- •Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни. Класифікація задач. Лабораторне заняття №1
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Тема 1. Концептуальні аспекти математичного моделювання економіки.
- •Тема 2. Оптимізаційні економіко-математичні моделі. Лабораторне заняття №2
- •Постановка задачі:
- •Порядок розв’язання:
- •Задача 1
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування. Лабораторне заняття №3.
- •Геометрична інтерпретація злп
- •Задача 1.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування. Лабораторне заняття №4.
- •Постановка завдання:
- •Приклад1.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування.
- •Задача 1.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування. Лабораторне заняття №7.
- •Алгоритм розв’язування задач лп з використанням процедури «Пошук рішення»
- •Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування. Лабораторне заняття №8.
- •Побудова початкового опорного плану транспортної задачі.
- •Задача 1.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування. Лабораторне заняття №9.
- •Метод потенціалів
- •Задача 1
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування. Лабораторне заняття №10.
- •Постановка завдання:
- •Задача 1
- •Тема 4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач. Лабораторне заняття №11.
- •Постановка завдання:
- •Приклад 1
- •Тема 4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач.
- •Приклад1.
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Лабораторне заняття № 13. Мкр 1.
- •Тема 6.Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №14
- •Тема 5. Цілочислове програмування. Лабораторне заняття №15.
- •Геометрична інтерпретація розв’язків цілочислових задач лінійного програмування на площині
- •Задача 1
- •Тема 5. Цілочислове програмування. Лабораторне заняття №16.
- •Постановка завдання:
- •Метод Гоморі
- •Приклад1.
- •Задача 1
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №17.
- •Геометрична інтерпретація задачі дробово-лінійного програмування
- •Задача 1
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №18.
- •Постановка завдання:
- •Тема 7. Аналіз та управління ризиком в економіці.
- •Приклад 1.
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Тема 6. Елементи теорії ігор. Лабораторне заняття № 20.
- •Тема 7. Аналіз та управління ризиком в економіці.
- •Приклад 1.
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №22.
- •Постановка завдання:
- •Необхідні та достатні умови безумовного екстремуму функції. Необхідні умови першого порядку
- •Задача 1
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №23.
- •Постановка завдання:
- •Стратегія вирішення задачі
- •Задача 1
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №24.
- •Лабораторне заняття №25. Мкр 2.
- •Тема 8. Система показників кількісного оцінювання ступеня ризику. Лабораторне заняття №26.
Задача 6
Побудувати гру, задану задачею лінійного програмування:
6.1.
.
Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Лабораторне заняття №22.
Тема заняття: Розв’язання задач нелінійного програмування класичним методом.
Мета: сформувати вміння та навички розв’язання задач нелінійного програмування класичним методом.
Методичні рекомендації: Вивчити лекцію №7 та ознайомиться з наступною літературою [2 с. 183-208], [3 с. 252-294].
Постановка завдання:
Знайти
такий
вектор
,
що належить області
допустимих рішень
цільова
функція
від
якого
Зауваження:
Пошук максимуму функції зводиться до задачі визначення мінімуму функції шляхом заміни знака перед функцією на протилежний:
Задача пошуку максимуму та мінімуму цільової функції зветься задачею пошуку екстремуму:
Якщо безліч допустимих рішень U задається обмеженнями, що накладаються на вектор х, то вирішується завдання пошуку умовного екстремуму. Якщо, обмеження на вектор х відсутні, то вирішується завдання пошуку безумовного екстремуму.
Рішенням задачі пошуку екстремуму є пара
яка
включає точку х*
та значення цільової функції f
в цій точці.
Нагадаємо,
що точка
зветься
точкою глобального мінімуму (або просто
мінімуму), якщо на множені U функція
досягає свого мінімального значення,
тобто
точка
зветься
точкою локального мінімуму функції f
на множені U, якщо
>0,
що
<
то
Тут
-
евклідова норма вектора х.
Необхідні та достатні умови безумовного екстремуму функції. Необхідні умови першого порядку
Нехай
є точка локального екстремуму функції
f(х)
на множені
та функція f(х)
диференційована в точці х*.
Тоді градієнт f(х)
в цій точці дорівнює 0:
(6)
або
(7)
Точка, яка задовольняє умові (6) або (7) зветься стаціонарною.
Необхідні умови екстремуму функції другого порядку
Нехай
є точка локального мінімуму (максимуму)
функції f(х),
визначеної на множені
та функція f(х)
двічі диференційована в цій точці. Тоді
матриця Гессе
функції
f(х),
обчисленая в точці х*,
є додатньо
напіввизначеною (від’ємно напіввизначеною)
тобто Н(х*)≥0
(Н(х*)≤0).
Достатні умови екстремуму
Нехай
функція
f(х)
двічі диференційована в точці
,
її градієнт дорівнює 0, а матриця Гессе
є додатньо визначеною (від’ємно
визначеною) тобто
та Н(х)>0 (Н(х)<0).
Тоді х* - точка локального мінімуму (максимуму) функції f(х) на множені .
Перевірка виконання умов функції на екстремум.
Розглянемо матрицю Гессе в стаціонарній точці х*
Н=
=
Критерій Сильвестра перевірки достатніх умов екстремуму.
1. Для того щоб матриця Гессе Н (х*) була позитивно визначеною і стаціонарна точка х* була точкою локального мінімуму, необхідно і достатньо, щоб знаки кутових мінорів були строго додатні:
>0,
>0,
….,
>0.
2. Для того щоб матриця Гессе Н (х*) була негативно певної і стаціонарна точка х* була точкою максимуму, необхідно і достатньо, щоб знаки кутових мінорів чергувалися, починаючи з негативного
<0, >0,…,(-1)n >0.
Приклад 1. Дослідити
функцію f(
) = x13 – 2x1x2 + x23
на опуклість (вгнутість). Знайдемо
частинні похідні:
Запишемо матрицю Н та обчислимо головні мінори.
Якщо x1 > 0
i x2 >
,
то функція f(
) = x13 – 2x1x2 + x23
опукла. Якщо x1 < 0
i x2 >
,
то функція строго вгнута, бо визначник
першого порядку
від’ємний, а визначник другого порядку
– додатний.
Приклад 2.
Знайти
екстремум функції
на множені R2:
1. Записуємо необхідні умови екстремуму першого порядку
З
системи рівнянь знаходимо стаціонарну
точку
.
Перевіряємо виконання достатніх умов екстремуму другого порядку.
Матриця
Гессе в точці х*
має вигляд
.
Оскільки
то
достатні умови екстремуму не виконуються.
Необхідні додаткові дослідження.
