Інструктивна картка для проведення лабораторного заняття № 7 – 8 – 9 з дисципліни “Фармакологія”

Тема: Виписування рецептів та виготовлення основних твердих та м’яких лікарських форм.

Робоче місце: Лабораторія фармакології.

Тривалість заняття: 6 год.

Мета заняття:

Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на тверді та м’які лікарські форми; сформувати вміння застосовувати знання в комплексі; набути навички роботи з лабораторним посудом, обладнанням, приладами, лікарськими засобами при виготовленні твердих лікарських форм, виховувати інтерес до дисципліни, до обраної професії, професійні риси, почуття відповідальності, творче мислення, прививати культуру поведінки.

Матеріально – технічне оснащення: інструктивні картки, лабораторний та мірний посуд, колби, мензурки, ступки, товкачики, ручні терези, рівноваги, дистильована вода, папір, лікарські речовини: стрептоцид, тальк, етазол, трава звіробою, м’яти, борошно пшеничне, вода кип’ячена, паперові пакети.

Правила безпеки праці: працювати в спецодязі, робоче місце тримати в чистоті, обережно відноситись до лікарських засобів, форм не пробувати їх на смак, після роботи руки вимити з милом.

Література:

Основна:

1.Хмельницький г.О., Строкань в.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - к.: Аграрна освіта, 2001р. С. 276 - 282

2. Канюка о.І., Скороход в.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - практикум, к.: устк, 1994 с. 53 – 59

Додаткова:

1.Костенко М.В., Достоєвський П.П. Довідник ветеринарних препаратів і нормативних добавок зарубіжного виробництва, - К.: Ветінформ 1999.

2.Журнали Ветеринарна медицина України.

Завдання

1.Виписування рецептів на тверді та м’які лікарські форми які будуть готуватися.

2.Засвоєння технології виготовлення твердих лікарських форм.

3.Вправи з виписування рецептів на тверді лікарські форми.

4.Засвоєння технології виготовлення мазей, кашки та лініментів.

5.Вправи з виписування рецептів на м’які лікарські форми.

Зміст і послідовність виконання завдань

1.Виписування рецептів на тверді лікарські форми які будуть готуватися.

К ожна підгрупа повинна приготувати такі лікарські форми:

пілюлі або болюси, порошки, збір кашку, мазь.

Виписати та приготувати:

1.1. Написати латинською мовою назви твердих лікарських форм.

1.2. Виписати рецепт і виготовити присипку для ран, що складається з 0,5 стрептоциду (Streptocidum) і 1,0 тальку (talcum).

1.3. Виписати рецепт і виготовити збір, що складається з 2,0 трави звіробою (herba Hyperici) і 3,0 трави м’яти (Мenha piperita).

1.4.Виписати та виготовити 2 болюси, що складаються з 3,0 етазолу (Aethazolum) та пшеничного борошна скільки потрібно (quantum satis).

1.5.. Густу кашку, що складається з 0,2 новокаїну. Внутрішнє, свині.

1.6. 20,0 1% сірчаної мазі (Sulfur). Зовнішнє. Котику.

1.7. 50,0 5% синтоміцинового лініменту. Собаці при опіках.

2.Засвоєння технології виготовлення твердих лікарських форм.

Порошок – однорідна суха сипка лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування. У формі порошку можна виписати синтетичні препарати, продукти життєдіяльності мікроорганізмів (антибіотики), речовини рослинного і тваринного походження.

В иготовляють порошки подрібненням твердих лікарських речовин у ступці, після чого їх просівають через спеціальні сита (грубі, дрібні та найдрібніші).

Н айдрібніші порошки використовують здебільшого зовні для нанесення на поверхні ран або слизові оболонки. Їм властива адсорбційна дія і вони не спричиняють механічного подразнення, дрібні порошки застосовують переважно всередину, а з грубих виготовляють інші форми.

Порошки бувають прості й складні. Простий порошок складається з однієї речовини, складний – з двох і більше речовин. Відпускають порошки не дозованими або дозованими.

Не дозовані порошки відпускають загальною масою, з якої ложками чи іншими умовними засобами поділяють на окремі дози, застосовують їх як зовнішньо так і всередину. До складу таких порошків, як правило, не входять сильнодіючі й отруйні речовини.

Дозовані порошки відпускають окремими, точно визначеними дозами. Виписують і виготовляють їх дивізійним і диспензаційним способами. При виготовленні порошків дивізійним (роздрібненим) способом кожну речовину відважують з розрахунку на всю кількість порошків, прописаних у рецепті, і окремо розтирають їх у ступці. Потім їх змішують і розділяють на окремі порошки, маса яких може різнитися на 3...15%.

Б олюс – це щільна лікарська форма консистенції розім’ятої м’якушки свіжого хліба для внутрішнього застосування великим тваринам. Форма болюсів яйцеподібна або циліндрична. Маса від 1 г до 20 г. Задають за допомогою болюсозадавача через рот або рукою на корінь язика. Для виготовлення болюсів беруть лікарські та формоутворні речовини. З формоутворних найчастіше використовують житнє або пшеничне борошно, білу глину, інколи зелене мило та воду.

Готують болюси так. Спочатку відважують потрібну кількість лікарської речовини, висипають у ступку, додають до неї суху формотворну речовину і все змішують. Потім доливають воду, знову все перемішують до однорідної маси потрібної консистенції і викачують болюси. Болюсна маса не повинна кришитись і прилипати до ступки та товкачика.

Виписують болюси дивізійним або диспензаційним способом.

Пілюля – щільна дозована лікарська форма для внутрішнього застосування у вигляді кульок від 0,1 г до 0,5 г. Пілюлі складаються з лікарських і формотворних речовин. З формотворних речовин беруть порошки коренів алтею і кульбаби, а також воду, цукровий сироп, рідкі екстракти (полину, кульбаби), гліцерин.

Виготовлення пілюль в аптеках подібно до болюсів. Готові пілюлі обсипають порошком лікоподію або крохмалем і відпускають у коробках або паперових пакетах. Застосовують пілюлі всередину дрібним тваринам. Виписують їх диспензаційним та дивізійним методом.

Збори – це сипка лікарська форма, яка включає суміш висушених і грубо подрібнених різних частин лікарських рослин (листків, коренів, насіння тощо). Виписують збори скорочено та розгорнуто. Якщо збір має офіцинальну назву (жовчогінний, сечогінний, відхаркувальний), то його виписують за скороченою формою.

Мазь – м’яка лікарська форма, яка має в’язку консистенцію (консистенцію свинячого жиру) і призначена для зовнішнього застосування.

М азі одержують змішуванням лікарських речовин з формотворними мазевими основами (вазелін, вазелінове масло, твердий парафін, віск (Cera), тваринні жири (очищене свиняче сало – Adeps suillus depuratus, воловий жир – Sebum bovi, ланолін – Lanolinum), рослинні жири (соняшникова, касторова, персикова, олівкова олія) та інше.

Мазі належать до не дозованих ліків, тому в рецептах виписують загальну їх кількість. Тільки в особливих випадках при призначенні в мазях речовин, що діють резорбтивно, мазі слід виписувати дозовано, тобто окремими дозами (разовими).

Розрізняють прості та складні мазі. Прості мазі складаються з однієї діючої й однієї формотворної речовини. Складні мазі мають більше двох інгредієнтів.

Кашка – це м’яка лікарська форма, що призначається для внутрішнього застосування. Має консистенцію густого меду.

Д о складу кашки входять лікарські і формотворні речовини. З формотворних використовують ті самі речовини, що і при виготовленні болюсів, пілюль, зокрема, житнє борошно, порошок алтейного кореню, воду.

Виготовляють кашки перед вживанням, а в окремих випадках за 1...2 дні до застосування. Зберігають у сухому прохолодному місці в банках. Для їх виготовлення спочатку змішують порошкоподібні лікарські і формотворні речовини у ступці. Потім додають рідкі формотворні речовини і знову змішують до однорідної маси. К ашки дають свиням, м’ясоїдним тваринам, рідше коням і ВРХ. Виписують кашки у розгорнутій формі.

Лініменти – рідка мазь, яку одержують при змішуванні олій з водними розчинами лугів, або лікарських речовин з мильно – водними або мильно-спиртовими розчинами. Як формоутворюючу основу при виготовленні лініментів використовують рослинні олії, ланолін. мильний спирт. Виписують лініменти за скороченою і розгорнутою формою.

При виписуванні рецептів на офіцинальні лініменти вказують назву препарату, а при виписуванні магістральних лініментів вказують усі інгредієнти, які входять до складу лініменту.