Тема 2. Історія розвитку світової і української політичної думки. Основні ідейно-політичні течії.

1. Політичні ідеї та вчення:

а) Стародавнього світу;

б) Середньовіччя та Відродження;

в) Нового та Новітнього часу.

2. Основні ідейно-політичні течії:

а) консерватизм;

б) лібералізм;

в) анархізм;

г) соціалізм;

д) фашизм.

Реферати: 1. Конфуцій про політичну етику.

2. Антична політологія Платона та Арістотеля.

3. Єропейська політична думка другої половини ХІХ – кінця ХХ ст.:

теоретичні проблеми й перпективи розвитку в ХХІ столітті.

4. Українська політична думка нового і новітнього часу: ідеї та особистості.

Основні поняття: теократія, держава, деспотія, тимократія, демократія, аристократія, олігархія, охлократія, поліс, політея, легізм, конфуціанство, данізм, моїзм, брахманізм, „суспільний договір”, природне право”, утопічний соціалізм; політичні ідеології, політичні доктрини, лібералізм, неолібералізм, консерватизм і неоконсерватизм; комунізм, соціалізм, соціал-демократизм, фашизм і неофашизм, націоналізм, сіонізм, анархізм, радикалізм, екстремізм, тероризм.

Навчально-методичні рекомендації

Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

Студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

Студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою. Необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму. Рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

Вивчаючи друге питання студент має проаналізувати природу лібералізму, потрібно розрізняти політичні доктрини аристократичного та демократичного лібералізму, а також

такі неоліберальні концепції, як технологічної та плюралістичної демократії, теорії еліт (В. Парето, Г. Моска).

Студент має пам’ятати, що в основу політичних концепцій консерватизму покладена ідея збереження традиційних правил, норм поведінки, ієрархії влади, соціальних і політичних структур та інститутів.

Студент має знайти детальну характеристику соціалістичних концепцій політики, а також політичних доктрин анархізму.