8.2. Прямі закордонні інвестиції

Прямі закордонні інвестиції (foreign direct investments) – придбання тривалого інтересу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємстві – резиденті іншої країни (підприємстві з прямими інвестиціями)

До складу прямих інвестицій входять:

• вкладання компаніями за кордон власного капіталу – капітал філій та частка акцій в дочірніх та асоційованих компаніях;

• реінвестування прибутку – частка прямого інвестора в доходах підприємства з іноземними інвестиціями, не розподілена в якості дивідендів і не переведена прямому інвестору;

• внутрішньо корпоративні перекази капіталу у формі кредитів та позик між прямим інвестором та дочірніми або асоційованими компаніями і філіями.

Підприємство з іноземними інвестиціями (direct investment enterprice) – акціонерне або неакціонерне підприємство, в якому прямому інвестору-резиденту іншої країни належить більше 10% звичайних акцій і голосів (в акціонерному підприємстві) або їх еквівалент (в неакціонерному підприємстві).

Підприємств з іноземними інвестиціями може мати форму:

асоційованої компанії (associate) – підприємство, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка менша 50%;

дочірньої компанії (subsidiary) - підприємство, в якому прямий інвестор-нерезидент володіє часткою капіталу, яка перевищує 50%;

філії (branch) – підприємство, яке повністю належить прямому інвестору.

Прямий інвестор (direct investor) – державні і приватні організації, фізичні і юридичні особи, а також їх об’єднання, які володіють підприємством з прямими інвестиціями за кордоном.

Основною причиною ПЗІ є спроба розмістити капітал там, де є можливість забезпечити оптимальне поєднання доходності та ризиковості.

Причини експорту капіталу:

1. Технологічне лідерство – маючи високі витрати на НДДКР корпорації шляхом експорту капіталу намагаються зберегти своє лідерство завдяки контролю над конкурентами за кордоном.

2. Переваги у кваліфікації робочої сили – вимірюються в середній оплаті праці. Тому вигідно інвестувати у створення виробництва за кордоном, де є дешевша робоча сила.

3. Переваги у рекламі. Реклама відображає накопичений досвід міжнародного маркетингу, тому вигідно вкладати гроші у виробництво та продаж товару за кордоном, який буде забезпечений готовою рекламною підтримкою відомого бренду.

4. Економіка масштабу – повністю використавши можливості ефекту масштабу на внутрішньому ринку доводиться інвестувати за кордон.

5. Розмір корпорації – зі зростанням обсягів виробництва та продаж з’являються надлишкові фінансові ресурси.

6. Забезпечення доступу до природних ресурсів. З метою отримання певних природних ресурсів корпорація вимушена інвестувати в економіку тієї країни, де вони є у надлишку.

7. Скорочення транспортних витрат за рахунок створення чи придбання підприємств неподалік від іноземних споживачів.

8. Уникнення імпортних тарифних і нетарифних бар’єрів за рахунок отримання контролю над підприємством на території іноземної країни.

9. Захист від інфляції.

10. Можливість виведення екологічно шкідливих виробництв на територію інших країн за рахунок купівлі екологічної квоти.

Причини імпорту капіталу:

1. Технологічне лідерство – для забезпечення високих витрат на НДДКР слід залучати зовнішнє фінансування або купувати технології на умовах участі у прибутку чи власності.

2. Рівень кваліфікації робочої сили – якщо він відносно невисокий і середня оплата низька, то іноземні корпорації створюватимуть на нашій території свої виробництва з відповідними вливаннями коштів у вітчизняну економіку.

2. Зростання витрат на рекламу і міжнародних масштабах.

3. Економіка масштабу – для різкого збільшення виробництва слід залучати зовнішні інвестиції.

5. Брак фінансових ресурсів для підтримання обсягів виробництва.

6. Фінансування крупних закупівель сировини, які дають можливість отримання знижок або укладання форвардних контрактів.

7. Зростання кількості філій та необхідність їх розвитку.

8. Зростання витрат виробництва.

9. Надмірний рівень тарифного захисту від імпорту товару приводить до зростання імпорту капіталу.

10. Наявність неосвоєних ніш внутрішнього ринку.

11. Експортна орієнтація промисловості.

Економічні ефекти прямих іноземних інвестицій продемонструємо на прикладі (рис. 8.1). Нехай Польща володіє вільним капіталом у розмірі 6 млрд. дол., а Україна – 2 млрд. дол. Якщо Польща інвестує весь капітал всередині країни, відсоткова ставка встановиться на рівні 8%, якщо зовсім не інвестуватиме в національну економіку – відсоткова ставка зросте до 30%. Аналогічно для України варіація відсоткової ставки 16%-24%.

Я кщо рух капіталу між країнами відсутній, то дохід на інвестований капітал в Польщі становитиме 8%, а в Україні – 16%. Наявність капіталу в національній економіці забезпечує певний обсяг виробництва, величина якого обмежується кривою пропозиції відповідного ресурсу. Для Польщі обсяг виробництва становитиме a+b+c+d+e+f, тобто (0,3+0,08)*6*0,5=1,14 млрд. дол., а для України i+j+k або (0,16+0,24)*2*0,5=0,4 млрд. дол.

Весь обсяг виробництва ділиться між власниками факторів виробництва. Частина доходу належить власникам капіталу. В Польщі це сегмент a+f, тобто обсяг капіталу на відсоткову ставку, або 6*0,08=0,48 млрд. дол. В Україні – j+k, або 2*0,16=0,32 млрд. дол. Решта доходу належить власникам інших факторів виробництва (землі та робочої сили). У Польщі b+c+d+e або 6*(0,3-0,08)*0,5=0,66 млрд. дол., а в Україні і або 2*(0,24-0,16)*0,5=0,08 млрд. дол.

Якщо зняти будь-які обмеження на рух капіталу між країнами, то встановиться рівноважна відсоткова ставка на рівні 12%. Капітал обсягом 1 млрд. дол. потече в напрямку більшої відсоткової ставки, тобто до України.

Внаслідок цього обсяг виробництва у Польщі впаде до рівня a+b+c+d, або (0,3+0,12)*5*0,5=1,05 млрд. дол. З них власникам капіталу належатиме a+b+d+e+f+h, або 0,12*6=0,72 млрд. дол., а власникам інших факторів виробництва – c, або 0,18*5*0,5=0,45 млрд. дол. Обсяг виробництва в Україні зросте до e+f+h+g+i+j+k, або (0,12+0,24)*3*0,5=0,54 млрд. дол. З них доходи власників капіталу 2*0,12=0,24 млрд. дол., а доходи власників інших факторів виробництва i+j+g, або (0,24-0,12)*3*0,5=0,18 млрд. дол.

Загальний виграш світової економіки складе g+h, або (0,16-0,12)*1*0,5+(0,12-0,08)*1*0,5=0,02+0,02=0,04 млрд. дол.