Абсолютний пкс

Теорія абсолютного ПКС (absolute РРР theory) - обмінний курс між валютами двох країн дорівнює співвідношенню рівнів цін у цих країнах.

Якщо - рівень внутрішніх цін, - рівень цін за кордоном, - валютний курс,

то валютний курс на основі теорії абсолютного ПКС виражається наступною формулою:

, (14.3)

Валютний курс на основі ПКС (РРР exchange rate) - курс, що зрівнює ціну кошика однакових товарів у двох країнах.

Корисна сторона теорії абсолютного ПКС полягає в тому, що вона чітко вказує засіб зміцнення курсу національної валюти - зниження внутрішньої інфляції і зміцнення купівельної спроможності національної валюти всередині країни. Проте у своєму початковому вигляді теорія абсолютного ПКС практично неможливо застосувати за тими ж причинам, що і закон однієї ціни: важко скласти кошики з цілком однакових товарів, які продаються у різних країнах; транспортні витрати і державні обмеження на торгівлю роблять конкуренцію на світовому ринку недосконалою; існує множина неторгових товарів, ціна яких впливає на рівень внутрішніх цін, але котрі ніколи не потрапляють у міжнародний обіг.

Відносний пкс

Для більшої надійності зміни валютного курсу співставлятись повинні не абсолютні рівні цін у двох країнах, а їхні відносні розміри - зміна з часом.

Теорія відносного ПКС (relative РРР theory) - зміна обмінного курсу між валютами двох країн пропорційна відносній зміні рівня цін у цих країнах.

Якщо - рівень внутрішніх цін у базовому році, - рівень цін за кордоном у базовому році, - валютний курс у базовому році, - рівень внутрішніх цін у поточному році, - рівень цін за кордоном у поточному році, - валютний курс у поточному році, то валютний курс на основі теорії відносного ПКС виражається наступною формулою:

. (14.4)

Як видно з формули, для розрахунку валютного курсу відповідно до теорії відносного ПКС необхідно знати абсолютне значення рівноважного валютного курсу в певному році, обраному як базовий, і індекси цін для обох країн. В ідеалі за рівноважний курс базового року повинний прийматися курс того часового періоду, коли курс був стабільний або дуже близький до значень своїх ковзаючих середніх. В якості індексів використовується звичайно індекс споживчих цін - ІСЦ (consumer price index, CPI), індекс гуртових цін (wholesale price index, WPI) або дефлятор ВНП (GNP deflator), кожний із котрих своїм способом вимірює відносний рух цих цін до поточного року в порівнянні з роком, обраним як базовий. Фактично прогнозування валютного курсу на базі теорії відносного ПКС означає екстраполяцію поточного курсу на майбутній період на базі співвідношення темпів інфляції в двох країнах. Неважко зауважити, що ціновий коефіцієнт формули відносного ПКС (14.4) - відношення інфляції всередині країни до темпу інфляції за кордоном - є по суті оберненим ціновому коефіцієнту у формулі реального валютного курсу - відношення темпу інфляції за кордоном до її темпу в себе в країні. З цього випливає, що теорія ПКС спрацьовує, якщо реальний валютний курс не змінюється з часом. Якщо внутрішній темп інфляції вищий закордонного, то прогнозований на основі відносного ПКС валютний курс у поточному році буде нижчим, ніж у базовому році.

Альтернативним способом визначення рівноважного валютного курсу на базі теорії відносного ПКС є такий:

, (14.5)

де ліва сторона - різниця в темпах інфляції всередині країни ( ) і за кордоном ( ), а права - зміна курсу національної валюти.

Оскільки в більшості конкретних випадків курси, розраховані на базі теорії відносного ПКС, відхиляються від поточних ринкових курсів, то виникла ідея про те, що у випадку відхилення від ПКС валюти бувають "переоціненими" або "недооціненими".

Переоцінена/недооцінена валюта (overvalued/undervalued currency) - валюта, реальний курс якої зростає швидше/повільніше, ніж курс, розраховваний на основі ПКС.

Теорія відносного ПКС є серйозним інструментом прогнозування й оцінки валютного курсу в таких випадках:

• при прогнозуванні на довгострокову перспективу на основі наявних довгих серій статистичних даних про номінальний валютний курс і розрахункових даних про ПКС, що дозволяють встановити багаторічну кореляцію між курсом і ПКС;

• при прогнозуванні в умовах високої галопуючої інфляції заснованої переважно на монетарному факторі - різкому збільшенні грошової маси в обігу, коли структурні зміни в економіці не є яскраво вираженими;

• при розрахунку орієнтованого валютного курсу, на який повинні орієнтуватися інші макроекономічні оцінки, для визначення реальної міжнародної вартості національних товарів і послуг. Розрахунки показують, що в середньому розрив між номінальним курсом валюти і її ПКС скорочується в темпі 14% у рік, що теоретично означає, що приблизно через 15 років курс повинний злитися з ПКС.

Обмеженість теорії відносного ПКС також очевидна. Валютний курс відхиляється від ПКС через:

• відсутності чистої конкуренції, торгових бар'єрів і транспортних витрат, факт існування яких не дозволяє тому самому товару мати ту саму ціну в двох різних географічних пунктах. Оскільки ПКС враховує не один, а багато товарів, ці відхилення стають ще більш суттєвими;

• існування великого числа неторгових товарів і послуг, ціни котрих входять в індекс споживчих цін, але котрі ніколи не перетинають межі. Незважаючи на те що ціни на них не можуть нівелюватися на міжнародному рівні, зміна їхніх внутрішніх цін впливає на індекс споживчих цін у цілому. Наприклад, у Японії двома найбільше значимими неторговими товарами, ціна котрих постійно зростає, є оплата житла і членство в гольфах-клубах;

• зміни умов торгівлі в групі торгових товарів, що призводить до зміни питомої ваги цих товарів в індексі цін різних країн. Найбільше яскравим прикладом є подорожчання нафти в результаті енергетичної кризи 1973-1974 р., що призвело до різкого росту питомої ваги нафти в індексі цін у порівнянні з промисловими продуктами. Зміни структури індексу цін відбуваються в різних країнах несіметрично, у результаті курс неминуче відхиляється від ПКС;

• низьку короткострокову еластичність заміщення товарів. У силу звички, недостатньої інформації, інерції споживчої поведінки споживачі віддають перевагу купувати ті товари, до яких вони звикли протягом певного часу після зміни їхніх цін, і не переходять відразу на субститути. Компанії, навіть після девальвації, не відразу підвищують свої ціни, боячись загубити ринки, і намагаються компенсувати втрачені прибутки ростом продажів. Тому неможливо однозначно стверджувати, що по будь-якому товару, і тим більше по групі товарів, міжнародний торговий арбітраж спрацює негайно і ціна на нього вирівняється.

Теорії валютного курсу на основі ПКС узагальнені в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1

	Відноситься до	Дотримується
Закон однієї ціни	ціни одного товару	для гомогенних сировинних товарів
Абсолютний ПКС	рівня цін в цілому	для кошиків однакових товарів
Відносний ПКС	зміни рівня цін	в довгостроковій перспективі для торгових товарів