23)Визначити зміст понять: операція протиставлення предикатові, гіпотеза, дедуктивний умовивід, аксіома силогізма, спростування.

Протиставлення предикату — це логічна операція, що дозволяє від судження «суб'єкт—зв'язка—предикат» (S — Р) перейти до судження «заперечення предиката—зв'язування—суб'єкт» (не-Р — S). Протиставлення предикату виконується так: судження S — P перетворюється в S — не-P, а потім обертається в не-Р — S.  

Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення

Аксіома силогізму — це положення, яке обґрунтовує правомірність висновку із засновків категоричного силогізму.

Дедуктивний умовивід — це умовивід, в якому висновок зроблено обов’язково із засновків, які виражають знання достатньо великого ступеня загальності і які самі є знанням меншого ступеня загальності, наприклад:

Усі ссавці годують своїх дітей молоком.

Собака — ссавець.

Отже, всі собаки годують своїх дітей молоком.

Спростування — обґрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення тези, аргументів чи демонстрації.

24)Види наукової індукції

Наукова індукція — найдосконаліший вид індукції. В індукції через простий перелік висновки ґрунтуються винятково на повторюваності ознаки або факту за відсутності суперечливих випадків. Тут пізнання спрямоване на те, щоб установити належність предмету ознак і переконатися — скільки б предметів ми не охопили — виділена ознака повторюється.

Наукова індукція дає висновки не тільки ймовірні, а й достовірні. Кількість вивчених предметів або фактів для висновку в науковій індукції значення не має. Висновок може бути зроблений па основі дослідження всього одного явища або одного факту. Так, установивши, що властивість металу проводити електрику — це неодмінна, суттєва властивість, роблять достовірний висновок про те, що всі метали електропровідні.

25)Доведення:сутність і структура. Доведення – логічна операція, яка полягає в обґрунтуванні істинності якоїсь думки чи положення за допомогою інших думок, істинність яких доведена раніше. Поняття вживається в декількох значеннях (омоніми): 1) Доведення – наведення фактів, аргументів; 2)Вживається, коли здійснюється пошук джерел; 3) Це логічна операція встановлення істинності якогось положення за допомогою інших положень, істинність яки встановлена раніше. Бувають доказ і судовий доказ. Структура доведення. Визначається відповідно до таких питань: Що доводиться? Чим доводиться? Як доводиться? Відповідно доказ включає такі елементи: теза( що доказується), аргументи ( дані), демонстрація (як доводиться). Теза - положення, яке потрібно довести, складається з 1 чи більше суджень. Аргументи – положення, за допомогою яких обґрунтовується істинність тези. Використовуються факти. Демонстрація – посередник між тезою та аргументом, вона показує логічну послідовність переходу від аргументів до тези. Може мати форму і індуктивного і індуктивного умовиводу.

27) аналогія і гіпотеза Аналогія — традуктивний умовивід, у якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх і в інших ознаках.( прикладом аналогії властивостей є міркування, згідно з яким на Марсі існує життя. Виявивши властивості, за якими Марс подібний до Землі, і знаючи, що на Землі є життя, припускають, ніби Марс подібний до Землі і за цією властивістю.) Строга,нестрога і хибна. Види аналогії:Строга,нестрога і хибна аналогія. Характерною ознакою строгої аналогії є наявність необхідного зв’язку між схожими ознаками і ознакою, що переноситься. Схема строгої аналогії така: Предмет А має ознаки авсdе; Предмет В має ознаки авсd»За сукупністю ознак авсd неодмінно наступає е. Предмет В обов’язково має ознаку е. Строга аналогія часто застосовується у наукових дослідженнях та математичних доведеннях. На відміну від строгої аналогії, нестрога аналогія дає не достовірне, а лише вірогідне знання. Для підвищення вірогідності висновків за нестрогою аналогією слід дотримуватись таких правил:1) число загальних ознак має бути якомога більшим;2) необхідно враховувати ступінь істотності схожих ознак;3) загальні ознаки повинні бути якомога різноріднішими;4) слід враховувати і суттєвість пунктів відмінності. Якщо предмети відрізняються за суттєвими ознаками, то висновок за аналогією може бути хибним.5) ознака, що переноситься, повинна бути того ж типу, що і схожі ознаки. Гіпотеза:поняття та види. Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення. Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення. Логічна структура гіпотези складна. Вона не зводиться до якогось одного судження чи умовиводу. Вона – система суджень понять і умовиводів. В розвитку гіпотези виділяють 2 стадії: 1)Висунення її на основі тих чи інших фактів; 2) доведення гіпотези або перевірка. Якщо гіпотеза достатньо обґрунтована фактами, вона може перетворитися в теорію.