2. Частка ринку

Частка ринку фірми (ринкова частка) — це питома вага товарів фірми в загальній місткості даного ринку збуту. Виражається цей показник у відсотках.

Частка ринку може бути розрахована різними способами.

Частка ринку (за обсягом продажу) розраховується як співвідношення кількості проданих фірмою товарів і загального обсягу продажу товарів на базовому ринку (місткості ринку):

Частка ринку за вартісними показниками розраховується як співвідношення продажу товарів даної фірми у вартісному виразі до загальної місткості ринку:

Частка ринку в окремому сегменті визначається як обсяг продажу товарів фірми в даному сегменті до місткості даного сегмента (загального обсягу продажу) товарів у окремому сегменті:

Відносна частка ринку визначається як співвідношення частки ринку фірми і частки ринку конкурентів (або трьох головних конкурентів):

або

Частка ринку відносно лідера розраховується як співвідношення абсолютної частки ринку фірми і частки ринку основного конкурента:

Можна назвати дві причини, що зумовлюють зменшення частки ринку: зменшення обсягів реалізації продукції фірми, що може бути спричинено появою нових конкурентів, або зростання місткості ринку.

Група показників, що характеризують частку ринку,а також динаміка частки ринку активно використовується для контролю результатів маркетингової діяльності.

Насиченість ринку — показник, який характеризує перспективи зміни попиту і визначається як відношення кількості покупців, які вже придбали товари, до загальної кількості споживачів, %:

де Н_р — насиченість ринку;

С — загальна кількість споживачів;

С_п — кількість покупців, які придбали товар.

Вважається, якщо рівень насиченості 85–90 % — ринок безперспективний. Якщо ж цей показник перебуває на рівні 10 % — цей товарний ринок є дуже привабливий для фірми.

Питання для самоперевірки

1. Що таке місткість ринку?

2. Які складові місткості ринку?

3. Що таке частка ринку?

Тема 4. Отримання та аналіз маркетингової інформації План

1. Види інформації.

2. Характеристика вторинної інформації.

3. Характеристика первинної інформації.

4. Методи збирання інформації.

1. Види інформації

Маркетингова інформація — це важливий етап маркетингових досліджень, що дозволяє підприємству на ринку отримувати переваги у конкурентній боротьбі, знижувати ступінь ризику, своєчасно визначити зміни у маркетинговому середовищі, координувати дії у ринковій стратегії.

Маркетингова інформація, що її збирають у процесі дослідження, буває двох видів:

• первинна, яку збирають уперше для дослідження конкурентної мети даного дослідження;

• вторинна, яку вже було зібрано раніше для іншої мети.

2. Характеристика вторинної інформації

Дослідження переважно починають із збирання вторинної інформації. Цей етап називають «кабінетним» дослідженням. Вторинну інформацію можна збирати із внутрішніх і зовнішніх джерел.

Джерела внутрішньої вторинної інформації:

• фінансова і статистична звітність підприємства;

• дані про збут щодо товарів і ринків;

• рахунки клієнтів;

• дані попередніх досліджень тощо.

Джерела зовнішньої вторинної інформації:

• видання державних установ, зокрема довідники, статистичні огляди;

• періодика, книжки;

• комерційна інформація, яку продають комерційні дослід­ницькі фірми.

Вторинна інформація має певні позитивні й негативні властивості.

До переваг вторинної інформації відносять: низьку ціну, доступність, оперативність одержання, можливість співставити дані з різних джерел, наявність даних, які іноді не можна отримати самостійно.

До недоліків вторинної інформації відносять: неповноту даних, негарантовану надійність інформації з деяких джерел, можливу наявність застарілих даних, можливу суперечливість даних із різних джерел, методологія збирання і оброблення даних часто невідома.