3. Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів
Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства
Характеристика етапів урахування майбутнього на підприємствах при організації діяльності
Характеристика фаз |
Основні орієнтири |
Фаза 1 Поточне управління «за відхиленнями» |
Реагування на ситуацію, що складається. Планування, орієнтоване всередину організації, обмежується розробкою бюджетів і поточних планів |
Фаза 2 Управління «від досягнутого», з елементами передбачення майбутнього |
Застосування елементів аналізу та контролю ситуації, що складається зовні та в організації. Планування використовує екстраполяційне передбачення майбутнього |
Фаза 3 Управління «за цілями», з орієнтацією на зовнішнє середовище |
Опанування «стратегічного мислення», націленого на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють успіху організації. Планування — стратегічне, що розроблює «стратегічні відповіді» на дії конкурентів у категоріях «продукт — ринок». |
Фаза 4 Стратегічне управління |
Підготовка майбутнього та до майбутнього. Стратегічне планування, що пронизує всі підсистеми діяльності підприємства, використовує всі досягнення зазначених фаз |
Питання для самоконтролю
Дослідіть ті історичні, соціальні, демографічні, економічні фактори, що зумовлюють специфіку СУ в організаціях України.
У чому полягає специфіка застосування стратегічного управління в Україні?
Порівняйте зміст завдань управління в розвинених країнах з ринковою економікою (Північної Америки, Східної Азії, Європи) та колишнього Радянського Союзу на одних і тих самих проміжках часу.
Чи необхідно мати уявлення про майбутнє в управлінській діяльності? Що таке стратегічне мислення?
Яким чином можна визначити «стратегічний рівень» підприємства та для яких цілей?
Тема 3. Середовище господарської організації План
Основні підходи до розуміння середовища господарської організації.
Зовнішнє середовище організації.
Проміжне середовище організації.
Внутрішнє середовище організації.
Базові поняття: середовище організації; зовнішнє середовище; неконтрольовані фактори; моделі зовнішнього середовища («пізнавальних сил», «сфери діяльності організації», «ієрархічності середовища», «екологічна модель організаційних популяцій» Г. Олдріча); стратегія адаптації; проміжне середовище; модель «галузевої конкуренції» М. Портера; споживачі; конкуренти; постачальники; товари-замінники; організації-регулятори; профспілки; внутрішнє середовище; «потенціал підприємства»; стратегічний моніторинг.
1. Основні підходи до розуміння середовища господарської організації
Специфічні характеристики категорії «середовище організації»
1. Наявність великої кількості різноманітних факторів, що ототожнюються з поняттям «середовище організації». |
2. Складність середовища, тобто наявність взаємовпливу факторів (зміна навіть одного фактора може змінити загальні характеристики середовища). |
3. Системні характеристики середовища, які визначають найбільш тісно пов’язані фактори (знаходить вираз у «рівнях» середовища: зовнішнє, проміжне, внутрішнє; у «типах» середовища: економічне, політичне, демографічне, екологічне тощо). |
4. Динамічність або рухомість середовища — відносна швидкість зміни окремих параметрів середовища та середовища взагалі. |
5. Невизначеність середовища — відносна нестача інформації про стан середовища та невпевненість у її точності. |