- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •1) Нейрон та нейроглія як структурно-функціональні одиниці цнс, їхні види, функції.
- •2) Нейронні ланцюги та нервові центри.
- •Нервові центри.
- •Властивості нервових центрів
- •5. Явище іррадіації збудження.
- •3)Синапси цнс, будова, механізм передачі інформації
- •Хімічні синапси.
- •4) Нейромедіатори, їхні види.
- •Нексуси. Нексуси, або щільні контакти( або сполучні плями),
- •Електричні синапси.
- •Особливості будови спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку.
- •Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку. Особливості функціонування пірамідного тракту.
- •Провідні шляхи спинного мозку.
- •Аферентні (висхідні) шляхи
- •Еферентні (низхідні) шляхи
- •Спінальний шок.
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси.
- •Фізіологія головного мозку. Довгастий мозок
- •Довгастий мозок та міст.
- •А) варолієв міст
- •Ретикулярна формація моста
- •Функціонально-структурна організація мозочка.
- •Будова мозочка.
- •Функції мозочка.
- •Середній мозок.
- •Рефлекторна функція середнього мозку
- •Провідникова функція
- •Функціональна характеристика проміжного мозку.
- •Таламус( зорові горби)
- •Специфічні ядра.
- •Неспецифічні (модулюючі) ядра таламуса
- •Епіталамус( надгорбкова ділянка)
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Кінцевий мозок.
- •Хвостате ядро
- •Сочевицеподібне ядро
- •Шкаралупа
- •Огорожа.
- •Мигдалеподібне тіло
- •Функціональна організація кори великого мозку.
- •Цитоархітектоніка.
- •Проекційні поля
- •Асоціативні поля
- •Функціонально-структурна організація лімбічної системи.
- •Мигдалеподібне тіло.
- •Морський коник
- •Прозора перетинка
- •Структурно-функціональна організація внс.
- •Внс має деякі особливості будови та функцій:
- •Автономна нервова система
- •Симпатичний відділ внс
- •Симпатичний стовбур .
- •Парасимпатична відділ внс
- •Краніальна частина.
- •Крижовий відділ парасимпатичної нервової системи.
- •Метасимпатичиий відділ внс
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Рефлекторна функція середнього мозку
Чотиригорбикове тіло поділяється на 2 двогорбі частини.
У верхній двогорбій частині переключення імпульсації йде зоровими шляхами
(первинні зорові центри).
У нижній двогорбій частині розташовуються нейрони, що одержують сигнали по слухових шляхах (первинні слухові центри).
Чотиригорбикове тіло організовує орієнтовані зорові і слухові рефлекси. При раптовому звуковому чи світловому подразненні людина здригається, іноді вскакує на ноги, скрикує, максимально швидко віддаляється від подразника, часом невтримно втікає. Ці тіла беруть участь в організації довільних рухів.
При порушенні їх структури людина не може швидко переключатися з одного виду руху на інший.
Червоні ядра розташовуються у верхній частині ніжок мозку. Вони
зв’язані з корою великого мозку (низхідні від кори шляхи), підкорковими ядрами, мозочком, спинним мозком (червоноядерно-спинномозковий шлях). Базальні ганглії головного мозку, мозочок мають закінчення в червоних ядрах. Порушення зв’язку червоних ядер з ретикулярною формацією довгастого мозку веде до децеребраційної ригідності. Цей стан характеризується сильним напруженням (гіпертонусом) м’язів-розгиначів кінцівок, шиї, спини.
Основною причиною виникнення децеребраційної ригідності є виражений активуючий вплив латерального вестибулярного ядра (ядро Дейтерса) на мотонейрони розгиначів. Цей вплив максимальний під час відсутності гальмових впливів червоного ядра і вищих структур, а також мозочка. При перерізанні мозку нижче ядра латерального і вестибулярного нервів децеребраційна ригідність зникає.
Червоні ядра, одержуючи інформацію від рухової зони кори великого мозку, підкоркових ядер і мозочка про рух, що готується, і стан опорно-рухового апарату, посилають кориґуючі імпульси до мотонейронів спинного мозку по руброспінальному тракту і тим самим реґулюють тонус мускулатури, підготовляючи його рівень до наміченого довільного руху.
«Чорна субстанція» одержала назву завдяки наявності меланіну. Її нейрони одержують численні проекції від первинних клітин базальних гангліїв, що утворюють синаптичні зв’язки з нейронами ретикулярних ядер стовбура мозку. Нейрони містять велику кількість дофаміну. Інша частина дофамінергічних нейронів чорної субстанції посилає аксони до ядер смугастого тіла, що здійснюють контроль складних рухових актів.
Чорна субстанція:
бере участь у реґуляції актів жування і ковтання,
забезпечує точні рухи пальців рук,
бере участь у регуляції пластичного тонусу,
емоційної поведінки.
При ушкодженні чорної субстанції спостерігається порушення точних рухів пальців рук і розвиток м’язової ригідності і тремору (хвороба Паркінсона).
Центральна сіра речовина оточує водопровід середнього мозку. Саме тут ядра сітчастого утвору чинять полегшувальні впливи на кінцевий мозок, а також па деякі структури спинного мозку. У центральній сірій речовині локалізується антиноцицептивний (протибольовий) центр, збудження якого пригнічує больові відчуття. Крім того тут містяться ядра - IV і III пари ЧМН
Нейрони ядер окорухового і блокового нервів реґулюють рух ока вгору, вниз, вправо, вліво. Нейрони додаткового ядра окорухового нерва реґулюють просвіт зіниці і кривизну кришталика.
