Фактори, що впливають на вибір осу

Комплексний організаційний проект – це графічно описана модель усієї виробничої системи, її окремих складових, структурних і функціональних блоків управління.

Складові організаційного проекту

1	структурні і організаційні схеми;
2	положення про виробничі та функціональні підрозділи;
3	посадові інструкцій;
4	методичні матеріали для організації документообігу та оформлення документів;
5	методики інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності працівників апарату управління.

Питання для самоконтролю

1. Диференціація та інтеграція в ОСУ при переході до стратегічного управління.

2. Сутність концепції SBU (СГЦ).

3. Особливості реакції ОСУ різних типів.

4. Роль централізованих формувань в ОСУ стратегічного типу.

5. У чому сутність взаємодії «стратегія—структура»? Який порядок забезпечення виконання стратегій, на ваш погляд, є найбільш прийнятним та чому?

6. Охарактеризуйте можливий спектр варіантів організаційних рішень при різних стратегіях. Як впливає інерційність організації на встановлення стратегій певного типу?

7. Що необхідно для забезпечення ефективного функціонування стратегічних ОСУ? Охарактеризуйте ОСУ, які сприяють впровадженню стратегічного управління. Що організаційно стримує опанування стратегічного управління на підприємствах України?

8. Наведіть органіграму «двоїстої структури» управління. Які з ланок мають найбільший вплив на процес прийняття стратегічних рішень? Обґрунтуйте відповідь.

Тема 12. Фінансово-економічні аспекти реалізації стра­тегічних планів і програм План

1. Роль фінансово-економічного забезпечення (ФЕЗ) у стратегічному управлінні.

2. Варіанти побудови ФЕЗ.

3. Економічні відносини між окремими підрозділами корпорації.

Базові поняття: трансфертні ціни; функціонально-вартісний аналіз (ФВА); синергійний ефект; бюджету автономного підрозділу; оперативний бюджет; заявка-обгрунтування; показники проекту.

Децентралізовані підрозділи (типу СГЦ), маючи самостійний бюджет, звітують перед вищим керівництвом по двох групах показників:

1) поточна виробничо-господарська діяльність;

2) виконання робіт відповідно до загальних стратегічних планів, проектів і програм, що існують на підприємстві.

Автономні децентралізовані формування дістають назву за тими показниками, за якими оцінюється їхня діяльність:

«центри прибутків» — за розрахунковим показником прибутків (з урахуванням внутрішніх економічних зв’язків) або в разі само-стійного обслуговування певної СЗГ — за комерційним прибутком;

«центри реалізації» — за обсягами реалізації з урахуванням ви-трат на неї та одержаним доходом;

«центри інвестицій» — для них встановлюється внутрішня плата за фонди та рівень рентабельності, що розраховується відносно ін-вестиційного капіталу.

В основу внутрішніх розрахунків у західних фірмах покладено трансфертні ціни.

Трансфертні ціни — це умовно-розрахункові ціни, за якими структурні підрозділи підприємства передають один одному товари або надають послуги.