Проміжне середовище організації Показники характеристики галузі

1

значення продукції для суспільства;

2

характер конкуренції та кількість підприємства у галузі (наявних і потенційно можливих);

3

прибутковість галузі;

4

характер конкуренції та кількість підприємств у галузі (наявних і потенційно можливих);

5

темпи зростання/спаду самої галузі (бар’єри входу/виходу, головні позитивні/негативні фактори — технічні, економічні, соціальні, фаза «життєвого циклу»);

6

потужність галузі (нестача/надлишок потужності);

7

технічний рівень виробництва (середній чи необхідний);

8

технології, що застосовуються, їхня конкурентоспроможність (патенти, «ноу-хау» і т. ін.) порівняно зі світовими надбаннями;

9

потрібний рівень якості для забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках;

10

стандартність продукції (відсутність диференціації) у галузі (позитивні та негативні наслідки);

11

середня оцінка витрат часу та грошей на досягнення конкурентоспроможного рівня (порівняно зі світовим рівнем);

12

структура витрат на робочу силу, сировину та матеріали, на підтримку наявного технічного рівня, на розвиток і т. ін.), їхні особливості;

13

організаційно-управлінські особливості процвітаючих підприємств галузі (тривалість виробничого циклу, спеціалізація, кооперація, концентрація, централізація, тощо);

14

канали розподілу та специфіка системи збуту;

15

«оптимальний розмір» конкурентоспроможного підприємства;

16

фінансова система (особливості обігу фінансових ресурсів, фінансово-інвестиційні потреби, способи та джерела фінансування);

17

вимоги до рівня кваліфікації та досвіду персоналу і можливості їх досягнення;

18

екологічні обмеження.

вивчати стан справ у постачальників, послугами яких користується підприємство;

1. Загальні показники зростання/зменшення активності в галузі (в економіці загалом).

2. Низькі витрати на виробництво у підприємств, які діють в галузі, що можливо лише в разі великих масштабів випуску. За таких умов потенційний конкурент має інвестувати одразу великий капітал для організації необхідних виробничих потужностей, а це пов’язано зі збільшенням ризику.

3. Наявність добре знаних торгових марок уже діючих підприємств, а також наявність продуктів, право на продаж яких належить окремим фірмам.

4. Наявність потужних служб ФОПСТИЗ у діючих підприємств.

5. «Витрати конверсії», тобто додаткові витрати споживачів, що пов’язані із заміною постачальників і необхідністю освоєння нових типів обладнання, нових професій, зміною системи обслуговування і т.ін. У разі освоєння продукції виробничого призначення це означає призупинення (зупинку) виробництва.

6. Наявність уже сформованої галузевої системи розподілу продукції з обмеженою потужністю, що може перешкоджати входженню в галузь «не своїх» постачальників.

7. Наявність «галузевих переваг» у підприємств, що вже функціонують у даній галузі:

патентів, «know-how»; розподілений доступ до джерел сировини; вигідне розташування відносно ринків сировини чи ринків збуту; державна підтримка діючих у галузі підприємств; необхідність специфічного для галузі досвіду виробництва.

8. Рішення уряду щодо обмеження ліцензування окремих видів діяльності тощо.