- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці цнс, їхні види, функції.
- •2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
- •Нервові центри.
- •Властивості нервових центрів
- •5. Явище іррадіації збудження.
- •3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації
- •Хімічні синапси.
- •4) Нейромедіатори, їхні види.
- •Нексуси. Нексуси, або щільні контакти( або сполучні плями),
- •Електричні синапси.
- •Особливості будови спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Фізіологія головного мозку. Довгастий мозок
- •Довгастий мозок та міст.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Функціонально-структурна організація мозочка.
- •Будова мозочка.
- •Функції мозочка.
- •Середній мозок.
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Провідникова функція
- •Функціональна характеристика проміжного мозку.
- •Таламус( зорові горби)
- •Специфічні ядра.
- •Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
- •Епіталамус( надгорбкова ділянка)
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Кінцевий мозок.
- •Хвостате ядро
- •Сочевицеподібне ядро
- •Шкаралупа
- •Огорожа.
- •Мигдалеподібне тіло
- •Функціональна організація кори великого мозку.
- •Цитоархітектоніка.
- •Проекційні поля
- •Асоціативні поля
- •Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
- •Мигдалеподібне тіло.
- •Морський коник
- •Прозора перетинка
- •Структурно-функціональна організація внс.
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Симпатичний стовбур .
- •Парасимпатична відділ внс
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
Будь-яке подразнення збуджує не один, а десятки, сотні й навіть тисячі рецепторів. Відповідно існує стільки ж специфічних нервових шляхів для його передачі в ЦНС.
Нервові ланцюги - результат утворення синапсів між нейронами.
Така кількість нервових шляхів забезпечує надійність доставки інформації.
Нервові ланцюги поділяються на:
лінійні,
дивергентні,
конвергентні й
кільцеві.
Функціональне значення лінійних ланцюгів полягає в передачі збудження за точною адресою, швидко та без спотворення.
За допомогою дивергенції біологічно важливі, але слабкі подразнення розмножуються (редуплікуються) і, таким чином, посилюються та передаються в різні нервові центри, що забезпечує більш різноманітний їх аналіз і синтез.
Реверберація збудження в кільцевих ланцюгах викликає не тільки розмноження і посилення біологічних сигналів, а й подовження тривалості їхньої дії. Наявність у кільці клітини Реншоу (гальмівний нейрон) супроводжується зворотним гальмуванням, що обмежує тривалість реакцій, забезпечує більш швидке реагування вищих нервових центрів на нові подразники та звільняє ЦНС від другорядної інформації.
У конвергентних ланцюгах досягається посилення біологічно важливої, але слабкої інформації з використанням процесів сумації, відсікання (селекція) вторинної інформації.
Функціонально нейронні ланцюги, як і нейрони, поділяють на:
збуджувальні (складаються тільки із збуджувальних нейронів) і
гальмівні (кінцеві або останні нейрони є гальмівними).
Нервові центри.
Кілька нейронів, які виконують однакові функції, об'єднуються в нервові центри.
Властивості нервових центрів
Процеси обробки інформації, що надходить до нервового центру, або формування команд до виконавчих органів зумовлені взаємодією нейронів між собою за допомогою синаптичних контактів.
Нервові центри найчастіше представлені скупченням різних нейронів. Серед них зустрічаються як збуджувальні, так і гальмівні нейрони, нейрони сенсорні й моторні (аферентні чи еферентні). У нормі під час здійснення функції їх взаємодія дуже складна.
Можна виділити такі властивості нервових центрів:
1. Сповільнення проведення збудження ( виникає внаслідок синаптичної затримки, що відбувається при передачі імпульсів з нейрону на нейрон)
2. Засвоєння і трансформування ритму. (Нервові клітини мають властивість змінювати частоту імпульсів, що передаються, тобто мають властивість трансформування ритму. Вони навіть на одиноке подразнення остання відповість залпом ПД.)
3. Явище домінанти. (у ЦНС може виникнути група нейронів (осередок), які збуджуватимуться при подразненні будь-яких інших рецепторних полів внаслідок притягання усіх цих збуджень. Це явище має назву домінанти. Для домінанти властиві: підвищення збудливості, здатність до сумації збудження, стійкість збудження, гальмування інших нервових центрів за допомогою спряженого гальмування, тривалість збудження).
4. Явище просторової та послідовної сумації збудження та гальмування.
