- •Автоматизований електропривод насосних та вентиляторних установок у задачах енергоресурсозбереження
- •Розділ 1 режими роботи насосних установок
- •1.1 Характеристика насосного обладнання
- •1.2 Електропривод насосних установок
- •1.3 Характеристика трубопровідної мережі
- •1.4 Визначення втрат тиску в трубопроводі
- •1.5 Керування продуктивністю насосної установки
- •Працюючих турбомеханізмів
- •1.6 Вплив зміни діаметра робочого колеса насоса на його характеристики
- •1.7 Існуючі способи опису характеристик насосних аґреґатів
- •1.8 Апроксимація напірних та енергетичних характеристик насоса
- •1.9 Аналіз напірно-витратних й енергетичних характеристик насоса при роботі на гідромережу
- •1.10 Визначення діапазону регулювання швидкості поодиноко працюючого насоса
- •1.11 Характеристики паралельно працюючих насосів при зміні швидкості обертання одного з турбомеханізмів
- •Характеристиками від зміни швидкості обертання регульованого насоса при
- •1.12 Розрахунок діапазону регулювання швидкості регульованого насоса при паралельній роботі турбомеханізмів
- •1.14 Розрахунок діапазону регулювання швидкості регульованого насоса при послідовній роботі турбомеханізмів
- •1.15 Альтернативні способи регулювання параметрів ну
- •1.16 Перехідні процеси в насосних комплексах
- •Пуск насосного аґреґату
- •Зупинка насосного аґреґата
- •Зрив подачі насоса
- •Аварійне вимкнення енергоживлення насосного аґреґату
- •Увімкнення і зупинка сусідніх аґреґатів
- •Гідравлічний удар
- •Турубулентність потоку рідини
- •Витік у трубопровідній мережі
- •1.17 Засоби гідрозахисту насосних комплексів
- •Засувки
- •Клапани зворотні
- •Гасники удару
- •Список літератури до розділу 1
- •Розділ 2 режими роботи вентиляторних установок
- •2.1 Галузі використання та принцип дії відцентрових вентиляторів
- •2.2 Технічні показники та характеристики вентиляторів
- •2.3 Регулювання параметрів вентиляторних установок
- •Список літератури до розділу 2
- •Розділ 3 лабораторний практикум Лабораторна робота № 1
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис функціональної схеми стенда
- •Порядок запуску насосів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Дослідження характеристик насосного комплексу при різних схемах з’єднання насосних агрегатів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Реалізація прямого запуску насоса на порожній трубопровід
- •Реалізація прямого запуску насоса на заповнений трубопровід
- •Реалізація плавного запуску на порожній трубопровід
- •Реалізація плавного запуску насоса на заповнений трубопровід
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4
- •Опис функціональної схеми стенда
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження турбулентності в системі без протитиску
- •Дослідження турбулентності в системі з протитиском
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5
- •Порядок виконання роботи Раптова зупинка привода насоса без спрацьовування зворотного клапана
- •Раптова зупинка привода насоса зі спрацьовуванням зворотнього клапана
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6
- •Опис функціональної схеми комп’ютеризованого аеродинамічного комплексу
- •Датчик витрати
- •Датчик тиску
- •Засувка
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Список літератури за розділом 3
- •Висновок
- •Налагодження програмного забезпечення lGraph
- •Налаштування обладнання
- •Автоматизований електропривод насосних та вентиляторних установок у задачах енергоресурсозбереження Навчальний посібник
Турубулентність потоку рідини
При аналізі напірного переміщення рідини розрізняють два режими її руху [20]: ламінарний, що характеризується шаруватою структурою потоку і параболічною формою епюри швидкостей (рис. 1.41, а), і турбулентний – пов'язаний з хаотичним неврегульованим рухом частинок рідини, при якому спостерігається деяке викривлення епюри швидкостей (рис. 1.41, б).
Для оцінки режиму руху рідини в гідродинаміці використовують безрозмірний критерій (число) Рейнольдса [20]:
|
(1.72) |
де
− швидкість
потоку;
− діаметр
трубопроводу;
− кінематичний
коефіцієнт в'язкості.
У
разі, коли сили в'язкого тертя переважають
над силами інерції, має місце ламінарний
режим течії, інакше – спостерігається
турбулентний режим течії. При досягненні
числом Рейнольдса критичного значення
ламінарний режим змінюється турбулентним
(
).
− середня швидкість потоку;
− відношення радіуса труби до відстані
від її осі;
− відношення швидкості потоку на певній
відстані від осі труби до швидкості на
осі труби
Рисунок 1.41 – Епюри швидкостей у ламінарному а) і турбулентному б) потоках
Різний характер руху рідини приводить до різних залежностей зміни гідравлічного опору і, як наслідок, втрат тиску (енергії). Втрати тиску в ламінарному потоці пропорційні першому ступеню середньої швидкості, а в турбулентному – показнику ступеня швидкості 1,75–2. При турбулентному режимі відбуваються пульсації швидкості і тиску в потоці рідини (рис. 1.42). У зв'язку з істотною відмінністю величини втрат тиску встановлення й аналіз характеру руху рідини є важливим завданням при проведенні гідравлічних розрахунків [20, 23].
Турбулізація потоку рідини в трубі зумовлена багатьма чинниками. Спираючись на літературні [20–27, 38–40] і розрахункові (статистичні) дані, можна зробити висновок, чинниками, з яких спричинюють розвиток турбулентності, є конструктивні параметри трубопроводу і швидкість течії рідини в трубі. Зміна фізичних властивостей рідини чинить менший вплив на турбулізацію потоку, а отже, і на втрати натиску. Крім того, варто зазначити, що властивості рідини змінюються в незначних межах (атмосферний тиск) і, як правило, залежать від погодних умов (наприклад, розрахункова сезонна зміна температури в напірних системах водоподачі 0,2–26 ºС) або технологічного процесу.
– усереднене значення швидкості потоку;
– пульсаційна складова швидкості
потоку; а) сталий рух; б) несталий рух
Рисунок 1.42 – Характер зміни швидкості потоку в трубі
Турбулентність є основною властивістю рухомої рідини. З точки зору фізики, турбулентність – це тривимірний нестаціонарний рух, у якому внаслідок розширення вихорів створюється безперервний розподіл пульсацій швидкості в інтервалі довжин хвиль від мінімальних, що визначаються в'язкими силами, до максимальних, які визначаються граничними умовами течії.
Основним механізмом генерації енергії турбулентності є утворення вихорів, що є тривимірним процесом, тому всі розвинені турбулентні течії є тривимірними [25]. За допомогою нелінійних взаємодій великі вихрові утворення передають частину своєї енергії меншим, унаслідок чого реалізується каскадний механізм передачі енергії.
Турбулентність виникає мимоволі, коли сусідні ділянки середовища знаходяться поруч або проникають одна в одну, за наявності перепаду тиску або за наявності сили тяжіння, або коли ділянки середовища обтікають непроникні поверхні [26]. Турбулентність також може виникати за наявності випадкової примусової сили. Зазвичай зовнішня випадкова сила і сила тяжіння діють одночасно. Миттєві параметри потоку (швидкість, температура, тиск, концентрація домішок) при цьому хаотично у межах середніх значень. Такий пульсуючий характер основних параметрів турбулентного потоку відзначає ряд авторів, що займаються питаннями гідродинаміки і турбулентного руху рідини: Хінце, Шліхтинг, Лойцянський, Андерсон, Колмогоров, Монін і Яглом. На прикладі швидкості потоку її пульсуючий характер матиме реалізацію, показану на рис. 1.42.
