4. Методичні підходи до дослідження кон’юнктури ринку

Дослідження кон’юнктури товарного ринку має практичне значення, якщо його здійснюють за певною методикою, науковими принципами. Методика дослідження кон’юнктури товарного ринку — це послідовність дій і сукупність певних способів дослідження, які дозволяють дати аналіз становища, що склалося на ринку, та розробити прогноз кон’юнктури на найближчу перспективу. Обов’язковим при дослідженні кон’юнк­тури товарного ринку є дотримання вироблених наукою і практикою принципів:

1. урахування загальних взаємозв’язків явищ економічного життя суспільства. Ринок окремої досліджуваної товарної групи, товару функціонує не ізольовано від існуючих тенденцій розвитку економіки, економічної політики уряду, програм економічного зростання;

2. недоцільність механічного перенесення тенденцій, властивих для одних товарних ринків, на інші, стану кон’юнктури торгівлі на кон’юнктуру окремих товарних ринків. Підвищення заробітної плати і водночас підвищення цін на товари, як правило, призводить до збільшення споживання якісних товарів, товарів культурно-побутового призначення, і, навпаки, викликає зменшення попиту на деякі товари — наповнювачі серед продуктів харчування;

3. необхідність постійного і безперервного стеження за кон’юнктурою товарних ринків. Дотримання цього принципу важливо з огляду на те, що самі товарні ринки і фактори, які їх зумовлюють, досить динамічні. На ринку товарів відбуваються постійні зміни, оновлюється асортимент товарів, ще швидше змінюється попит на товари (мода, смаки, звички, пріоритети, переваги тощо);

4. дослідження кон’юнктури товарного ринку слід здійснювати в певній послідовності.

Як правило, дослідження кон’юнктури товарного ринку здійснюють у логічній послідовності, з дотриманням таких етапів:

• попередній;

• збір та накопичення інформації;

• аналіз стану кон’юнктури товарного ринку;

• прогноз кон’юнктури товарного ринку.

На етапі збору та накопичення інформації визначають: джерела інформації, показники, факти, що характеризують ситуацію на товарному ринку. Джерелами інформації можуть служити дані статистичної та оперативної інформації, матеріали соціологічних досліджень у вигляді інтерв’ю, анкетування, спостереження, бухгалтерська звітність та інше.

На етапі аналізу стану кон’юнктури товарного ринку, як правило, ставлять завдання:

• виявити тенденції показників, що характеризують кон’юнктуру товарного ринку, тобто здійснювати аналіз виробництва товару, аналіз товарного пропонування, аналіз реалізованого, незадоволеного, відкладеного та імпульсивного попиту на товар, аналіз споживання товару — обсяг, структуру, рівень досягнення норм споживання;

• з’ясувати причини змін, що відбулися на товарному ринку, тобто визначити фактори, під впливом яких склалася кон’юнктура товарного ринку.

На завершальному етапі аналізу стану кон’юнктури ринку товару можна визначити або дати оцінку кон’юнктури ринку товару за критеріями:

• відповідність фактичних товарних запасів установленим нормативам, що забезпечують нормальний процес торгівлі;

• збалансованість товарного пропонування та попиту на товар;

• знаходження ціни рівноваги відносно основних сегментів покупців досліджуваного товару;

• виконання завдань або планів фінансово-господарської діяльності;

• фактичні витрати часу на купівлю товарів;

• рівень досягнення рекомендованих норм споживання продуктів харчування або забезпечення непродовольчими товарами;

• сприйняття бізнесу, товару, послуги суспільством.

Завершують дослідження кон’юнктури товарного ринку розробкою прогнозу кон’юнктури товарного ринку, тобто бачення неперспективності розвитку кон’юнктури досліджуваного ринку товару. Мета розробки прогнозу полягає у визначенні найбільш імовірних оцінок кон’юнктури у майбутньому.

Складання прогнозу кон’юнктури товарного ринку не ставить за мету одержати прогноз попиту, товарного пропонування або ціни у цифровому вираженні. Хоча їх розрахунки можуть бути включені, але вони зовсім не обов’язкові. Складаючи прогноз кон’юнктури ринку товару, треба наголосити на можливих проявах несприятливої кон’юнктури, щоб на підставі цього прогнозу керівництво підприємства, фахівці змогли активно вплинути на негативні процеси, які відбуваються на ринку цього товару, повернути їх у бажаному для підприємства напрямі.

Тому розроблений прогноз, з одного боку, містить оцінку кон’юнктури ринку товару за минулий період. З іншого боку, подає можливі зміни факторів, що вплинуть або можуть вплинути на кон’юнктуру товарного ринку.

Питання для самоперевірки

1. Що таке кон’юнктура ринку?

2. Сформуйте кінцеву мету та проміжні варіанти мети дослідження кон’юнктури товарного ринку?

3. Назвіть економічні критерії оцінювання ринку?

4. Які методичні підходи до дослідження кон’юнктури товарного ринку?

Оцінка місткості ринку

План

1. Поняття про місткість ринку та його складові.

2. Частка ринку.

1. Місткість ринку

Місткість потенційного ринку — це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них і виявляють інтерес до продукції фірми:

Q_p= n_p · q_p · p,

де Q_p — місткість потеційного ринку;

n_p — кількість потенційних споживачів;

q_p — кількість закупівель продукції середнім потенційним споживачем;

p — середня ціна продукту.

Місткість реального ринку — це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них, виявляють інтерес до продукції фірми і мають змогу її придбати:

Q_r= n_r · q_r · p,

де Q_r — місткість реального ринку;

n_r — кількість реальних покупців;

q_r — кількість закупівель продукції середнім реальним покупцем.

Місткість цільового ринку — можливий обсяг продажу товарів у сегменті, який обслуговує фірма.

Місткість зайнятого ринку — обсяги продажу, які були досягнені в минулому періоді.

Місткість реального ринку товару в зовнішньоекономічній діяльності М_Р розраховується за формулою:

М_Р = В + З + І + І_н – Е – Е_н,

де В — національне виробництво певного товару;

З — залишки товарних запасів на складах підприємств виробників країни;

І — обсяги імпорту;

І_н — обсяги непрямого імпорту (товар входить до складу інших товарів, що імпортуються);

Е — обсяги експорту;

Е_н — обсяги непрямого експорту.