Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ME_Konspekt_NU_minimum.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.02.2020
Размер:
1 Mб
Скачать

Тема 12. Міжнародна валютно-фінансова система

12.1. Валютні і фінансові елементи системи

В основі функціонування міжнародної макроекономіки лежить існуюча міжнародна валютно-фінансові система, яка опосередковано відображає зв’язки між окремими суб’єктами у міжнародній економіці.

Міжнародна валютно-фінансова система (international monetary system) – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

Валютно-фінансова система є необхідною ланкою, яка дозволяє розвиватися міжнародній торгівлі товарами, фінансовими інструментами та руху факторів виробництва. Вона складається з двох груп елементів:

1. Валютні елементи, а саме: національні валюти, умови їх взаємної конвертованості та обігу, валютний паритет, валютний курс та національний і міжнародний режими його регулювання.

2. Фінансові елементи, а саме: міжнародні фінансові ринки і механізми торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, цінними паперами, кредитами.

Окремим елементом можна розглядати міжнародні розрахунки, які обслуговують рух товарів, послуг, факторів виробництва і фінансових інструментів.

12.2. Валюта та її види

Валюта (currency) – у широкому сенсі – це будь-який товар, здатний виконувати грошову функцію засобу обміну на міжнародній арені, а у вузькому розумінні – це готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет.

Види валюти.

1. За приналежністю:

національна валюта (national currency) – законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

іноземна валюта (foreign currency) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території даної країни.

2. За рівнем використання у міжнародній валютній системі:

резервна валюту (reserve currency) – валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

валюта вільного використання (freely usable currency) – валюта, котра широко використовується для здійснення платежів по міжнародних угодах і активно продається і купується на головних валютних ринках.

3. За стабільністю обмінного курсу:

тверда валюта (hard currency) – валюта, котра характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно через фундаментальні макроекономічні закономірності;

нестійка валюта (unstable currency) – валюта, курс якої змінюється швидко і непрогнозовано.

4. За ступенем конвертованості: вільноконвертована, конвертована за поточними і капітальними операціями, внутрішньо і зовнішньо конвертована.

12.3. Конвертованість валюти: види та передумови

Конвертованість валюти (currency convertibility) – здатність резидентів і нерезидентів вільно, без жодних обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

Конвертованість за поточними операціями (current account convertibility) – відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточних міжнародних операціях, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансфертів.

Форми обмежень:

  • вимога до імпортера депонувати в національній валюті певну частину майбутнього валютного платежу до підписання контракту;

  • розподіл квот серед імпортерів на купівлю валюти;

  • необхідність отримання дозволу національного банку для здійснення платежу по імпорту або відкриття імпортного акредитива;

  • обмеження на виплату відряджень в іноземній валюті, на перекази приватних переказів, зарплати і дивідендів, відсотків за кредитами тощо.

Конвертованість за капітальними операціями (capital account convertibility) - відсутність обмежень на платежі і трансферти по міжнародних операціях, які пов’язані з рухом капіталу, таким як прямі та портфельні інвестиції, кредити, капітальні гранти тощо.

Форми обмежень:

  • обмеження об’єктів прямих закордонних інвестицій окремими галузями або підприємствами;

  • вимога про обов’язкову репатріацію прибутку національних компаній;

  • вимога здавати або продавати іноземну валюту, отриману з-за кордону;

  • заборона на купівлю резидентами іноземних цінних паперів;

  • обмеження на надання кредитів іноземцям тощо.

Конвертованість повна (full convertibility) – відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень по поточних і по капітальних операціях. Доступна для ПРК та офшорних зон.

Конвертованість внутрішня (internal convertibility) – право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;

Конвертованість зовнішня (external convertibility) - право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;

Конвертованість товарна (commodity convertibility) – здатність економіки генерувати достатню кількість товарів і послуг для задоволення попиту резидентів і нерезидентів, які здійснюють платежі в іноземній і національній валюті.

Внутрішня конвертованість національної валюти необов’язково, але може привести до виникнення паралельного обігу двох або кількох валют на внутрішньому ринку країни.

Паралельний обіг валюти (currency co-circulation) – використання і визнання законним платіжним засобом однієї або декількох іноземних валют в грошовій системі держави разом з національною валютою.

Паралельний обіг має дві форми:

Доларизація (dollarization) – використовування іноземної валюти в якості засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу заощадження.

Валютне заміщення (currency substitution) – використання іноземної валюти тільки в якості засобу обігу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]