передаються через синапс від одного нейрона на інший.

На постсинаптичній мембрані локалізовані хеморецептори, з якими може зв'язуватися медіатор, споріднений з ними, а це призводить до відкривання іонних каналів мембрани.

Наприклад, на зовнішній поверхні постсинаптичної мембрани нервово-м'язового синапсу, де медіаторну функцію виконує ацетилхолін, розміщені :

• холінорецептори ( Н( подразнюються нікотином) і М ( подразнюються мускарином) )і

• фермент холінестераза, яка розщеплює ацетилхолін після його дії на рецептор.

У синапсі в стані спокою відбувається спонтанний роз­рив поодиноких пухирців і вивільнення з них кванта медіатору — майже всіх мо­лекул ацетилхоліну, що містились у одному пухирці. Але ці молекули швидко руйнуються холінестеразою і збудження постсинаптичної мембрани не відбувається.

Під час збудження у відповідь на один ПД вивільняється 100-300 квантів ацетилхоліну. Така велика кількість звільненого медіатору не може швидко зруйнуватися і тому він встигає подразнити рецептори постсинаптичної мембрани і викликати збудження.

4) Нейромедіатори, їхні види.

У ЦНС функцію трансмітерів виконує велика кількість біологічно ак­тивних речовин (близько 30).

Трансмітери ЦНС залежно від хімічної будови можна розділити на чо­тири основні групи:

1. Аміни (ацетилхолін, норадреналін, адреналін, дофамін, серотонін).

2. Амінокислоти (гліцин, глутамін, аспарагінова кислота, гамааміно- масляна кислота (ГАМК) тощо).

3. Пуринові нуклеотиди.

4. Нейропептиди (гіпоталамічні ліберини і статини, оніоїдні пептиди,

вазопресин, речовина Р, холецистокінін, гастрин тощо).

Ще у 30-ті роки XX ст. було встановлено, що медіатором у нервово-м'язовому синапсі є ацетилхолін.

Окрему групу медіаторів становлять катехоламіни — адреналін, норадреналін і дофамін, які переважно є збуджуваль­ними медіаторами у ЦНС.

Медіаторну функцію виконують і деякі нейропептиди, наприклад речовина (субстанція) Р, що повільно реагує у спинному мозку, або нейропептид У у закінченнях симпатич­них судинозвужувальних нервів.

Певні амінокислоти( ГАМК, гліцин, глутамат) є гальмівними медіаторами.

Встановлено, що кожний нейрон може синтезувати тільки один медіатор (принцип моноергічнасті Дейла).

Виходячи з цього, всі нейрони за вироблюваними медіаторами почали нази­вати холінергічними, адренергічними, гістамінергічними тощо.

Більшість трансмітерів синтезуються у тілі клітини, накопичуються у вигляді гранул, а потім шляхом аксонного транспорту надходять до преси­наптичного потовщення, однак крім цього основного шляху трансмітер може синтезуватися і в самому нервовому закінченні. Особливо це харак­терно для холінергічних синапсів, де трансмітером є ацетилхолін.

Якщо через один і той самий синапс відбувається передача нервового сиг­налу протягом тривалого часу, то вміст трансмітера може зменшуватися. Це призведе до ослаблення швидкості передачі чи навіть повного її припи­нення. Такий стан називається втомою синапса. Швидкому розвитку вто­ми запобігають не тільки названі механізми відновлення вмісту трансміте­ра( дія холінестерази, тощо) , але й функція астроцитів, спрямована на його ресинтез і передачу нервовому закінченню, що функціонує.

У багатьох нейронах може міститися не один, а два чи більше трансмітерів.

У результаті складних взаємодій, що відбуваються у ЦНС між трансмітерами і рецепторами, різними трансмітерами, ефект дії медіаторів може проявлятися по-різному. Так, ацетилхолін в одному випадку може викликати збудження, а в іншому - гальмування. Аналогічні ефекти харак­терні і для амінів. Серед амінокислот можна виділити ГАМК, що реалізує як пре-, так і постсинаптичне гальмування, гліцин, який реалізує постсинаптичне гальмування, та глутамінову кислоту, що передає збудження.