Неспецифічні (модулюючі) ядра тала­муса

надсилають свої сигнали дифузно до всіх полів кори великого мозку, виявляючи ак­тивуючий вплив на них.

Неспецифічні ядра, по суті, є сітчастим утвором таламуса.

Цей ядерний комплекс, як і всі неспецифічні ядра таламуса, має чис­ленні зв'язки з іншими ядрами таламуса і бере участь в організації ігрової по­ведінки, відіграє важливу роль у підготовці рухових, особливо орієнтовних, реакцій, по­легшує утворення інструментальних нави­чок, а також має велике значення у форму­ванні складних поведінкових реакцій у відповідь на больове подразнення.

Активацію нейронів неспецифічних ядер таламуса особливо ефективно зумовлюють больові подразники, тому таламус вважа­ють вищим центром больової чутливості.

Епіталамус( надгорбкова ділянка)

складається з:

- шишкоподібного тіла,

- 2-х повідків( з`єднують його з таламусом),

- епіталамічної спайки.

Повідці ра­зом з їхнім ядром і трикутником повідців стосуються нюхового аналізатора.

Шиш­коподібна залоза (епіфіз) є залозою внут­рішньої секреції.

Метаталамус

утворений парними медіальними і латеральними колінчастими тілами, що розміщені за кожним таламусом. Колінчасті тіла пов'язані з кірковими центрами зорового та слухового аналізаторів.

Присереднє ко­лінчасте тіло разом з ядром заднього горб­ка середнього мозку є підкірковим цент­ром слуху,

бічне — разом із сірим ша­ром переднього горбка і ядром подушки таламуса — одним із підкіркових центрів зору.

Гіпоталамус

Він містить 32 пари ядер.

У передній гіпоталамічній ділянці розташовані ядра, що виділя­ють гормони, які надходять у задню частку гіпофіза.

Нейрони ядер медіальної гіпоталамічної зони проду­кують нейрогормони, що надходять у передню частку гіпофіза.

Сірий горб гіпоталамуса бере участь у регуляції автономних функцій.

Гіпоталамус є вищим інтегративним центром вегетативних та ендокринних функцій.

Так, передзорові й передні ядра утворю­ють гіпофізотропну ділянку, нейрони якої продукують рилізинг-гормони (ліберини і статини), що регулюють функцію аденогіпофіза, а через механізм нейросекреції - нейрогіпофіза. Там також знаходяться ней­рони, які реагують на температуру тіла, — центральні терморецептори.

Середня група ядер належить до присередньої зони гіпоталамуса (медіального гіпоталамуса), де знаходяться нейрон-датчики, що реагують на зміни внутрішнього середовища організму (водно-електролітний склад плазми крові, вміст гормонів у крові тощо). Присередня зона гіпоталамуса, де міститься центр насичення, регулює актив­ність травної системи і харчову поведінку.

Бічна зона гіпоталамуса (латераль­ний гіпоталамус) є без'ядерною. В ній ди­фузно розміщені окремі нейрони і прохо­дить присередній пучок кінцевого мозку. Структури бічної зони гіпоталамуса також стосуються регуляції функції травної си­стеми і харчової поведінки.

Зад­ня група ядер гіпоталамуса (задній гіпота­ламус) є регуляторним центром симпа­тичної нервової системи.

Передня гру­па ядер (передній гіпоталамус) регулює функції парасимпатичної нервової сис­теми.

Отже, гіпоталамус є вищим інте­гративним центром автономних, сома­тичних та ендокринних функцій, який відповідає за реалізацію складних гомео­статичних реакцій.

Гіпоталамус під­тримує гомеостаз організму, регулюючи за­гальний обмін речовин, водно-сольовий обмін, сечовиділення, температуру тіла, ендокринні функції.

Гіпоталамус має безпо­середнє відношення до формування і ви­явлення життєвих (вітальних) потреб, зок­рема голоду, спраги, захисних реакцій, ста­тевого потягу, що супроводжуються, як правило, відповідними емоційними і пове­динковими реакціями.