4.Територіальна структура господарства території Великої Британії

Промисловість Великої Британії є провідною галуззю господарства і дає 1/4 валового національного продукту, у ній зайнято близько 1/6 населення країни. Нині в структурі промисловості помітна тенденція зростання частки машинобудування та інших обробних галузей та зменшення частки традиційних гірничодобувної і текстильної галузей. У обробних галузях виробляється до 10% ВВП у промисловому виробництві. Основна частина промислових підприємств Великобританії сконцентрована в густозаселеному промисловому поясі від Лондона до Ланкаширу і від Західного Йоркширу до Глостерширу (Мідленд). Найкрупніші промислові райони за межами цього поясу – Південний Уельс, південний-схід Англії та центральна частина Шотландії.

Головною галуззю гірничодобувної промисловості є добування кам’яного вугілля (100 млн. тон), яке протягом століть забезпечувало господарство Великобританії паливом і давало 30% споживаної в країні енергії, поступаючись лише нафті, на яку припадає 50% енергії. Сучасні резерви кам'яновугільних запасів становлять менше 400 млн тон, що призведе до залежності Британії від імпорту вугілля вже через 5 років. Альтернативою може бути газифікація вугілля, що може забезпечити країну паливом, за підрахунками, на строк від 200 до 400 років. Країна займає 20-е місце у світі за видобутком нафти (90 млн.тон) та 16-е за видобутком газу (39 млрд.тон), маючи мережу потужних їх родовищ на шельфі північного моря, однак змушена імпортувати додаткові обсяги природного газу (з Норвегії) для забезпечення потреб промисловості і населення. Налічується 25 нафтопереробних заводів ("Shell", "Filip-Imperial", "British Petroleum Chemicle"). За виробництвом бензину країна посідає 4-е місце в світі. Великобританія – другий в світі постачальник та експортер каоліну (білої глини, з якої виготовляють фарфор), є перспективи добування вольфраму, міді та золота. Розробка залізної руди ведеться в порівняно вузькому поясі від Скантропа в Йоркширі до Банбері на півдні Англії. Руда тут низької якості і містить лише 33 % металу. Тому залізна руда переважно імпортується з Канади, Ліберії та Мавританії.

Великобританія повністю забезпечує себе електроенергією, 86 % якої виробляється тепловими електростанціями, 12 % – атомними електростанціями та 2 % – гідроелектростанціями. Більшість ТЕС працює на кам’яному вугіллі, але останнім часом деякі з них почали переходити на нафту. В країні діє біля 14 АЕС, частина з яких пройшли чи проходять модернізаційну реконструкцію або конверсію виробництва. У 2008 році вироблено 368 млрд. кВт/годин електроенергії при споживанні 346 млрд. кВт/годин. Виробництво енергоносіїв та електроенергії складає 10% ВВП - це один із найвищих показників у світі. Металургія у Великій Британії є однієї з найбільш розвитих галузей промисловості. У ній зайнято більш 582 тисяч чоловік. Причому перше місце по числу зайнятості належить чорній металургії (332 тисячі чоловік). Інше приходиться на кольорову металургію. Основними центрами виробництва сталі і чавуна є Кардифф і Суонс (Уельс), Лідс (Англія) (тут і далі див. додаток А). Щорічна виплавка сталі більш 15 млн. тонн. Алюмінієві заводи розташовані в основному в Шотландії й Уельсі.Споживачами продукції чорної металургії є в основному машинобудівні заводи. Основні центри чорної металургії зосереджені у районах припортових міст (південь Уельсу, Сканторп, Глазго, Порт-Толбот, Редкар), оскільки орієнтуються головним чином на довізну залізну руду. Виплавка високоякісних та легованих сталей зосереджена у старометалургійному райні навколо Шеффілда. Кольорові метали також виплавляються у портах, зокрема алюміній (116 тис.тон/рік) у Лінмуті, Холіхеді а також в Шотландії, де використовується енергія ГЕС. Країна займає перші позиції в Європі за виплавкою олова. Виплавка міді становить біля 120 тис.тон, цинку - 86 тис.тон, свинцю - 329 тис.тон. Великобританія – один з основних експортерів таких металів, як уран, цирконій, берилій, ніобій, германій тощо. Виробництво вторинного металу тяжіє до споживача і розміщене у машинобудівних районах Західного Мідленда, Великого Лондона та Ланкашира.

Британська кольорова металургія - одна з найкрупніших в Європі. Вона працює майже виключно на ввізній сировині, тому виплавка кольорових металів зосереджена в портових містах. З іншого боку, Велика Британія - один з основних експортерів таких металів, як уран, цирконій, берилій, ніобій, германій тощо. Головними покупцями британських кольорових металів є США та Німеччина. Основні райони кольорової металургії: Дербі, Суонсі.

Машинобудування є провідною галуззю промисловості (40% вартості продукції, 25% зайнятих) і представлене практично повсюдно, але окремі регіони зберігають власну спеціалізацію. Важке машинобудування розміщується поблизу металургійних районів Східного Мідленду та в Шотландії (Клайдсайд). Розвинене транспортне машинобудування: автомобільна галузь представлена в Лондоні з передмістями, Ковентрі, Бірмінгемі, Літоні та Оксфорді; локомотиви та вагони виробляють у старопромислових районах Мідленду, Мерсісайді, а також в Лондоні; центри суднобудування - Клайдсайд (Глазго), Сандерленд, Біркенхед, Белфаст, Брістоль, Ліверпуль, Барроу-ін-Фернесс; центри авіабудування - Великий Лондон, Брістоль, Дербі, Західний Мідленд (BAE Systems, EADS, Airbus, Rolls-Royce). Продукція конкурентноздатна за якістю, але дорога, тому на внутрішньому ринку, зокрема автомобільному, користуються попитом дешевші імпортні марки. За виробництвом тракторів Британія посідає 1-е місце в світі, літаків 3-є, суден 3-є. Верстатобудування розвинене у Бірмінгемі, Ковентрі, Лестері. Приладобудування тяжіє до споживача та наукової бази (Лондон, Бірмінгем), тут же виробляється основна частина продукції електротехнічної галузі та економіки.

Традиційно високорозвиненою залишається хімічна промисловість, яка випускає продукти нафтопереробки, масла для двигунів, синтетичні волокна і матеріали, пластмаси, гербіциди, барвники і лаки, всі види добрив, кислоти, ліки, парфумерію, побутову хімію тощо. Основна хімія розміщена на південному сході, Ланкаширі, Чеширі, Даремі та Йоркширі (мінеральні добрива, сірчана кислота, сода тощо). Нафтохімічні виробництва розміщуються у портових містах, куди надходить нафта із шельфових родовищ: Грейнджмут, Севернсайд, Стенлоу-Каррінгтон, Біллінгем-Уїлтон-Тіспорт, Севернсайд, Іммінгем, Фолі. Ведучими корпораціями є "Shell", "IKI", "Univellerg". Фармацевтична галузь (представлена 2-ою та 6-ою за потужністю у світі фірмами GlaxoSmithKline та AstraZeneca) концентрується в Лондоні.

У промисловості Великої Британії довгий час домінувала текстильна, яка на даний час втратила своє ключове значення для економіки. Бавовняні тканини виробляють в Ланкаширі, вовняні - в Йоркширі, лляні - у Північній Ірландії. Хутрові тканини виготовляють в основному в Західному Йоркширі, шовк – в місті Сілсдені. Трикотажне виробництво набуло розвитку у Східному Мідленді. Харчова промисловість добре розвинена практично повсюдно, але найбільше - у традиційних землеробський районах південно-східної та середньої Англії. У харчовій промисловості Великої Британії зайнято понад 860 тисяч чоловік. Асортимент виробленої продукції досить різноманітний. У Великобританії дуже велике споживання хлібобулочних і кондитерських виробів, шоколаду і какао. Більш 2/3 усього хліба виробляється в автоматизованих пекарнях, де хліб випікається, ріжеться й упаковується практично без утручання людини. У менш великих пекарнях роблять різне печиво, торти і настільки популярні серед англійців кекси. Британські бісквіти відомі на увесь світ, і доход від їхнього експорту складає більш 12 мільйонів фунтів стерлінгів. Британія поставляє на експорт близько 30% світового шоколаду. Доход від експорту шоколаду складає щорічно до 14 мільйонів фунтів стерлінгів. Також Велика Британія спеціалізується на виробництві фруктових джемів і готових фруктових начинок для пирогів, що широко експортуються в різні країни світу . Щорічно Велика Британія експортує більш 700 тонн свіжоморожених фруктів і близько 120 тонн морожених овочів. Серед м'ясних продуктів переважає виробництво шинки і бекону традиційних англійських продуктів. Широко розповсюджений випуск алкогольної продукції. Всесвітньою популярністю користуються Шотландський скроні, джин, ель. Найбільші райони харчової промисловості: Глазго, Ньюкасл-Апон-Тайн, Йорк, Ноттінгем, Лондон, Брістоль.

Лісове господарство. Площа лісів Великої Британії - 24 тис. кв. км. (10% земель). Половина лесового фонду знаходиться в підпорядкуванні Комісії по лесовому господарству. Щорічний приріст лісу - 130 кв. км; в основному, це хвойні ліса. Площа листяних лісів, навпаки, скорочується. щорічно в Великобританії вирубується близько 7,5 млн. кубометрів лісу. 90% внутрішніх потреб в деревині задовольняється за рахунок лісового імпорту. Великобританія - це один з найважливіших ринків для деревини, виробленої в Європі. За рахунок імпорту забезпечується, в основному, целюлозна та деревообробна промисловість. Паперова промисловість залежить не від імпорту, а від внутрішніх поставок макулатури. Центри целюлозно-паперової промисловості: Брістоль, Единбург, Данді. [1]

Паливно-енергетичний комплекс. Велика Британія повністю забезпечує себе електроенергією, 86% якої виробляється тепловими електростанціями, 12% - атомними електростанціями та 2% - гідроелектростанціями. Більшість ТЕС працює на кам'яному вугіллі, але останнім часом деякі з них почали переходити на нафту. Основними джерелами енергії є вугілля і нафта, у меншому ступені природний газ. Вуглевидобувна промисловість є однієї з найстарших галузей промисловості Великобританії. На початку століття британське вугілля переважало на світовому ринку, зараз же у Великобританії добувається щорічно більш 80 млн. тонн вугілля. Основні райони вуглевидобутку Кардифф, Південний Уельс і Центральна Англія (Шеффілд). Нафту добувають на шельфі Північного моря в східного узбережжя Англії і Шотландії. Щорічний видобуток складає більш 94 млн. тонн. Основні заводи по переробці нафти розташовані в Саутгемптоне, Чешире, Йоркширу . Доход від експорту нафти досягає 150 млн. фунтів стерлінгів. Видобуток газу складає 55 млрд. куб. м. у рік і росте щорічно. Електроенергетика базується на теплових і гідростанціях. Численні ГЕС розташовані в гористих районах Шотландії й Уельсу, а ТЭЦ у вуглевидобувних районах. Частка АЕС невелика, хоча в останні роки відзначається збільшення їхнього будівництва. Найпотужніші АЕС знаходяться в Брістолі, Кардофі, Фелікстоулі, поблизу міста Терсо.

Сільське господарство. Ця галузь господарства Великої Британії традиційно відзначається малою кількістю працюючих і дуже високою інтенсивністю. У ньому разом з лісовим господарством і рибальством працює лише 290 тис. чол. Середні врожаї пшениці перевищують 70 ц/га, картоплі — 360 ц/га, цукрових буряків — 420 ц/га. У Великій Британії виведено багато високопродуктивних тварин, і зараз країна є провідним експортером племінної худоби. Чимало всесвітньо відомих порід великої рогатої худоби, овець, свиней і коней мають назву англійських графств. Зумовили таке явище обмеженість земельних ресурсів, ранній розвиток товарних відносин, можливості вдосконалення виробництва в багатій країні (вже в першій половині XIX ст. на англійських полях використовували чилійську селітру і перуанське гуано), традиційна увага, в тому числі й держави, до селекційної справи. Ферми Великобританії великі (середній розмір понад 70 га). Вони користуються широкою урядовою підтримкою. Частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить більше чверті і є однією з найбільших у світі. Для потреб сільського господарства використовують близько 17 млн га земель, із них 5 млн га — орні, 7 — під сіяними травами і 5 — грубі пасовища (верескові пустища на узгір'ях). За розмірами сільськогосподарського виробництва Великобританія посідає одне з провідних місць у світі, а за поголів'ям овець — перше місце в Західній Європі. Понад 70 % вартості сільськогосподарської продукції припадає на м'ясо, молоко і молочні продукти, яйця та вовну. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Вирощують пшеницю, ячмінь, картоплю, рапс, цукрові буряки, овочі і фрукти, квіти. Кращі сільськогосподарські землі і найбільш інтенсивні господарства розташовані на рівнинах. На сході і півдні переважають орні землі й інтенсивна відгодівля тварин, на заході і півночі — випас овець на грубих пасовищах. Характерним є відведення земель під численні парки, садиби, живоплоти. Сільське господарство забезпечує власні потреби країни на 2/3. Імпортують масло, сир, м'ясо, тростинний цукор, кормове зерно, продукти тропіків, особливо чай і каву, а також рибу. Власні заготівлі деревини порівняно незначні — 6,5 млн м куб. Вилов риби — 0,7 млн т.

Транспорт. Велика Британія - острівна держава, отже всі основні перевезення і торгівля проходять за допомогою морського і повітряного транспорту. Основними транспортними вузлами служать морські порти (найбільші з них - Лондон, Саутгемптон, Ліверпуль, Гулль і Харидж). З континентом Великобританія зв'язана тунелем під протокою Ла-Манш, двома залізничними поромами (Дувр - Дюнкерк і Харидж - Остенде), і численними морськими автомобільними і пасажирськими поромами - з Данією, Швецією, Норвегією, Голландією і Францією.У внутрішніх вантажних перевезеннях найбільшу роль грає автомобільний транспорт. У Лондоні і Глазго є метрополітен. Скорочується мережа залізниць. Загальна довжина ліній близько 32 тис. км (2010р.), 1/3 ліній (в сільських районах) нерентабельна, але збережена з соціальних причин. Також падає значення річкового транспорту. Швидко розвивається авіаційний транспорт. З 1980-х рр.. авіаперевезення пасажирів та вантажів зросли більш ніж утричі. «Брітіш Еруейз» - провідна міжнародна авіакомпанія. У країні налічується близько 450 цивільних аеропортів - найбільший з них «Хітроу».

Сфера послуг. Важливу роль в розміщенні продуктивних сил Великобританії відіграє сфера нематеріального виробництва. Головними його підрозділами є торгівля, фінанси і послуги. За кількістю зайнятих у кожному підрозділі переважають «нижні поверхи», представлені дрібними підприємствами повсюдного поширення і розміщення яких збігається з розміщенням населення (споживача). Це перш за все роздрібна торгівля і громадське харчування, шкільна освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги. Нематеріальна діяльність територіально сконцентрована. Вона тяжіє до великих міст, значення і статус яких визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки розмірами нематеріальної діяльності. Саме у великих містах розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і туристські компанії. Тут же знаходяться головні видавництва, редакції газет і журналів, рекламні агенції, радіо й телевізійні студії, великі культурні та спортивні комплекси. Тут багато готелів і так званих «місць інтересу»: фешенебельні магазини, салони, театри, концертні зали, музеї тощо.

Зараз серед галузей нематеріальної сфери на перший план вийшла група наукоємних послуг. Загалом ними зайнято майже 3 млн. чоловік. їх надають дослідні установи, лабораторії корпорацій, урядові заклади і університети. Швидко розвивається мережа комп'ютерних центрів, банків даних і система «Інтернет». Загалом у сфері нематеріального виробництво, зайнято більше половини населення країни. З цього випливає, що це, найважливіший вид діяльності для жителів Великобританії.

Туризм. Щорічно у Великобританію прибуває більш 12 млн. туристів з різних країн світу , що відвідують великі культурно-історичні центри: Лондон, Единбург, Кардифф, Манчестер, Ліверпуль, Брістоль. Не меншою популярністю користується невеликі всесвітньо відомі міста-музеї, такі як Стратфорд-на-Айвоні, Віндзор, університетські центри Кембридж і Оксфорд. Курорти Великобританії зосереджені в основному на південному узбережжі Англії (Брайтон). Аматори гірського туризму й альпінізму можуть насолодитися красами Шотландії. Жителі міст люблять проводити уік-енд на природі в заміській зоні.