32) Визначити зміст понять: порівнювані поняття, умовивід, узагальнення і обмеження понять, співмірність визначення поняття, спростування.

Порівнювані  поняття - поняття, які у своєму змісті мають спільні ознаки, за якими вони порівнюються (звідси й їх назва)

Умовивід – це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження.

Обмеження – це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.

Узагальнення – це логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з широким обсягом (родового) шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.

Визначення повинно бути співмірним, тобто обсяг визначуваного поняття повинен дорівнювати обсягу визначаючого (Dfd = Dfn). Інакше кажучи, обсяги Dfd та Dfn повинні знаходитись у відношенні рівнозначності. Якщо у визначенні обсяг визначуваного виявиться меншим, ніж обсяг визначаючого (Dfd < Dfn), то виникає помилка надто широкого визначення. Наприклад, "логіка - це філософська наука". У цьому визначенні Dfn ("філософська наука") значно більше за обсягом, ніж Dfd ("логіка"), бо поняття "філософська наука" включає в себе крім логіки й інші філософські науки - гносеологію, онтологію, етику тощо. Якщо ж обсяг визначуваного є більшим, ніж обсяг визначаючого (Dfd > Dfh), то така помилка називається помилкою надто вузького визначення. Наприклад, "логіка - філософська наука про форми правильного мислення". У цьому визначенні обсяг Dfd ("логіка") більший, ніж обсяг Dfh, бо крім логічних форм логіка вивчає і закони правильного мислення. 

Спростування — обґрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення тези, аргументів чи демонстрації

33) Визначити зміст понять: індуктивні умовиводи, судження, умовно-розділовий умовивід, гіпотеза, середній термін.

Індуктивні умовиводи встановлюють наявність між об'єктами і явищами причинно-наслідкових зв'язків.

Судження – форма мислення, яка відтворює не предмет в цілому, а окремі його ознаки,властивості у формі заперечення або ствердження.

Умовно-розділювальний – умовивід, в якому один засновок умовне, а інший розділове судження (чи лемматичний умовивід lemma – припущення)

Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення.

Середній термін – поняття, що входить до обох засновків простого категоричного силогізму і відсутнє у його висновку.

34) Визначити зміст понять: розділове доведення, логіка, закон тотожності, родо-видове визначення понять, предікат.

Розділове доведення — непряме доведення, яке полягає в тому, що із розділового судження, до складу якого входить теза, послідовно виключаються всі альтернативи, крім однієї — тези.

Логіка — це наука про мислення

Логіка — це наука, яка вивчає закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу.

Закон тотожності – будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки разів вона б не повторялася.

родо -видове визначення. - ряд досить простих й очевидних вимог, називаних правилами визначення. Насамперед , обумовлене й визначальне поняття повинні бути взаємозамінними.

Предикат(Р) – це те, що мовиться у судженні про предмет думки, є поняттям про те, що стверджується або заперечується про предмет, виражений суб’єктом.