
- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці цнс, їхні види, функції.
- •2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
- •Нервові центри.
- •Властивості нервових центрів
- •5. Явище іррадіації збудження.
- •3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації
- •Хімічні синапси.
- •4) Нейромедіатори, їхні види.
- •Нексуси. Нексуси, або щільні контакти( або сполучні плями),
- •Електричні синапси.
- •Особливості будови спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Фізіологія головного мозку. Довгастий мозок
- •Довгастий мозок та міст.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Функціонально-структурна організація мозочка.
- •Будова мозочка.
- •Функції мозочка.
- •Середній мозок.
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Провідникова функція
- •Функціональна характеристика проміжного мозку.
- •Таламус( зорові горби)
- •Специфічні ядра.
- •Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
- •Епіталамус( надгорбкова ділянка)
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Кінцевий мозок.
- •Хвостате ядро
- •Сочевицеподібне ядро
- •Шкаралупа
- •Огорожа.
- •Мигдалеподібне тіло
- •Функціональна організація кори великого мозку.
- •Цитоархітектоніка.
- •Проекційні поля
- •Асоціативні поля
- •Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
- •Мигдалеподібне тіло.
- •Морський коник
- •Прозора перетинка
- •Структурно-функціональна організація внс.
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Симпатичний стовбур .
- •Парасимпатична відділ внс
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Проекційні поля
становлять центральні (кіркові) кінці аналізаторів.
Це:
- І і II сенсомоторні зони;
- мотосенсорні зони ;
- зорова зона,
- слухова зона;
- смакова зона,
- нюхова зона кори займає ділянку морського коника і прилеглих ділянок кори.
Всю іншу поверхню кори займають асоціативні поля.
Асоціативні поля
— ділянки кори, не пов'язані з виконанням якоїсь специфічної сенсорної чи рухової функції.
Асоціативні поля кори великого мозку займають більшу площу, ніж проекційні.
Нейрони цих полів беруть участь в інтеграції сенсорної інформації та забезпеченні зв'язків між чутливими й руховими зонами кори.
Функція асоціативних полів є набагато складнішою.
Їхні нейрони, отримуючи інформацію від різних аферентних систем, об'єднують її, інтегрують, формують і запам'ятовують узагальнюючі, абстрактні поняття та уявлення.
Асоціативні поля значною мірою визначають поведінку людини, її ставлення до навколишнього середовища, до інших людей, інтелектуальний і культурний рівень особистості.
Кора тім'яної частки майже вся зайнята асоціативними полями. У разі ушкодження цієї ділянки страждають найскладніші процеси аналізу й синтезу вищої нервової діяльності.
Тім'яна частка — це апарат вищої інтегративної діяльності мозку людини, вона безпосередньо стосується процесів біологічної й соціальної адаптації, є фізіологічною основою вищих психічних функцій.
Електрична активність головного мозку.
Запис сумарної електричної активності головного мозку, яка відводиться за допомогою зовнішніх електродів, називають електроенцефалограмою (ЕЕГ). У ній розрізняють кілька основних ритмів:
альфа-ритм (8-12 Гц), який реєструється у стані спокою при заплющених очах;
бета-ритм (13-30 Гц) — у стані спокою з розплющеними очима;
гамма-ритм (30-70 Гц) — під час напруженої розумової роботи;
тета-ритм (4-7 Гц) — у напруженому емоційному стані;
дельта-ритм (0,5-3 Гц) — під час глибокого сну (мал. 172, а).
ЕЕГ відображає сумарні потенціали, які відводяться одночасно від значної кількості нейронів. Так, електрод діаметром близько 1 мм реєструє активність близько 100 000 нейронів, розміщених на глибині 0,5 мм.
Окремі ритми ЕЕГ пов'язані з проявом різних видів розумової діяльності людини.
Плоска, або нульова, ЕЕГ є критерієм смерті мозку. Така ЕЕГ реєструється також після застосування електрокопвульсивного шоку (до ЗО хв).
Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
Деякі утвори головного мозку, які розташовані переважно на медіальних поверхнях півкуль, визначають як лімбічну систему. До неї входять структури нюхового мозку, а також інших відділів мозку - деякі ядра гіпоталамуса, таламуса, мигдалеподібне ядро.
Лімбічна система - це складне переплетення висхідних і низхідних шляхів, що утворюють безліч замкнутих функціональних нейронних кіл, по яких циркулює аферентна інформація.
До цієї системи відносять ті зони кори, які розміщені у вигляді двостороннього кільця на межі з новою корою і відокремлюють її від стовбура мозку й гіпоталамуса.
Найважливішими структурами лімбічної системи є:
мигдалеподібне тіло,
морський коник,
прозора перетинка.
Для лімбічної системи дуже характерні численні нервові ланцюги, наприклад коло Папеца, які об'єднують у замкнену мережу різні її утвори
Інтегративні функції.
Лімбічна система бере активну участь у підтриманні внутрішнього гомеостазу організму. Проте основною її функцією вважають модуляцію чутливої, рухової і гомеостатичної систем.