Лабораторна робота № 5 Вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми Зміст роботи:

1. Вплив температури на мікроорганізми.

2. Вплив осмотичного тиску на мікроорганізми.

3. Вплив антибіотиків і фітонцидів на мікроорганізми.

Екологічні фактори (умови зовнішнього середовища) суттєво впливають на розвиток мікроорганізмів. При сприятливій дії факторів мікроорганізми швидко розвиваються, поглинаючи із середовища поживні речовини, викликаючи різні біохімічні процеси і синтезуючи певні продукти.

У господарській діяльності людини знання впливу зовнішніх факторів на мікроорганізми дозволяє прискорити вирощування корисних форм, підвищити інтенсивність мікробних процесів, які використовують у промисловості, здійснювати ефективні заходи про­філактики та лікування інфекційних захворювань мікробної природи. Різні фактори зовнішнього середовища широко використовують з метою продовження термінів зберігання харчових продуктів шляхом знищення або пригнічення розвитку збудників мікробного псування.

Результат зовнішніх дій на мікробну клітину залежить від механізму і тривалості дії фактора, видової стійкості мікроорганізмів, інтенсивності дії (дози, концентрації), а також фізичних і хімічних умов середовища.

1. Вплив температури на мікроорганізми

Нормальна життєдіяльність мікроорганізмів проходить у певних температурних межах, від яких залежить швидкість їх розмноження, інтенсивність протікання процесів обміну речовин в організмі. Температура, при якій спостерігається інтенсивний ріст культури називається оптимальною. Найменша температура, при якій спостерігається деякий розвиток мікробів, називається мінімальною. Нижче цієї температури розвиток припиняється, однак життєздатність клітин може зберігатися ще довго. Найбільша температура, при якій можливий розвиток мікробів, є максимальною.

По відношенню до дії температури мікроорганізми поділяють на три групи: термофіли, мезофіли і психрофіли:

По відношенню до температури мікроорганізми поділяють на:

термофіли

психрофіли

мезофіли

+75…+85°С

+20…+40°С

+30°С

max

opt

+50…+60°С

min

+30°С

+5…+10°С

0…+10°С

+25…+35°С

+10…+15°С

Методика визначення термостійкості бактерій:

1. Водяну баню нагрівають до 80°С.

2. Чашку Петрі з застиглим м'ясо-пептонним агаром підписують з боку кришки (прізвище, дата), а з боку дна розкреслюють на три сектори, які зазначають за часом прогрівання культури (0-10-30) (рис.11).

3. З пробірки з дослідним зразком (наприклад, крупа з водою або розчин відповід­них видів бактерій) роблять посів бактеріальною петлею на сектор 0 (тобто без прогрівання) методом штриха (рис. 11).

4. Далі пробірку з дослідною культурою поміщають на водяну баню і прогрівають 10 хв.

5. Аналогічно до п. 3 проводять посів культури на сектор 10.

6. Знову поміщають пробірку на водяну баню і прогрівають куль­туру ще 20 хв.

7. Аналогічно до п. 3 проводять посів культури на сектор 30 (загаль­ний час прогрівання культури).

8. Чашки перевертають догори дном (для уникнення попадання конденсату на поживне середовище і культуру), ставлять у термо­стат при температурі 37°С на 24-48 год для вирощування.

9. Після культивування провести перегляд секторів чашки, виявити відсутність або наявність росту. Визначити інтенсивність росту орієнтовним візуальним методом за щільністю шару, його площі, зазначив її наступними позначками: - (відсутність росту), + (слабкий ріст), ++ (помірний ріст), +++ (рясний ріст).

10. Приготувати препарати, фарбовані фуксином з культури усіх секторів, промікроскопувати і замалювати.

0

10

30

Рисунок 11 – Схема посіву мікроорганізмів на поверхню щільного поживного середовища без прогрівання та з прогріванням культури