- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці цнс, їхні види, функції.
- •2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
- •Нервові центри.
- •Властивості нервових центрів
- •5. Явище іррадіації збудження.
- •3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації
- •Хімічні синапси.
- •4) Нейромедіатори, їхні види.
- •Нексуси. Нексуси, або щільні контакти( або сполучні плями),
- •Електричні синапси.
- •Особливості будови спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Фізіологія головного мозку. Довгастий мозок
- •Довгастий мозок та міст.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Функціонально-структурна організація мозочка.
- •Будова мозочка.
- •Функції мозочка.
- •Середній мозок.
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Провідникова функція
- •Функціональна характеристика проміжного мозку.
- •Таламус( зорові горби)
- •Специфічні ядра.
- •Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
- •Епіталамус( надгорбкова ділянка)
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Кінцевий мозок.
- •Хвостате ядро
- •Сочевицеподібне ядро
- •Шкаралупа
- •Огорожа.
- •Мигдалеподібне тіло
- •Функціональна організація кори великого мозку.
- •Цитоархітектоніка.
- •Проекційні поля
- •Асоціативні поля
- •Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
- •Мигдалеподібне тіло.
- •Морський коник
- •Прозора перетинка
- •Структурно-функціональна організація внс.
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Симпатичний стовбур .
- •Парасимпатична відділ внс
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Парасимпатична відділ внс
Представлена в організмі менш широко. Вона іннервує передсердя, шлунково-кишковий тракт, легені, органи малого тазу, слізні залози, очні м'язи, судини язика і слинних залоз і, можливо, артерії мозку.
Парасимпатична частина ВНС також має центральний і периферичний відділи.
Центральний відділ ділиться на краніальний відділ та крижовий( спинно – мозковий)
Краніальний знаходиться в середньому мозку, в мосту і в довгастому мозку.
Спинномозковий - в сірій речовині 2-4-го крижових сегментів спинного мозку.
Периферичний відділ представлений:
довгими передвузловими волокнами, що йдуть у складі окорухового, лицевого, язикоглоткового і блукаючого нервів,
периферичними вузлами (війковим, крило-піднебінним, вушним, під'язиковим, піднижньощелепним),
тазовими нутрощевими (вісцеральними) нервами, вузлами та їхніми зв'язками.
Краніальна частина.
Центральна частина має 4 парасимпатичних ядра :
1) у середньому мозку (мезенцефальний відділ):– ядро Якубовича
(окоруховий нерв ІІІ пара ЧМН);
2) у мосту та довгастому мозку (бульбарний відділ):
- верхнє слинно – видільне ядро (лицевий нерв VII пара),
- нижнє слинно – видільне ядро (язико-глотковий нерв ІX пара),
- заднє ядро (блукаючий нерв X пара).
Від ядра Якубовича прегангліонарні волокна в складі окорухового нерва прямують до війкового вузла, який лежить на бічній поверхні зорового нерва. ВІЙКОВИЙ ВУЗОЛ. До нього підходять З нервові корінці:
- чутливий - від трійчастого нерва,
- симпатичний - від верхнього шийного вузла симпатичного стовбура,
- парасимпатичний - від окорухового нерва.
Від війкового вузла постгангліонарні волокна по коротких війкових нервах підходять до м'язів , які звужують зіницю і до війкового м'яза.
Від верхнього слиновидільного ядра прегангліонарні волокна
а) в складі барабанної струни ( від лицевого нерва) входять до складу язикового нерва і підходять до під'язикового і під нижньощелепного вузлів.
нижньощелепний вузол. Розташований під нижньощелепною слинною залозою . До вузла підходять такі корінці:
- парасимпатичні - від верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва.
під`язиковий вузол. Розташований під під`язивовою слинною залозою .
Від вузлів волокна ідуть до під'язикової слинної залози , під нижньощелепної та інших дрібних слинних залоз .
б) в складі великого кам'янистого нерва досягають крило піднебінного вузла.
КРИЛО-ПІДНЕБІННИЙ ВУЗОЛ . Розташований у крило-піднебінній ямці. До нього підходять такі нервові корінці:
- чутливий - від верхньощелепного нерва,
- симпатичний - гілки сплетіння внутрішньої сонної артерії,
- парасимпатичний - від верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва.
Постгангліонарні волокна від цього вузла йдуть в 3-х напрямках :
1) до слізної залози і впливають на секрецію ,
2) до слизової оболонки носа і впливає на секрецію,
3) до слизової піднебіння і впливає на секрецію.
Від нижнього слиновидільного ядра прегангліонарні волокна ідуть в складі язикогорлового нерва і досягають вушного вузла.
ВУШНИЙ ВУЗОЛ .Розташований під овальним отвором .До нього підходять такі корінці:
- чутливий - від нижньощелепного нерва,
- симпатичні - від верхнього шийного вузла симпатичного стовбура,
- парасимпатичні - від язикогорлового нерва.
Від вузла відходять волокна до привушної слинної залози і впливають на її секреторну функцію та до судин твердої оболонки мозку.
Від заднього ядра блукаючого нерва прегангліонарні волокна йдуть в складі блукаючого нерва до голови, шиї, грудної і черевної порожнини, де утворюють органні сплетіння і доходять до приорганних і внутрішньорганних вузлів глотки , легень , серця, ШКТ. Короткі постгангліонарні волокна прямують до залоз слизових оболонок і гладкої мускулатури стінок внутрішніх органів і регулюють їх роботу.
Парасимпатичні волокна блукаючого нерва (X пара) регулюють функцію майже всіх внутрішніх органів: стимулюють рухову активність і секрецію травного каналу, звужують бронхи, спричинюють скорочення м'язів матки, гальмують функцію серця.
