- •12)Поділ понять:сутність і правила.
- •14)Судження .Види суджень.
- •15)Відношення між судженнями. Логічний квадрат.
- •16)Модальність судження.
- •18)Поняття про складні судження. Види складних суджень.
- •21)Індуктивні умовиводи.
- •23)Визначити зміст понять: операція протиставлення предикатові, гіпотеза, дедуктивний умовивід, аксіома силогізма, спростування.
- •24)Види наукової індукції
- •28)Визначити зміст понять: безпосередній умовивід, умовно-розділові судження, третя фігура простого категоричного силогізму, метод єдиної схожості, теза в доведенні.
- •29) Визначити зміст понять: закон суперечності, відношення підпорядкування між судженнями, складна конструктивна ділемма, аналогія, пряме доведення.
- •30) Визначити зміст понять: загальнозаперечуване судження, позитивне поняття, реальне визначення, індуктивний умовивід, судження.
- •32) Визначити зміст понять: порівнювані поняття, умовивід, узагальнення і обмеження понять, співмірність визначення поняття, спростування.
- •33) Визначити зміст понять: індуктивні умовиводи, судження, умовно-розділовий умовивід, гіпотеза, середній термін.
- •34) Визначити зміст понять: розділове доведення, логіка, закон тотожності, родо-видове визначення понять, предікат.
- •35) Визначити зміст понять: порівнювані поняття, умовивід, узагальнення і обмеження понять, співмірність визначення поняття. Спростування.
- •36) Визначити зміст понять: операція протиставлення предикатові, гіпотеза, дедуктивний умовивід, аксіома силогізма, спростування.
- •37) Визначити зміст понять: аргументи в доведенні, зміст поняття, абстрактне поняття, судження існування, закон суперечності
- •39) Визначити зміст понять: демонстрація, фігура простого категоричного силогізма, пусте поняття, родо-видове визначення, закон тотожності.
- •40) Визначити зміст понять: розподіленість термінів у судженнях, операція обернення судження, аналогія, проста деструктивна ділема, фігура простого категоричного умовиводу.
- •41) Визначити зміст понять: умовивід, обсяг поняття, відношення перехрещення, конкретне поняття, закон тотожності.
- •42) Визначити зміст понять: генетичне визначення. Судження з відношенням, закон достатньї підстави, проста конструктивна ділемма, непряме доведення.
- •43) Визначити зміст понять: поняття, суб’єкт, середній термін, індуктивний умовивід, доведення.
- •44) Визначити зміст понять: загальностверджувальне судження, конкретне поняття, розділово-категоричний умовивід, ділення поняття, судження.
- •45) Визначити зміст понять: закон суперечності, відношення підпорядкування між судженнями, складна конструктивна ділемма, аналогія, пряме доведення.
- •46) Визначити зміст понять: загальнозаперечуване судження, позитивне поняття, реальне визначення, індуктивний умовивід, судження.
- •47) Визначити зміст понять: безпосередній умовивід, умовно-розділові судження, третя фігура простого категоричного силогізму, метод єдиної схожості, теза в доведенні.
- •48) Визначити зміст понять: частковостверджувальне судження, негативне поняття, реальне визначення поняття, простий категоричний силогізм, відношення протилежності між судженнями.
- •49) Визначити зміст понять: закон тотожності, фігури простого категоричного силогізму, проста конструктивна ділема, сполучний метод єдності і різниці, апагогічне доведення.
- •50) Визначити зміст понять: частковозаперечуване судження, абстрактне поняття, номінальне визначення, дедуктивний умовивід, теза в доведенні.
23)Визначити зміст понять: операція протиставлення предикатові, гіпотеза, дедуктивний умовивід, аксіома силогізма, спростування.
Протиставлення предикату — це логічна операція, що дозволяє від судження «суб'єкт—зв'язка—предикат» (S — Р) перейти до судження «заперечення предиката—зв'язування—суб'єкт» (не-Р — S). Протиставлення предикату виконується так: судження S — P перетворюється в S — не-P, а потім обертається в не-Р — S.
Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення
Аксіома силогізму — це положення, яке обґрунтовує правомірність висновку із засновків категоричного силогізму.
Дедуктивний умовивід — це умовивід, в якому висновок зроблено обов’язково із засновків, які виражають знання достатньо великого ступеня загальності і які самі є знанням меншого ступеня загальності, наприклад:
Усі ссавці годують своїх дітей молоком.
Собака — ссавець.
Отже, всі собаки годують своїх дітей молоком.
Спростування — обґрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення тези, аргументів чи демонстрації.
24)Види наукової індукції
Наукова індукція — найдосконаліший вид індукції. В індукції через простий перелік висновки ґрунтуються винятково на повторюваності ознаки або факту за відсутності суперечливих випадків. Тут пізнання спрямоване на те, щоб установити належність предмету ознак і переконатися — скільки б предметів ми не охопили — виділена ознака повторюється.
Наукова індукція дає висновки не тільки ймовірні, а й достовірні. Кількість вивчених предметів або фактів для висновку в науковій індукції значення не має. Висновок може бути зроблений па основі дослідження всього одного явища або одного факту. Так, установивши, що властивість металу проводити електрику — це неодмінна, суттєва властивість, роблять достовірний висновок про те, що всі метали електропровідні.
25)Доведення:сутність і структура. Доведення – логічна операція, яка полягає в обґрунтуванні істинності якоїсь думки чи положення за допомогою інших думок, істинність яких доведена раніше. Поняття вживається в декількох значеннях (омоніми): 1) Доведення – наведення фактів, аргументів; 2)Вживається, коли здійснюється пошук джерел; 3) Це логічна операція встановлення істинності якогось положення за допомогою інших положень, істинність яки встановлена раніше. Бувають доказ і судовий доказ. Структура доведення. Визначається відповідно до таких питань: Що доводиться? Чим доводиться? Як доводиться? Відповідно доказ включає такі елементи: теза( що доказується), аргументи ( дані), демонстрація (як доводиться). Теза - положення, яке потрібно довести, складається з 1 чи більше суджень. Аргументи – положення, за допомогою яких обґрунтовується істинність тези. Використовуються факти. Демонстрація – посередник між тезою та аргументом, вона показує логічну послідовність переходу від аргументів до тези. Може мати форму і індуктивного і індуктивного умовиводу.
27) аналогія і гіпотеза Аналогія — традуктивний умовивід, у якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх і в інших ознаках.( прикладом аналогії властивостей є міркування, згідно з яким на Марсі існує життя. Виявивши властивості, за якими Марс подібний до Землі, і знаючи, що на Землі є життя, припускають, ніби Марс подібний до Землі і за цією властивістю.) Строга,нестрога і хибна. Види аналогії:Строга,нестрога і хибна аналогія. Характерною ознакою строгої аналогії є наявність необхідного зв’язку між схожими ознаками і ознакою, що переноситься. Схема строгої аналогії така: Предмет А має ознаки авсdе; Предмет В має ознаки авсd»За сукупністю ознак авсd неодмінно наступає е. Предмет В обов’язково має ознаку е. Строга аналогія часто застосовується у наукових дослідженнях та математичних доведеннях. На відміну від строгої аналогії, нестрога аналогія дає не достовірне, а лише вірогідне знання. Для підвищення вірогідності висновків за нестрогою аналогією слід дотримуватись таких правил:1) число загальних ознак має бути якомога більшим;2) необхідно враховувати ступінь істотності схожих ознак;3) загальні ознаки повинні бути якомога різноріднішими;4) слід враховувати і суттєвість пунктів відмінності. Якщо предмети відрізняються за суттєвими ознаками, то висновок за аналогією може бути хибним.5) ознака, що переноситься, повинна бути того ж типу, що і схожі ознаки. Гіпотеза:поняття та види. Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення. Гіпотезою називається спосіб мислення, котрий полягає в побудові припущення про те, що таке досліджуване явище, та в доведенні цього припущення. Логічна структура гіпотези складна. Вона не зводиться до якогось одного судження чи умовиводу. Вона – система суджень понять і умовиводів. В розвитку гіпотези виділяють 2 стадії: 1)Висунення її на основі тих чи інших фактів; 2) доведення гіпотези або перевірка. Якщо гіпотеза достатньо обґрунтована фактами, вона може перетворитися в теорію.
