
- •Лінійна алгебра та аналітична геометрія
- •Ι. Елементи лінійної алгебри. Визначники та матриці
- •1.1. Визначники 2-го і 3-го порядку
- •Основні властивості визначників
- •Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2]: № 586, 592, 564, 597.
- •1.2. Матриці
- •Дії над матрицями
- •1.3. Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2. Загальна теорія систем лінійних рівнянь
- •2.1.Формули Крамера
- •2.2. Метод Гаусса
- •2.3. Метод оберненої матриці
- •3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язок.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •3.2. Скалярний добуток векторів
- •4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізку та ділення відрізку у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис. 1).
- •Координати точки с визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої на площині
- •4.3. Криві другого порядку
- •Форму еліпса та геометричний зміст а, b, c можна побачити на рисунку 2. Ексцентриситет еліпсу дорівнює :
- •Рівняння асимптот гіперболи:
- •5. Індивідуальні тестові завдання
- •5.1.Визначники
- •5.2. Матриці
- •5.3. Системи лінійних рівнянь
- •5.4. Вектори
- •5.5.1. Пряма на площині
4. Аналітична геометрія на площині
4.1. Довжина відрізку та ділення відрізку у даному відношенні.
Відстань
між точками.
Відстань між двома точками
та
дорівнює кореню квадратному зі суми
квадратів різниць однойменних координат
цих точок:
(4.1)
приклад. Задані точки А(8,0;2,5) та В(8,9;2,1). Знайти відстань між двома точками А та В.
Підставивши координати точок у формулу (4.1), маємо:
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2], №4, 18, 19.
Ділення відрізку в заданому відношенню
Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис. 1).
Рисунок 1 – Ділення відрізку
Координати точки с визначаються формулами:
(4.2)
Коли
,
тобто точка С
поділяє відрізок АВ
пополам, то формули приймають вигляд:
(4.3)
приклад. Знайти координати точки С, яка поділяє відрізок АВ пополам.
Розв’язок. Координати точки С визначаємо за формулами (4.3)
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2], №28, 29.
4.2. Рівняння прямої на площині
Рівняння прямої в прямокутній системі координат є рівняння першої степені відносно змінних х та у. Рівняння прямої на площині задається в одному з таких видів.
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом та заданим відрізком на осі ОУ:
(4.4)
де k – кутовий коефіцієнт прямої. Він характеризує напрямок прямої та дорівнює тангенсу кута нахилу прямої від додатного напрямку осі ОХ;
b –довжина відрізку, який відтинає пряма на осі ОУ.
Рівняння
прямої, яка проходить через дві задані
точки
та
:
.
(4.5)
Приклад. Трикутник заданий своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3). Знайти рівняння сторін АС та ВС.
Розв’язок.
Рівняння сторін АС та ВС знаходимо, як рівняння прямих, які проходить через дві задані точки (4.5).
Рівняння
сторони АС:
Підставляємо
координати та отримаємо:
або
.
Відповідно
рівняння сторони Вс:
або
;
.
Рівняння прямої, яка проходить через задану точку в заданому напрямі:
(4.6)
де k – кутовий коефіцієнт прямої
Рівняння прямої в відрізках на осях:
(4.7)
де a – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОХ.,
b – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОУ.
Загальне рівняння прямої:
.
(4.8)
Нормальне рівняння прямої:
(4.9)
де p – довжина перпендикуляру з початку координат на пряму,
–
кут між
додатним напрямком осі ОХ
та
перпендикуляром
.
Будь яке рівняння прямої виду
можна привести до нормального виду, для
чого його треба помножити на нормуючий
множник:
(4.10)
Нормуючий множник повинен мати знак, протилежний знаку вільного члена С даного рівняння.
Відстань
від точки
до
прямої
заданої нормальним рівнянням дорівнює:
(4.11)
Якщо пряма задана загальним рівнянням (4.8), то відстань від точки до прямої дорівнює:
.
(4.12)
Приклад. Для трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3), знайти довжину перпендикуляру BF.
Розв’язок. Знайдемо довжину перпендикуляру BF як відстань між точкою В та стороною АС.
Приводимо рівняння сторони АС до загального виду
,
,
.
Знаходимо довжину перпендикуляру BF за формулою (12):
Кут між прямими.
Кутом між
прямими.
називається
кут, на який треба повернути
навколо
точки їх перетину проти ходу годинникової
стрілки до збігу її з
.
Для прямих, які задані рівнянням з
кутовим коефіцієнтом
та
,
кут між ними визначається за формулою:
(4.13)
Для паралельних прямих:
(4.14)
Для перпендикулярних прямих:
(15)
Приклад. Знайти кут між сторонами АС та ВС трикутника АВС, заданого своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язок
. Приводимо загальне рівняння сторони
АС
до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
(4.4):
,
,
для рівняння сторони АС
кутовий коефіцієнт
.
Приводимо загальне рівняння сторони ВС до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
,
,
.
Для рівняння
сторони ВС
кутовий коефіцієнт
.
Для визначення кута між сторонами АС та ВС трикутника АВС використаємо формулу (4.13):
,
.
Приклад. Знайти рівняння висоти BF трикутника АВС заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язок.
Висота BF
трикутника АВС
перпендикулярна
до сторони АС,
та
проходить через точку В.
Це
відповідає рівнянню прямої, яка проходить
через задану точку
в заданому напрямі
З
умов перпендикулярності двох прямих
(4.15) знаходимо кутовий коефіцієнт прямої
BF.
Кутовий коефіцієнт АС
.
Кутовий коефіцієнт прямої BF
Рівняння висоти BF трикутника АВС :
Приклад. Знайти точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язок.
Точка
,
точка перетину медіани АD
та висоти BF
трикутника
АВС,
находиться
як розв’язок системи рівнянь прямих:
медіани АD
та висоти BF.
Рівняння
висоти BF
трикутника АВС
знаходимо координати точки D за формулами (4.3):
Рівняння медіани АD находимо як рівняння прямої, яка проходить через дві точки А та D
;
,
або
Знаходимо точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС:
;
.
Розв’язуємо
систему рівнянь за формулами Крамера.
Визначник системи рівнянь
.
Визначник
,
.
Визначник
,
.
Відповідь:
точка перетину медіани АD
та висоти BF
трикутника
АВС
точка
.
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2], № 95, 96, 133, 134.